Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

В епоху феодалізму




Взаємодія суспільства та природи

Суспільство Середньовіччя ще продовжувало знаходитись під визначальним впливом природи, кліматичних чинників. Навіть час тоді міряли або за тривалістю світового дня, або ж за циклами сільськогосподарських робіт. Нічна праця, як правило, не допускалась. Навіть деякі міські ремесла мали сезонні ритми активності (теслі, муляри). До кінця ХІІІ ст. річкова та морська навігація також привязувались до сезону: судна стояли на приколі як мінімум з грудня до березня. Зрештою і воювали за сезонами: збори війська призначались на травень, коли з’являвся природний корм для коней. А припиняли військові дії щонайпізніше у жовтні.

Таким чином, природа була не просто фоном, а системотворчим чинником тодішнього суспільства.

Протягом V – ХV ст. волого-температурний режим залишався в цілому помірно-сприятливим. V – VІІІ ст. були сухими, теплими. А близько 750 р. кліматичні умови поліпшуються – настає “малий кліматичний оптимум”, що тривав до кінця ХІІІ ст. Середньорічні значення температур піднялись на 1˚С.

Після максимального потепління в ХІІІ ст. наступні півтора століття клімат помітно змінюється – настає так званий “малий льодовиковий період”.Середньорічні значення температур впали на 1,3˚С, зросла циклонічна активнісь, загальна атмосферна нестійкість.

Аграрна економіка Європи виявляла надзвичайну чутливість до таких коливань. Про це свідчить кількість неврожайних років. Які до того ж повторювались групами в 2-3 рр. В перше тисячоліття їх зафіксовано 169. Людський організм, ослаблений недоїданням, виявився беззахисним перед епідеміями чуми, холери. Так, чумна пошесть в VІ ст. забрала 100 млн. життів, наступна, в ХІV ст. скоротила населення Європи ≈ на 40 %.

У той же час уже з Середньовіччя посилюється зворотній вплив людини на природу. Перш за все це стосується лісу та рік. Із спустошених людиною субтропічної і тропічної зон вогнища цивілізації перемістились в середню смугу Європи і, навіть, в північні її райони. Тут почався небувалий раніше наступ на ліс. З лісу будувалось житло (не менше 60 м3 на 1 господарство), там же заготовляли дрова, вугілля, незамінне в ковальстві, смолу, дьоготь, мачтові стволи для суден і т.п. В ковальській справі деревне вугілля стали замінювати кам’яним лише на початку ХІV ст.

На ХV ст. площа лісів зкоротилась в 4 рази. Навіть у лісистій на початку Середньовіччя Німеччині довелось вводити заборони та обмеження вирубок уже на порозі XIV – XV ст., а у Франції та Іспанії вони з явилися ще раніше. З того ж XV ст. масові вирубки починаються на сході Європи – в Білорусі, Галичині і на Волині. Ліс призначався для експорту в Нідерланди, Фландрію, Англію. Масові вирубки потягли за собою збіднення фауни. Полювання, так поширене в Європі, поступово перетворюється на монополію знаті.

Великі природні масиви лісу, однак, ще збереглись у Скандинавії, на території Східної і Північної Росії. Саме вони згодом перетворились на головних експортерів цього продукту. Після експедиції Англійців до гирла Пн. Двіни (1553 р.) встановлюються морські зв’язки з Росією; тоді ж Англія починає закупівлю Російського лісу.

Одночасно зросло навантаження на річкову систему – внаслідок будівництва водних млинів, сукновалень, транспортної експлуатації, викидів нечистот особливо в районі великих міст.

В кінці Середньовіччя в Європі активізувалась гірсько-технічна діяльність. Почалась розробка залізних руд в Богемії, Сілезії, Тіролі, Саксонії, Греції, соляних копалень у Сх. Європі в XI – XIII ст. В районі інтенсивних гірничих виробок поступово змінювався ландшафт. Гори відпрацьованої породи вже на той час стали характерною прикметою такого ландшафту – поруч із залишеними шахтами.

В цей же час був відкритий порох, почалось поширення вогнестрільної зброї, а приблизно всередині XIV ст. з’явились перші порохові фабрики.

В господарський колообіг почали прискорено залучатись “вторинні” ресурси, не зв’язані із забезпеченням первинних харчових потреб, а саме – мінеральні та лісові. Це визначалось розвитком суднобудування, широким поширенням металевих знарядь праці та військової техніки, будівництвом палаців, фортифікаційних споруд.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 567; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.