Оформлення та експозиція професійно-довідкового відділу

1. Стенд з описом найбільш поширених і потрібних у краї професій.

2. Матеріали, що показують систему оволодіння масовими спеціальностями.

3. Передовики виробництва та їхні досягнення.

Створення шкільного краєзнавчого музею — це вища стадія туристично-краєзнавчої роботи школи, а не її завершення. Нові педагогічні завдання вимагають нових форм туристично-краєзнавчої діяльності. Музей повинен бути постійною творчою лабораторією всього шкільного колективу, робота якого будується на основі цілеспрямованості та ініціативи вчителів і учнів.

Головне завдання ентузіастів-краєзнавців — постійне поповнення, оновлення та вдосконалення експозиції музею. Зміни в природі та житті людей є невичерпним джерелом поповнення експозиції новими матеріалами. Лише за таких умов можна вважати, що туристсько-краєзнавча робота в школі поставлена на належний рівень і музей успішно виконує покладену на нього навчально-виховну роль.

У пошуково-дослідницькій роботі вчителів та їх вихованців меж немає. При цьому пошук матеріалів, повинен проводитися планомірно, постійно і цілеспрямовано.

Розповіді про експонати музею на засіданнях краєзнавчого гуртка (товариства), використання його матеріалів на уроках географії та з інших шкільних дисциплін помітно підвищує інтерес учнів до краєзнавчої роботи. Збирання матеріалу, що стосується краю, проводиться не тільки членами краєзнавчого гуртка (товариства), а й багатьма учнями інших гуртків, а також батьками.

Навчальна робота шкільного краєзнавчого музею передбачає вивчення краєзнавчих тем та розділів природознавства, фізичної та економічної географії з використанням експонатів музею на уроках.

Отже, шкільний краєзнавчий музей має велике значення у підготовці та проведенні уроків географії краєзнавчий матеріал дає змогу вчителю географії добре підготуватися до уроків і широко використовувати його у процесі викладання. Наприклад, мінерали і гірські породи, зібрані в музеї, демонструються на уроках у всіх класах, де вивчають географію, при вивченні корисних копалин району, області, країни.

На матеріалах краєзнавчого музею проводиться практичне заняття у 6 класі з опису гірських порід і матеріалів. Під час вивчення теми «План і карта» (6 клас) чудовим наочним матеріалом є туристська карта, складена учнями старших класів. За місцевим календарем погоди та схемами фенологічних спостережень шестикласники визначають різницю між поняттями «погода» та «клімат». На основі матеріалів краєзнавчого музею доцільно розпочати вивчення природних зон у 6 класах з помірної зони.

Важко переоцінити роль експонатів краєзнавчого музею при вивченні географії України. Дуже легко вивчати свою область у краєзнавчому музеї, де все під руками: різні колекції, схеми, карти та інше наочне приладдя, виготовлене та зібране руками юних краєзнавців. У дослідників рідного краю виховується почуття гордості за свої знахідки, палке бажання поповнити музей новими експонатами.

Збагачують музей цікавими експонатами і далекі туристські подорожі, які залучають учнів, колись байдужих, до краєзнавства і туризму.

Створення шкільного краєзнавчого музею вимагає від учителів великої організаторської роботи. Щодо цього цікавий досвід учителя географії Кіцманської СШ № 1 Чернівецької області В. С. Місевича. Він створив найкращий в області шкільний краєзнавчий музей, на базі якого діє Кіцманський районний музей

Тема 11. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДІВ (ПОДОРОЖЕЙ) ШКОЛЯРІВ

Останнім часом туризм дедалі впевненіше входить у життя школи, посідаючи вагоме місце у позакласній позашкільній виховній роботі. Однак, незважаючи на те, що дитячий туризм у багатьох школах став одним з важливих засобів всебічного розвитку учнів, питання педагогіки туризму ще й досі мало розроблені. Тому одним із завдань даного посібника є постановка проблем у цій галузі.

Екскурсійно-туристична робота характеризується комплексом позитивних моментів педагогічного процесу; вона розширює і збагачує кругозір учнів, активізує їхню розумову діяльність, сприяє розвитку в них цінних якостей (колективізму, товариськості, взаємовиручки, поваги один до одного тощо), виховує вольові якості, розвиває інтелект, прищеплює уміння самостійно робити висновки на основі спостережень, виробляє практичні навички (уміння орієнтуватися на місцевості, вибирати місце та розбивати бівуак, готувати їжу, надавати першу медичну допомогу потерпілому тощо), розвиває естетичні смаки, залучає дітей до доступних для їх віку форм пошуково-дослідницької роботи, забезпечує фізичний розвиток, загартовує організм; тісно пов'язує навчання з життям; поглиблює процес трудового виховання; зміцнює міжпредметні зв'язки.

Всі ці позитивні сторони екскурсійно-туристської роботи сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу в школі.

Дата добавления: 2015-05-24