Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Раннього Середньовіччя




Економічна географія

З точки зору географії розміщення населення Середньовіччя не принесло суттєвих змін. Як і раніше, приблизно 2/3 його приходилось на Азію, ще близько 1/6 на Європу, 1/8 – на Африку. При загальній тенденції зростання кількості населення, існували періоди, що характеризувалися великими втратами. Вони співпадали з війнами та масовими епідеміями. Так, у Китаї в період татаро-монгольської навали було втрачено близько 50 % населення.

У плані внутріконтинентального розподілу спостерігаються деякі відмінності від Античної епохи. В Азії, як і раніше, лідирували “рисосіючі” регіони, де щільність населення сягнула 100 – 200 чол./км2. На 1500 р. в Китаї мешкало близько 60 млн. чол., в Індії – близько 50. В Африці населення концентрувалось або в екваторіальній зоні, або на узбережжі Середземного моря.

В Європі, у порівнянні з попереднім періодом, картина суттєво змінилась. Середня щільність населення тут сягнула – 24 чол./км2. Однак на схід від Вісли вона була приблизно вдвічі меншою (10 – 12). Суттєвіші зміни стосувалися розміщення населення. Регіон Середземномор’я, за виключенням північної Італії, практично втратив демографічне лідерство. Цьому сприяло кілька факторів: розпад середземноморської системи торгівлі, постійна військова небезпека з боку варварів. Обмежили зростання населення і епідемії (особливо часті в VІ ст.), які найбільше вражали густонаселені приморські райони. Новий регіон росту населення сформувався на півночі Франції та Німеччини.

Економічна географія протягом Середньовіччя зазнала істотних змін. Приблизно до ХІ ст. провідні світові центри ремесел і торгілі зосереджувались на сході – в Азії, насамперед в Китаї, де вироблялись рідкісні товари з високою ліквідністю (шовк, фарфор, папір, коштовності, тощо). Регіонами динамічного розвитку були також Індія та Близький Схід. Саме тут формувався асортимент міжнородної торгівлі, яка велась або сухопутним, каравнним, “шовковим шляхом” (через Іран і далі до Візантії, або по Каспію і вверх по Волзі), або ж морським шляхом, що йшов океанським узбережжям до Східної Африки і Аравії. На різних ділянках ці шляхи контролювали китайські та арабські купці. Цими артеріями до Європи перетікали шовк, прянощі та дорогоцінні метели. Західна і Центральна Європа в той час не могли запрпонувти нічого рівнцінного східним товарам. Це приводило до постійного товарного дефіциту.

З кінця ХІ ст. ситуація стала змінюватись. Хрестові походи європейських рицарів на Схід, вторгнення кочівників – турків-сельджуків і особливо – монголів і турків-османів – завдали шкоди не лише міським ремеслам. Вони призвели до руйнації існуючих торгових артерій. Зокрема “ великий шовковий шлях “ фактично зник у ХІІІ ст.

Натомітсь у західній Європі з ХІ ст. відновився демографічний ріст, а з ним стали відроджуватися і міста та міська економіка. Два потужні вузли міської економіки виникли на узбережжі Північного та Балтійського морів. Перший з них – Фландрійський (територія сучасної Бельгії), з містом-центром Брюгге спеціалізувався на виробництві шерстяних тканин, суднобудуванні та морських перевезеннях. Другий – Північно-німецький, з його об’єднаням – Ганза (утворився в 1161 р.) взяв на себе посередництво в організації торгівлі з Руссю та Скандинавією. Негласним лідером Ганзи вважалось місто Любек.

Ще один, третій, центр міської економіки виник у північній Італії навколо міст-суперників – Генуї та Венеції. Він спеціалізувався на посередництві у торгівлі сукном та східними товарами.

З 1380 р. лідерство в цій системі перейшло до Венеції, яка й служила організатором цього світу економіки. Але в кінці ХV ст. ця система вступила у фазу кризи. Однією з ії причин стала Османська Експансія. Турецьки султани підтримували своїх купців і постійно воювали з Венеціанцями. Але справді переломного значення набула ще одна подія – Великі географічні відкриття, що стали прологом географії Нового часу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 752; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.