Свою першу книгу — карпаторуський буквар

під назвою «Книжица читалная для

начинающих».

Пам'ятник Духновичу у Мукачеві

Літературну діяльність розпочав у 1829 р.

Належав до так званих будителів.

Прогресивне значення їх культурно-

освітньої роботи дещо зменшується тим,

що, протестуючи проти мадяризації русинів,

вони ігнорували живу народну мову, писали

здебільшого язичієм. Лише в окремих

журналах найталановитіші з них, як О.

Духнович, О. Павлович, зверталися до

народної мови. Заснував 1850 р. у Пряшеві

«Литературное заведение», навколо якого

об'єдналися тодішні літературні сили, видав

кілька альманахів та календарів, буквар

«Книжица читальная для

начинающих» (1847), підручник з географії,

«Историю Пряшевской епархии

Видавав російською мовою газету

«Церковная газета» Перша українська

газета на Закарпатті (друкувалася

язичієм) — «Світ» (1867 –1871), але до її

виходу в світ О. Духнович не дожив.

О. Духнович — автор багатьох віршованих

творів, двох У більшості поетичних

творів використовував характерний для

української поезії XIX ст. коломийковий

вірш. Народна мова (лемківський говір)

переважає також у його п'єсах.

В 1862 заснував у Пряшеві освітньо-

допомогове товариство «Общество св.

Йоанна Хрестителя».

Іван Франко називав його «людиною, без

сумніву, доброї волі і не малих здібностей,

хоч і заплутаною у мовні та політичні

доктрини». Москвофільські погляди нині

відкинуті самою історією. Зате його гаряча

переконаність, що обабіч Карпат живуть

одні й ті самі люди, той самий народ —

підтвердилася.

17. Давньоруські джерела про історію Закарпаття.

18. Діяльність культурно-просвітніх товариств у др. пол. 19 ст.

Протягом другої половини ХІХ ст. на

території Буковини було утворено ряд

громадських організацій, діяльність яких

мала вагоме значення для суспільного

життя краю. Так, у 1901 р. тут було

офіційно зареєстровано 821 товариство.

Щоправда, газета “Буковина” справедливо

писала, що значна частина названих

товариств існувала лише на папері і тільки

ледве половина діяла згідно із

затвердженими статутними нормами.

Однак це не могло зменшити значення

діяльності активних громадських

організацій Буковини [3].

Визначальною подією в житті українців

Чернівців стало заснування першого

українського товариства “Руська Бесіда”

1869 р. 14 (26) січня 1869 р., у готелі “Під

золотим ягням” відбулися установчі збори,

на яких зібралося понад 200 чоловік з усіх

куточків Буковини. На них затверджено

статут нової організації та обрано її

керівництво. Першим головою товариства

став В.Продан. З цього часу українство

міста мало осередок навколо якого

групувалися усі національно свідомі люди.

"Руська Бесіда" спочатку засновувалася як

касинове та просвітнє товариство.Засобами досягнення поставленої

мети мало стати заснування бібліотеки,

видання корисних творів, газет і журналів,

товариське життя.

Дата добавления: 2015-05-24