Завдання для самостійної роботи. 1. Опрацювати рекомендовану літературу, на основі якої складатиметься методична розробка практичної роботи

1. Опрацювати рекомендовану літературу, на основі якої складатиметься методична розробка практичної роботи.

2. Скласти список необхідного обладнання для виконання практичної роботи, описати будову приладів та принцип їх дії.

Список літератури

Кондратьев Б. А., Метревели П. М. Уроки географии. 6-й класс: Из опыта работы.– М.: Просвещение, 1985.– 191 с.

Коринская В. А;, Прозоров Л. Д. Изучение в 6-м классе раздела Общие географические закономерности» и проведение весенней экскурсии // География в школе.– 1970.– а 2.– С. 40 – 48.

Мешечко Е. Н. Географическое краеведение. Учеб. пособие для пед. ин-тов.– Минск: Вышэйш. шк., 1986.– 144 с.

Никонова М. А. Практикум по географическому краеведению: Учеб: пособие для студ. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1985.– 127 с.

Природно-территориальные комплексы и их изучение в курсе географии в средней школе / Под ред. К. В. Пашканга. М.: Просвещение, 1973.– 160 с.

Чернихова Е. А. Учебные экскурсии по географии.– М.: Просвещение, 1980.– 112 с.

Завдання для роботи в аудиторії

Скласти методичну розробку практичної роботи у 6-му класі на тему «Встановлення зв'язків між компонентами природних комплексів, зумовлених відмінністю у розподілі тепла і вологи; опис природних комплексів, виявлення їхніх особливостей і характеру впливу на них людини; оформлення результатів у вигляді таблиці» (весняна експедиція).

Підготовчий період. Передусім вивчається місце практичної роботи. Тому необхідно до проведення роботи побувати на місці і визначити територію, де краще провести спостереження у природі для виявлення зв'язків між компонентами природних комплексів, зумовлених відмінністю у розподілі тепла та вологи. Всі питання, що стосуються практичної роботи, продумують заздалегідь. Підготовка до практичної роботи розпочинається в класі. Цьому варто приділити цілий урок. Учням дають конкретні завдання (у вигляді запитань), які вони записують у польові щоденники (завдання для самостійної роботи).

1. Яка експозиція горба – південна чи північна – одержує більше тепла?

2. Чи під однаковим кутом падають сонячні промені на різні частини горба (нижню, середню та верхню)?

3. Яка частина горба одержує більше тепла (нижня, середня чи верхня)? Чим це можна пояснити?

4. Чому на південній експозиції горба сніг тане швидше?

5. Чому раніше зеленіє трава на південній експозиції горба і швидше з'являються тут рівні рослини?

6. Які рослини першими з'являються на південній експозиції горба?

7. Які види рослин ростуть у різних частинах схилу горба та які їх морфологічні відмінності?

8. Чи однакові температури повітря на заплаві, терасі, корінному березі річки? Чим це зумовлено?

9 Чи змінюється рослинність з віддаленням від берега річки? Якщо змінюється, то чому?

10. Якими водами, крім річки, зволожується ваша територія?

11. Чому відбувається заболочення території?

12. Як використовуються підземні води нашого краю у народному господарстві?

13. Як охороняються води у нашому краї та які заходи потрібно проводити для їх охорони?

14. Яку роль в охороні підземних вод відіграють ліси?

15. Де густіша і різноманітніша трав'яниста рослинність: на луках чи в лісі?

16. Де в лісі густіший і різноманітніший трав'янистий покрив: під листяними чи під хвойними деревами?

17. Де густіша рослинність: на рівному місці чи на схилі?

3 метою кращої організації практичної роботи та одержання відповідного ефекту клас розбивають на ланки по шість чоловік. У кожній ланці обирають ланкового, гідролога, метеоролога, грунтознавця, ботаніка і топографа. Кожен член ланки відповідає за підготовку обладнання за своїм профілем і доставку його на місце проведення практичної роботи. У виконанні якогось завдання беруть участь усі члени ланки, незалежно від її профілю.

Вчитель проводить окремо інструктаж з ланковими для того, щоб краще організувати роботу в кожній ланці. Рекомендується при можливості вийти заздалегідь на маршрут практики з ланковими і намітити місця роботи для кожної ланки. Така підготовча робота і своєрідною репетицією практичної роботи. Вона допоможе ланковим глибше зрозуміти своє завдання і краще організувати роботу своєї ланки. Деякі вчителі залучають до роботи ланковими старшокласників, які є корисними помічниками вчителів. За кілька днів до практичної роботи перевіряється готовність класу до польових робіт.

Обладнання. Кожен учень має польовий щоденник (блокнот), олівець, а ланка – компас, нівелір, рулетку або землемірний циркуль, фотоапарат, лопату, прапорець для визначення напрямку вітру, термометр, грунтовий термометр, кольорові олівці для замальовок, лінійку, гумку.

Місце польових робіт. Місце для проведення практичних робіт вибирає вчитель, виходячи із конкретних умов школи. Однак при цьому бажано мати різні об'єкти спостережень: горб, пасмо, яр, балку, долину річки, ліс, чагарники, суходіл, заливні луки, болото тощо.

Найбільш вдалим місцем для проведення практичних робіт є берег річки із заплавою та лісом (на високому березі). Коли ж поблизу школи річки нема, то мерцем для польових робіт може бути яр, балка, горб, пасмо, тобто таке місце, де спостерігається різна освітленість окремих ділянок (північний і південний схили), а також є різні умови стоку води (зволоженість грунту). Місце польових робіт повинно бути недалеко від школи.

Аби більш наочно простежити зв'язки між компонентами природних комплексів, зумовлених відмінністю у розподілі тепла і вологи, визначають такі об'єкти вивчення: схили північної та південної експозиції горба, долини, балки, яру тощо (за вибором учителя і не менше двох комплектів).

Взаємозв'язок між рослинністю і надходженням тепла можна наочно показати на схилах північної та південної експозиції. У квітні схили південної експозиції звільняються від снігу і першими з'являються такі рослини, як підбіл, первоцвіт тощо. В цей час схили північної експозиції або ще цілком засніжені, або мають снігові плями. Отже, при виборі маршруту практики профіль рекомендується прокладати з урахуванням орієнтування за сторонами горизонту.

Маршрут практичної роботи наносять на топографічну карту або план, який вивішують у класі для огляду та обговорення. Це викликає в учнів жвавий інтерес.

Хід виконання завдання. Ідучи зі школи до місця проведення практичної роботи, учні за завданням учителя визначають напрямок руху і записують його у польовий щоденник. Учитель звертає увагу на різноманітність природних територіальних комплексів, кухню структуру, взаємозв'язки та зміну під впливом природних і антропогенних чинників.

Прибувши на місце роботи, вчитель розміщує ланки на окремих ділянках, чітко визначивши їхні межі табличками. При цьому для кожної ланки вибирають два різних природних комплекси, які й повинні визначати завдання ланкам. Разом з тим у завданні першій ланці звертають особливу увагу на характеристику лісу, другій – річки, третій – яру тощо. У центральній частині території, де проводяться польові роботи, розміщують штаб – місце загального збору, зберігання речей і санітарного поста.

Перед проведенням польових робіт усі ланки збираються в районі штабу, де вчитель проводить з учнями настановчу бесіду, спираючись на їхні відповіді на запитання, поставлені під час підготовчого уроку. Як запитання, так і відповіді на них записані учнями у польових щоденниках. Перевіривши перед польовими роботами письмові відповіді учнів, учитель звертає особливу увагу на ті моменти, які потребують уточнення, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між окремими компонентами природних комплексів. Потім учитель коротко знайомить учнів з місцем польових робіт і роз'яснює, що, виконуючи завдання, необхідно не тільки провести потрібнi спостереження, а й встановити причинно-наслідкові зв'язки між компонентами природних комплексів, зумовлених відмiнністю в розподiлi тепла і вологи. Крім того, треба описати, природні комплекси з виявленням їхніх особливостей і характеру впливу на них людини. При цьому вчитель звертає увагу на те, що результати проведеної польової практичної роботи необхідно оформити у вигляді зведеної таблиці.

Учитель наголошує, що кожна ланка повинна приготувати, зразки грунту, замалювати грунтовий розріз, зробити замальовки місця польових робiт, викреслити маршрут руху по дослiджуваній місцевостi. Після проведення польових робіт і обробки матеріалів вдома ланки здають учителю письмові роботи, а кожен член ланки – свій польовий щоденник.

Для встановлення, зв'язків між компонентами природних комплексів, зумовлених відмінністю у розподілі тепла й вологи, учитель ставить такі запитання:

1. Чому на місці, де ми перебуваємо, розкинувся ліс, а вище над ним простяглися луки?

2. Чому на вiдслоненні, яке виразно виділяється на стрімкому березі річки, відсутня рослиннiсть?

3. Де густіша та різноманітніша трав'яна рослинність: в лісі чи на луках?

4. Де у мішаному лісі густіший та різноманітніший трав'яний покрив: під хвойними чи листяними деревами?

5. Де густіший рослинний покрив: на рівному місці чи на схилі?

6. Яка рослиннiсть є біля берега річки та як вона змінюється з віддаленням від нього?

Якщо учням важко помітити різницю у рослинному покриві, то вчитель повинен підказати і показати рослини безпосередньо на місці, розкривши суть причинно-наслідкових зв'язків. Наприклад, на вищих місцях

стікаючи по схилу горба, який зв'язок між рельєфом і глибиною залягання грунтових вод. Вимірюючи температуру повітря в різних частинах долини рiчки, учні переконуються, що заплави, тераси та корінний берег нагрiваються по-різному.

Описується грунтове відслонення або розріз у місцях з різною рослинністю (на схилах долини, на заплавних луках, на вододілі в лiсі). Закладається геоботанічний профіль (грунтово-рослинний). Беруться грунтові проби. Описується зовнішній вигляд грунту (колір, структура, наявність рослинних решток), зволоженість грунту (сухий, ледь вологий, сирий). Учні простежують, які грунти характерні для нижньої, середньої та верхньої частини горба. Вони бачать, де найпотужніший гумусовий горизонт, які види рослин є в різних частинах схилу горба, які морфологічні відмінності характерні для них.

Пiсля вивчення природних компонентів учні креслять профіль схилу горба, показуючи геологічну будову, глибину залягання грунтових вод, грунти, напрям стікання грунтових вод та ерозію грунтів, рослинність. Описується характер рельєфу місцевості в радіусі видимості по сторонах горизонту. При цьому учнi бачать, в який бiк стiкає вода, тобто простягається схил. Проводяться спостереження за погодою під час перебування у полі (через кожну годину): вимірюються температура, напрям і сила вітру, хмарність тощо. Визначаються заходи господарського використання території та охорони природи.

Підбивання підсумків. Під час роботи в полі учні виявили взаємозв’язки між підстилаючими гірськими породами, рельєфом та грунтово-рослинним покривом, між рельєфом, рівнем зволоження та нагрівання і рослинністю, між рослинністю та грунтами.

Вивчаючи грунти і рослинність, учні за допомогою вчителя прийшли до розуміння того, що рослинність, розвиваючись у певних кліматичних умовах (у даному випадку в умовах мікроклімату), впливає на характер грунтів. Разом з тим грунтово-рослинний покрив необхідно розглядати не ізольовано від умов його утворення і дальшого формування, а як своєрідний, компонент природного комплексу, що відображає всі його історичні риси. Наприклад, розповідаючи про грунти, що сформувалися під лісовою та лучною рослинністю, учитель показав учням, чим ці грунти, різняться і вказав причини відмінностей він пояснив, як деревна і трав'яна рослинність зумовили утворення даних грунтів з характерними властивостями. У зв'язку з цим учитель проаналізував зміни грунтово-рослинного покриву залежно від рельєфу місцевості, грунтоутворюючих порід, надходження тепла, умов зволоження тощо.

Під час практичної роботи учні переконуються, що грунти, у свою чергу, істотно впливають на рослинність, а отже, і на весь природний комплекс в цілому.

Учитель допоміг учням зрозуміти взаємозумовленість компонентів природного комплексу, взаємозв'язок між окремими компонентами та елементами природи: рослинністю і розподілом тепла (краще прогріті й освітленi сонцем ділянки мають рослинність); рослинністю і рівнем зволоження (у вологіших місцях ростуть вологолюбні рослинністю та грунтами (на грунтах певного механічного складу ростуть певні рослини, а під трав’янистою та деревною рослинністю формуються грунти, що розрізняються механічним складом, запасам гумусу, а отже, й родючістю).

Учитель робить висновки щодо значення освітлетності, тепла та зволоженості у диференціації на комплекси. Він наголошує на тісному взаємозв’язку між компонентами та елементами природи перед між рослинністю та водно-тепловими умовами.

Проведена в польових умовах практична закрепила знання учнів про рослинність, грунти взаємозв'язки між різними компонентами природних комплексів. У результаті встановлення цих зв'язків учні переконалися, що в межах певної території (прирусловий вал, заплава, надзаплавна тераса, вододіл у лісі), покритої однаковою рослинністю, зберігається однаковий склад підстилаючих порiд, однакові рельєф, грунти, водно-теплові умови.

Результати проведеної практичної роботи та місцевості оформляють у вигляді таблиці (табл. 2).

Таблиця 2. Практична робота на місцевості

Номер і зміст завдання	Місце польової роботи	Результати спостережень	Висновки (причини і взаємозв’язки)

3аняття 6 – 7. Складання методичної розробки туристської подорожі і категорії складності по своїй областi

Мета: скласти методичку розробку для організації та проведення туристської подорожі і категорії складності по своїй області.

Дата добавления: 2015-05-24