Роділ 1

ВСТУП

Луценко Г.П., Дружиніна В.В.

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Г.П. Луценко, в.в. дРУЖИНІНА

КУРС ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ:

Кременчук

Рекомендовано до друку цикловою комісією загальноекономічних дисциплін

(Протокол № _ від _______2010 р.)

Схвалено радою методичного кабінету КЛК НАУ

(Протокол № _ від _______2010 р.)

Курс економічного аналізу: теорія і практика. Навч.посіб. – Кременчук:, 2010 – 173 с.

У навчальному посібнику розкриваються найважливіші проблеми сучасного економічного аналізу. Посібник насичений комплексом завдань щодо самостійного опрацювання студентами, необхідними вихідними даними, таблицями, схемами для аналізу економічних процесів. Для перевірки знань студентів наводяться тестові завдання.

Рекомендована студентам економічних спеціальностей навчальних закладів різних рівней акредитації, викладачам, аспірантам, всім, кого цікавлять проблеми економічного аналізу.

Розповсюджувати та тиражувати
без офіційного дозволу КЛК НАУ та авторів заборонено

Луценко Г.П., Дружиніна В.В., 2010

Оригінал-маркет

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КУРСУ «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»………………………………………………………. Тема 1. Теоретичні основи економічного аналізу……………………… Тема 2. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг………………… Тема 3. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства……………………………………………………. Тема 4. Аналіз витрат на виробництво продукції……………………… Тема 5. Аналіз фінансових результатів і рентабельності……………… Тема 6. Інвестиційний аналіз……………………………………………. Тема 7. Аналіз фінансового стану……………………………………….
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ……………………………..……………….. 2.1. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства ………………………………………….…………….. 2.2. Аналіз положення справ в галузі кондитерської промисловості…. 2.3. Організація збуту реалізованої продукції підприємства………...... 2.4. Аналіз ринкових можливостей підприємства………..……………. 2.5. Оцінка конкурентоспроможності ТОВ Кафе «Юність»………….
СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНОВ……………………………….
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………

В умовах ринкової економіки і різноманітних форм власності посилюється роль економічних законів і фінансових категорій. Це потребує і ґрунтовніших економічних знань, і якісно нового аналітичного розуміння діючих процесів і умов господарювання. В зв’язку з цим посилюється роль економічного аналізу як галузі економічної науки.

Починаючи вивчати економічний аналіз, необхідно взяти до уваги, що він є науковою дисципліною та видом діяльності, що відрізняється значним обсягом навчальної інформації при його вивченні та обсягом робіт по його практичному здійсненню, виконання яких, на відміну від інших, потребує ґрунтовних знань практично всіх навчальних дисциплін — як теоретичного, так і прикладного характеру, що вивчаються в навчальному закладі, що є однією 'із проблем засвоєння курсу. Усвідомлення цих положень має мобілізувати студентів на серйозну роботу, яка допоможе майбутнім фахівцям користуватися підвищеним попитом у різних галузях народного господарства, банківських, фінансових та державних установах.

Змістовна частина теоретичних основ економічного аналізу розпочинається з розгляду сутності цієї конкретно економічної, прикладної дисципліни. Аналіз — термін латинського походження і означає розчленування (розкладання) предмета чи явища на складові частини, що дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозв'язок між окремими частинами та явищами в цілому, залежність його від різних факторів, внаслідок чого можливий підхід до синтезу, тобто узагальненню одержаних даних, найбільш повно розібратись у досліджуваному явищі, отримати можливість активно на нього впливати, що особливо важливо в період роздержавлення народногосподарського комплексу України, переходу до ринкових відносин. Такі характеристики означення сутності економічного аналізу дають загальне уявлення про значні обсяги та змістовність знань, якими необхідно володіти економісту бакалаврського рівня підготовки.

Роль економічного аналізу в системі економічних дисциплін, формуванні спеціалістів вищої кваліфікації в умовах переходу до ринкових відносин можливо показати опосередковано через його місце в системі управління. Науково обгрунтоване управління народним господарством та окремими його галузями, підприємствами й організаціями неможливе без глибокого знання економічних законів, механізму їх дії та використання їх у практиці господарювання. Крім того, потрібно знати також стан управляємого господарства, тенденції його розвитку, що можливо досягнути шляхом систематичного отримання та аналізу інформації про процеси та явища, які відбуваються на підприємстві. Без глибоких економічних знань, без уміння науково обґрунтовувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі даних аналізу, управління підприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку, чого, очевидно, бракує на сучасному етапі ринкових реформ в Україні. Управління як вид діяльності здійснюється шляхом виконання функцій, які йому об'єктивно притаманні.

Загальновизнана необхідність включення до управління наступних функцій: планування, облік, координування, стимулювання, контроль та економічний аналіз. Необхідно акцентувати й прокоментувати значення економічного аналізу в здійсненні інших функцій управління, особливо тих із них, які є домінуючими при визначенні курсу дій управлінської системи взагалі і при прийнятті конкретних управлінських рішень зокрема.

Розуміння механізму дії об'єктивних законів на основі систематичного вивчення конкретної дійсності та оволодіння методами, за допомогою яких створюються сприятливі умови впливу цих законів на розвиток підприємства, допоможе активізувати процес складання планів та процес їх виконання, чим забезпечиться підвищення наукового рівня та ефективності господарського управління. Бізнес-плани підприємств — це не лише перелік економічних, організаційних та технічних заходів. Форми пізнання об'єктивних економічних законів, тобто потреби, економічні інтереси, матеріальні заохочення реалізуються в планах свідомо самим суспільством в його економічній діяльності.

Таким чином, у планах та в процесі керівництва їх виконанням органи планування та управління враховують економічні потреби, виробничі можливості, користь, інші вимоги економічних законів та задовольняють їх.

На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів та якість самого планування, що сприяє вдосконаленню розробки нових підходів, методик, способів їх використання. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються фактори, які спричиняють відхилення у виконанні планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об'єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані внутрівиробничі резерви, розробляються організаційно-технічні заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи в планові завдання, тобто контролюється, чи дотримуються і яким чином вимоги об'єктивних економічних законів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обгрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Отже, планування починається та завершується економічним аналізом результатів господарської діяльності.

Важливого значення економічний аналіз набуває в умовах здійснюваних ринкових реформ, коли на перший план виносяться економічні методи управління, тобто сукупність способів впливу на підприємство, які забезпечують гармонійне сполучення інтересів різноманітних ланок народного господарства та учасників виробництва.

В цих умовах економічний аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їх місця в галузі, регіоні, а також частку кожного робітника в загальних економічних результатах діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює основу для розробки обгрунтованої системи матеріального заохочення працюючих на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.

Поєднання інтересів підприємств та їх колективів із загальнонародними найбільш повно проявляється у системі комерційного розрахунку, який базується на принципах господарювання та означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Впровадження комерційного розрахунку неможливе без глибокого аналізу діяльності підприємства — його виробництв, цехів, дільниць, бригад. Економічний аналіз сприяє розповсюдженню передового досвіду, прогресивних організаційних форм управління, впровадженню передової техніки і технології, забезпечує можливість розпізнати закономірності, прогресивні явища, Що мають місце в господарському житті, та надати їм необхідного Додаткового імпульсу розвитку.

Таким чином, як функція управління виробництвом економічний аналіз виходить за межі підприємства — стає функцією управління галузями та народним господарством у цілому.

Значущість та складність економічного аналізу можна також прослідкувати крізь призму історії його розвитку, яка наповнена притаманними загальним закономірностям формування самостійних галузей знань взагалі та економічних тоді, коли певне коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення та потребує поглибленої наукової розробки, що й зумовило виникнення та швидкий розвиток економічного аналізу як самостійної економічної науки. В процесі вивчення історії його розвитку необхідно звернути увагу на те, що це питання складається з об'єднаних загальною ідеєю двох самостійних питань: розвиток економічного аналізу взагалі як науки та розвиток його в Україні (або роль вчених українського походження у становленні економічного аналізу). Отже, слід детально ознайомитися із доробками визнаних українців в цій справі, таких як М. Драгоманов, І. Франко (статистика як метода, як наука), М. Туган-Барановський (соціальні основи кооперації, основи політичної економії), І. Вернадський (ревно відстоював вільний ринок і неприпустимість втручання держави в економіку).

Домінуючою є думка про етапи розвитку економічного аналізу, хоча в ній відсутня єдність поглядів та підходів, на що необхідно звернути увагу. В більшості випадків спеціалісти в галузі економічного аналізу в основу етапізації розвитку покладають загальноприйнятний історичний аспект розвитку суспільства (держави) взагалі, та виробничих відносин зокрема. У цьому аспекті доцільно виділити такі етапи розвитку економічного аналізу:

—до 1917р.;

—з 1917 до 1945рр.;

—з 1945 до 1991 рр.;

— з 1991 до теперішнього часу.

Кожен із цих етапів має свої ознаки та характерні особливості, на чому необхідно акцентувати увагу.

Для етапу до 1917 р. характерна поява цієї науки, окресленої доцільністю та необхідністю здійснювати аналіз балансу підприємств та їх прибутків.

Другому етапу відповідає становлення та розвиток економічного аналізу в умовах усуспільнених засобів виробництва, його динамізм, перехід до планової адміністративно-командної системи господарювання.

Наступний етап — становлення та розвиток галузевого аналізу та інших його напрямів, вдосконалення напрацювань попередніх періодів.

Останній етап — це перші спроби підпорядкування напрацювань попередніх періодів сучасним умовам перехідного періоду (ринкові засади господарювання, роздержавлення, демонополізація виробництва).

Останній етап розвитку заслуговує на підвищену увагу, зважаючи на те, що ані в теорії, ані на практиці в Україні немає достатнього досвіду. Тому слід детальніше зупинитися на доцільності інвентаризації наявної навчальної, навчально-методичної, монографічної літератури та періодики з точки зору прийнятності, адаптації основних положень методології та методики економічного аналізу до сучасного стану законодавчо-нормативної та інформаційної бази, підпорядкованості їй.

Розгляд вихідного положення про навчальну дисципліну — предмет економічного аналізу — повинен нести в собі концентровану інформацію про значущість цієї науки, її межу та очікувані наслідки вивчення матеріалу курсу. Тому формулюванню означення предмета економічного аналізу мають передувати прискіпливий огляд підходів до цього питання, які мають місце в навчальній літературі, трансформація його на сучасний стан економіки та вимог, які об'єктивно випливають із нього. Зазначені обставини підтверджують істину, що головним ланцюгом економічної системи є підприємство, а його діяльність в усьому спектрі взаємозв'язків, його впливовість та залежність від інших підприємств, організацій та установ— матеріальною частиною означення предмета економічного аналізу.

Таким чином, предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств, відображена в показниках планів і звітності та направлена на ефективне використання всіх ресурсів з метою підвищення ефективності і виробництва його кінцевих результатів. Виходячи з цього, об'єктами економічного аналізу визнані окремі показники, система показників, підрозділи підприємств, дільниці, окремі робочі місця, устаткування та інші матеріальні й фінансові ресурси.

В теорії економічного аналізу його зміст не має однозначного підходу як за обсягом явищ, що вивчаються, так і за їх внутрішнім складом. Через це доцільно врахувати загальноприйнятний підхід до зазначеної категорії відносно навчальних дисциплін — як перелік складових частин підручника.

Виходячи з цього та взявши до уваги сформований погляд у більшості підручників та посібників з економічного аналізу, необхідно виділити наступні розділи:

– теоретичні основи економічного аналізу;

– аналіз виробництва продукції, робіт та послуг;

– аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства;

– аналіз витрат на виробництво продукції;

– аналіз фінансових результатів та рентабельності;

– інвестиційний аналіз;

– аналіз фінансового стану підприємства.

Кожний із наведених розділів має свій внутрішній зміст, який наповнюється конкретним понятійним апаратом, показниками, методиками дослідження, визначенням шляхів покращення їх стану та вдосконалення методики їх аналізу.

Успіх засвоєння теоретичного матеріалу курсу забезпечує проведення практичних занять. Тому в посібнику зроблено акцент на їх методологічне забезпечення, визначення обовязкових питань для відпрацювання на практичних заняттях і через самостійну роботу.

Для перевірки ступеня засвоєння матеріалу та практичних навичок у посібнику передбачено тестові завдання. Наведений матеріал може бути використаний для розробки завдань щодо проведення іспиту або заліку.

Дата добавления: 2015-05-24