Будинку

31 січня 1896 року загальний збір

«Просвіти» обрав головою Товариства

професора Юліана Романчука.

Замість самоназви «русин» («руський»)

поширюється назва

«українець» («український

Просвітницьку діяльність щиро підтримує

духовенство, зокрема тодішній

станіславівський єпископ Андрій

Шептицький.

Лише від початку 1920 року знову

пожвавилося просвітянське життя. Щоб

піднести народний рух, у грудні 1920 року

було проведено «Свято Просвіти

Для збирання матеріалів про історію

визвольної боротьби Головний виділ

Товариства створив окреме видавництво

«Червона Калина».

1939 рік став останнім роком існування

«Просвіти» на наших землях. Сталінські

опричники знищили у центральному

будинку Товариства (площа Ринок, 10) його

архів, цінні історичні документи і рукописи,

друковану продукцію. Так вони вчинили з

осередками «Просвіти» і в інших містах і

селах. Не дозволили відновити роботу

«Просвіти» і гітлерівські окупанти.

Відтоді Товариство «Просвіта» існувало

лише за межами України, де українські

емігранти відсвяткували його 100-річний

ювілей.

56-Окупація Закарпаття Угорськими військами

Украї́но-уго́рська війна́ — військовий

конфлікт між хортистською Угорщиною та

Карпатською Україною в 1939 році. У ході

війни між угорськими військами та

воєнізованими формуваннями Карпатської

січі Карпатської України і чехословацькими

військами, відбулася черга кровопролитних

зіткнень. Війна завершилася окупацією і

приєднанням до Угорського королівства

території Закарпатської України

(Підкарпатській Русі). [2]

62-Підпільний і партизанський рух на Закарпатті в 1941-44

В умовах угорсько-фашистської

окупації трудящі краю випили

глибоку чашу гірких страждань,

живучі в голоді й злиднях, зазнаючи

соціального гніту. Масовий терор

окупантів не зламав волі трудящих

до боротьби за визволення,

возз'єднання з Україною.

У 1939-1941 р.р. в окремих округах

краю діяли підпільні, патріотичні

розвідувальні групи. Воловецькі

підпільники збирали і передавали

командуванню Червоної Армії дані

про розташування фашистських

військ, будівництво воєнних

укріплень.

У 1940-1942 роках у с.Буштино діяла

розвідувальна група Рущака,

Ленкульці, Канюки і інших патріотів.

4 січня 1942 року для координації

діяльності підпільних груп та

організації партизанської боротьби

на Закарпатті десантувалася група на

чолі з Олексою Борканюком. Але

групу спідкала невдача. ЇЇ

приземлення помітили фашисти. У

перестрілці троє десантників

загинуло, двоє потрапили до рук

гестапо. 12 лютого угорська

контррозвідка заарештувала Олексу

Борканюка і 3 жовтня 1942 року в

Будапештській тюрмі його було

страчено.

У серпні 1943 року поблизу Драгова

десантувалося сім розвідників на

чолі з угорцем Ференцом Патакі.

Група зуміла налагодити зв'язки з

підпільниками, створила

консперативні групи в Хусті,

Севлющі, в селах Хустського,

Севлюшського, Мукачівського,

Рахівського округів. Група провела

велику розвідувальну роботу, але

невдовзі її спідкало нещастя. Вночі 26

лютого 1944 року в Хусті будинок сім'ї

Логойди, де в той час була частина

розвідників, оточили жандарми.

Розвідники мужньо захищались і

загинули як герої.

На кінець літа 1944 року

партизанський рух у Закарпатті став

масовим. Український штаб

партизанського руху готував

партизанські групи для висадки їх на

територію Закарпаття.

Одним з перших висадилися

партизанські групи імені Суворова (6

травня) та імені Ватутіна (11

травня1944 року).

У червні-липні 1944 року в

Закарпатті висадилися групи Г.

Сопілкова, І.Маслова, В.Лаврова, І

Косика, О. Тканка - загалом 94

чоловіки. У серпні були висаджені

загони Д.Усти та І.Прищепи, у

вересні - групи В.Русина, В.Буянова,

В.Хоменка.

Влітку і на початку осені 1944 року

найактивніше діяли народні месники

під командуванням О.Тканка,

В.Русина, Д.Усти, І.Прищепи,

М.Перечинського. Народні месники

активно діяли на головних шосейних

шляхах і залізницях, підривали

ешелони з військами та зброєю,

залізничні колії, мости, знищували

гарнізони фашистів.

Партизанські загони і з'єднання, в

яких воювало понад 2 тисячі

народних месників, разом з

наступаючими частинами Червоної

Армії брали активну участь у

визволенні краю від окупантів. Вони

провели понад 100 бойових операцій,

підірвали 20 військових ешелонів,

знищили понад 300 ворожих солдатів

і офіцерів. Бойова діяльність

закарпатських партизанів

прискорювала визволення краю.

І.І.Капуш, викладач ОЗВ школи № 6

м.Ужгород, підполковник у відставці

Дата добавления: 2015-05-24