Мітоз тваринної клітини

Телофаза. Ядро повністю розділилося. Утворилась ядерна оболонка. Цитоплазма ділиться утворенням перетяжки

Завершення телофази

Початок телофази

Залік за звітом

1. Тема, мета роботи

2. Малюнок: а) каріотип традесканції; б) каріотип дрозофіли;

(мал19 стр68 Н.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, Балан П.Г.)

3. Малюнок будова мета фазної хромосоми.

4. Відповісти на питання 6.1.

5. Замалювати схему мітоза.

6. Відповісти на питання: 6.2

7. Заповніть таблицю: фази мітозу.

8. Завдяки чому дочірні клітини під час мітозу дістають ідентичну

спадкову інформацію?

9. У чому полягає біологічне значення мітозу?

10. Зробіть висновок

8. Контрольні питання.

8.1 Що таке «хромосома»?

8.2 Що таке «каріотип»?

8.3 Внутрішній склад хромосоми?

8.4 Будова метафазної хромосоми?

8.5 Який буває хромосомний набір?

8.6 Чим відрізняються «гомологічні» хромосоми від «негомологічних»?

8.7 Чим відрізняються «аутосоми» від «гетеросом»?

8.8 Що таке «клітинний цикл»? З яких двох періодів він складається?

8.9 Що таке «мітоз»? Перелічите його чотири фази.

8.10 Дайте короткий опис подій, які відбуваються на кожній фазі мітозу.

9. Використані літературні джерела

1.	Батуєв О.С., Гуленкова М.А., Єленевський А.Г. та ін. Біологія: Великий довідник для школярів та абітурієнтів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, - 2001. – 576с.: іл. – (Шкільна бібліотека “Богдан”. Великі довідники для школярів та абітурієнтів).
2.	Дмитрієв Ю.В., Тагліна О.В.: Біологія. 10 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 176 с. – (Майстер-клас)
3.	Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Войціцький. Загальна біологія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. 2-ге вид. доопр. – К.: Ґенеза, 2005. – 160 с.: іл..
4.	Полянский Ю.И., Браун А.Д., Верзилин Н.М. и др.; Общая биология: Учеб. для 10-11 кл. сред. шк. – 19-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1989г. – 287 с.: ил.

Лабораторна робота №6

1. Тема роботи: “ Будова тканин тваринного організму і тканин рослинного організму ”

2. Мета роботи: 2.1 Ознайомитися з тканинами рослин та порівняти їх між собою.

2.2 Ознайомитися з тканинами тварин та порівняти їх між собою.

3. Обладнання і матеріали: 3.1 Набір постійних мікропрепаратів покривної, провідної, меристематичної, основної тканин, мікрофотографії цих тканин, мікроскоп.

3.2 Набір постійних мікропрепаратів епітеліальної, сполучної, м’язової і нервової тканин, мікроскоп.

4. Завдання: 4.1. Розглянути, дослідити різні тканини рослин, замалювати їх.

4.2 Розглянути, дослідити різні тканини тварин, замалювати їх.

5. Короткі теоретичні відомості:

Тканина – це сукупність клітин, подібних за будовою, функціями та походженням.

5.1 Будова й функції рослинних тканин.

Типи рослинних тканин: 1)твірні, 2)покривні, 3)основні, 4)провідні, 5)механічні

Таблиця 1: Тканини рослинного організму

Види тканини

Особливості будови

Місце розташування

Функції, що виконує

1. Тип: твірні тканини (меристематичні тканини)

Верхівкові меристеми (первинна)

Складаються з дрібних живих клітин із тонкими стінками, які щільно прилягають одна до одної

Верхівка пагонів (конус наростання), кінчик кореня (зона поділу)

Забезпечують ріст пагонів і коренів у довжину, утворення інших тканин

Вставні меристеми (первинна)

Дрібні живі клітини із тонкими стінками, які щільно прилягають одна до одної

Розташовані біля основи міжвузлів пагона

Забезпечують ріст міжвузлів у довжину

Бічні меристеми (вторинна)

Дрібні живі клітини із тонкими стінками, які щільно прилягають одна до одної і постійно діляться

Між деревиною й корою в стеблі і корені (камбій)

Забезпечують ріст стебла і кореня в товщину

Ранові меристеми

Дрібні живі клітини із тонкими стінками, які щільно прилягають одна до одної

Формуються на місцях поранення рослин

Забезпечують зростання місць поранення рослин

2. Тип: покривні тканини

Епідерма (шкірка)

Одношарова тканина, в якій живі клітини з’єднані впритул одна до одної і мають потовщену зовнішню стінку. Часто зверху вкрита восковою кутикулою. Має продихи

Вкриває поверхню листків, трав’янистих зелених стебел, пелюстки квітів, плоди

Захист від висихання, проникнення мікроорганізмів, транспірація, газообмін

Різодерма

Одношарова тканина, в якій живі клітини з’єднані впритул одна з одною і мають довгі тонкі вирости – кореневі волоски. Живе недовго, до двадцяти діб

Вкриває всисну зону кореня

Забезпечує захист, газообмін і вільний ріст кореня та поглинає з ґрунту воду з мінеральними речовинами

Корок

Тканина, яка замінює епідерму на багаторічних органах рослин. Складається з кількох шарів мертвих клітин, які просочені суберином – жироподібною речовиною. Має сочевички

Вкриває багаторічні органи рослини: стебло, корені, кореневища, клубні, які зимують

Забезпечує захист від висихання і механічного пошкодження, газообмін органів які вкриває

Кірка

Великий шар корку й інших відмерлих тканин

Нижня частина стовбурів дерев

Формується протягом тривалого часу. Захист від механічних пошкоджень, температурних коливань та газообмін органів, які вкриває

3. Тип: основні тканини

Фотосинтезуюча (хлоренхима, асиміляційна)

Живі клітини з хлоропластами

Зелені частини рослин

Фотосинтез. Утворення органічних молекул

Запасаюча

Тонкостінні живі клітини, які містять різні включення: зерна крохмалю, краплини жиру та ін.

М’якоть плодів, луковиць, бульби, коренеплодів та ін.

Накопичення органічних речовин

Вентиляційна (вітроносна)

Характерна наявність великого міжклітинного простору

Водні та болотні рослини, корені видів, що поширені на ущільнених ґрунтах

Забезпечує повітрям ті частини організму рослини, до яких його доступ утруднено

4. Тип: провідні тканини

Ксилема

1) провідні елементи з мертвих клітин (трахеїди і судини), якими рухаються речовини і 2) живі клітини основної тканини,які їх оточують

Стебло, корінь, жилки лисів

Висхідний транспорт води і мінеральних речовин

Флоема

1)ситоподібні трубки із живих клітин, 2)клітини-супутники

Кірка стебла і кореню, жилки листів

Низхідний транспорт органічних речовин

5. Тип: механічна тканина

Коленхіма

Живі клітини-волокна, мають дуже товсті стінки потовщені нерівномірно

Кора молодих пагонів дводольних рослин

Опорна функція рослини

Склеренхіма

Мертві клітини: 1) волокна - мають товсті стінки потовщені рівномірно; 2) кам’янистіклітини (склереїди ) – округлі або паличкоподібні

Волокна – у стеблі; склереїди – луска горіхів, кісточка вишні, сливи, абрикосу

Волокна - опорна функція рослини. Склереїди - захист від механічних пошкоджень і передчасного проростання

5.2 Будова й функції тваринних тканин.

Типи тваринних тканин: 1)епітеліальні, 2)м’язові, 3)нервові, 4)внутрішнього середовища.

Таблиця 2: Тканини тваринного організму

Види тканини

Особливості будови

Місце розташування

Функції, що виконує

1. Тип: епітеліальна тканина

Одношаровий епітелій

Складаються з плоских, кубічних, циліндричних або війчастих клітин, які розташовані в один шар. Міжклітинна речовина представлена базальним шаром на якому розташовані клітини епітелію

Слизові оболонки внутрішніх органів

Покривна, захисна, всмоктувальна

Багатошаровий епітелій

Складається з плоских, кубічних або циліндричних клітин, які розташовані в декілька шарів

Покриви тіла

Покривна, захисна

Залозистий епітелій

Складається з плоских, кубічних або циліндричних клітин

Залози зовнішньої і внутрішньої секреції

Секреторна, виділяють різні речовини

2. Тип: м’язова тканина

Посмугована скелетна м’язова

Складається з дуже довгих клітин (волокон), що розділені на сарком ери. Мають добре виражену поперечну смугастість

Опорно-руховий апарат тіла і деякі внутрішні органи (язик)

Скорочувальна

Непосмугована (гладка)

Складається з окремих веретеноподібних клітин, зібраних у пучок або пласти. Не має поперечної смугастості

Мускулатура внутрішніх органів

Скорочувальна

Посмугована серцева м’язова

Складається з клітин, які на кінцях розгалужуються і сполучаються одна з одною за допомогою особливих поверхневих паростків – вставочки дисків

Серце

Скорочувальна

3. Тип: нервова тканина

Нейрони

Нервові клітини,які здатні збуджуватися й передавати нервові імпульси

Головний і спинний мозок, нервові вузли і волокна

Регуляторна. Провідна й керівна

Нейроглія

Клітини нервової тканини, що забезпечують життєдіяльність нейронів

Головний і спинний мозок, нервові вузли і волокна

Регуляторна. Трофічна, захисна, секреторна

4. Тип: тканини внутрішнього середовища

4.1 Сполучні

4.1.1Волокниста:

А)Пухка

Велика кількість основної речовини, в якій містяться волокна та клітини кількох типів

В багатьох органах, шар підшкірної клітковини

Фагоцитоз, загоєння ран

Б)Щільна

Велика кількість щільно розташованих волокон і небагато основної речовини та клітин

Дерма, окістя, сухожилки, зв’язки, прошарок між органами

Опорно-захисна, запаслива

4.1.2 Зі спец властивостями:

А)ембріональна

Клітини зірчастої або веретеноподібної форми

Зародок

Дає початок клітинам усіх типів сполучних тканин

Б)жирова

Біла та бура жирова тканина

Підшкірна жирова клітковина, прошарки між внутрішніми органами

Запаслива, захисна, теплоізолююча

В)Ретикулярна

Складається: 1)з волокон і клітин-фібропластів, які утворюють сітку, 2)стовбурових клітин

Кровотворні органи, слизові оболонки кишечника, нирок та ін.

Утворення клітин рідких тканин

4.2 Скелетні

4.2.1Хрящова

Складається з клітин (хондробластів), занурених в пружну основну речовину

Скелет, органи дихання, вушні раковини

Опорна, захисна

4.2.2Кісткова

Складається з клітин (остеобластів), занурених в звапнілу основну речовину

Скелет

Захисна, опорна, кровотворна

4.3 Рідкі

4.3.1Кров і лімфа

Рідка міжклітинна рідина (плазма), у якій розташовані окремі клітини

Порожнини серцево-судинної системи

Транспортна, захисна, дихальна, видільна

6. Порядок проведення роботи

6.1 Завдання №1: Дослідити структурні компоненти рослинних тканин

6.1.1 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат корінця цибулі. Знайдіть зону поділу клітин. Розгляньте цю зону за великого збільшення мікроскопа й замалюйте побачену меристематичну тканину (рисунок 1).

Рисунок 2: Деякі типи рослинних тканин. А – основна тканина; Б – ситоподібна трубка флоеми і клітина-супутник; В – трахеїда; Г – судина. 1-міжклітинний простір; 2- цитоплазма; 3- клітинна стінка; 4- вакуоля; 5- протоплазма ситоподібної трубки; 6- клітина супутник

Рисунок 1: Зони кореня

6.1.2 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат стебла липи. Замалюйте побачені провідні тканини. Позначте на малюнку ксилему і флоему (рисунок 2 та рисунок 3).

6.1.3 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат епідерми листка соняшника. Зверніть увагу на продихи. Розгляньте за великого збільшення продих та клітини, які його оточують, і замалюйте їх. Зверніть увагу на звивисті стінки клітин (рисунок 4).

Рисунок 3: Схема будови трирічної гілки липи на поперечному зрізі. 0 – відмерла шкірка; 1 – корок; 2 – механічна тканина коленхіма; 3 – паренхіма первинної кори; 4 –крохмалоносні клітини; 5 – луб (флоема); 6 – камбій; 7 – річні кільця (в деревині або ксилемі); 8 – серцевина; 9 – пізня деревина; 10 – рання деревина; 11- первинний серцевинний промінь; 12 – вторинний серцевинний промінь

Рисунок 4: Листкова пластинка на поперечному зрізі. А – фрагмент пластинки: 1-шкірка (епідерма); 2- стовпчаста тканина; 3- губчаста тканина; 4- судини жилки листка; 5- ситоподібні трубки жилки листка; 6- міжклітинник; а – кутикула; б – волоски; в – продих. Б – шкірка (вигляд зверху); 1 – основні клітини шкірки; 2 – продих; 3 – волосок; а – продихова щілина; б – замикаюча продихова клітина

6.1.4 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа зріз листка. Знайдіть основну тканину й розгляньте її за великого збільшення мікроскопа. Замалюйте її (рисунок 4).

6.1.5 Зробіть висновок, в якому вкажіть характерні риси різних типів тканин рослин.

6.2 Завдання №2: Дослідити структурні компоненти тваринних тканин.

Рисунок 6: Види сполучної тканини А – волокниста сполучна тканина; Б – хрящ; В – мікроскопічна структура кістки. 1 – хрящеві клітини; 2 – основна речовина; 3 – волокна; 4 – сполучні клітини; 5 – граверсів канал; 6 – кісні клітини; 7 – концентричні пластинки

Рисунок 5: Види епітеліальної тканини А – плоский епітелій; Б – кубічний епітелій; В – стовпчастий епітелій; Г – війчастий (мерехтливий) епітелій; Д – сенсорний епітелій (клітини із вустілки носової порожнини); Е – залозистий епітелій: вказано дві одноклітинні залози (келихоподібні клітини) в епітелію кишечника. 1 – війки; 2 – чутливі волоски; 3 – келихоподібні клітини

6.2.1 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат циліндричного епітелію нирки. Знайдіть зрізані поперек ниркові канальні. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа стінку одного канальця і замалюйте побачену епітеліальну тканину (рисунок 5).

6.2.2 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат сполучної тканини. Замалюйте побачену тканину. Позначте на малюнку клітини тканини й міжклітинну речовину (рисунок 6).

6.2.3 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат посмугованих м’язів язика. Зверніть увагу на різну орієнтацію окремих язикових м’язових волокон. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа зрізане уздовж м’язове волокно й замалюйте його (рисунок 7)

Рисунок 7: Схема видів м’язової тканини

А - посмугована скелетна м’язова; Б - посмугована серцева м’язова; В - непосмугована (гладка)

6.2.4 Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат спинного мозку. Знайдіть сіру речовину й розгляньте її за великого збільшення мікроскопа. Знайдіть у сірій речовині нервові клітини й замалюйте їх (рисунок 8)

Рисунок 8: Схема окремого нейрона і його частин 1 – тіло клітини; 2 – клітинне ядро; 3 – дендрити; 4 – гола ділянка аксону; 5 – мієлінова оболонка; 6 – частина аксону вирізана; 7 – перехват Ранвьє; 8 – аксон; 9 – кінцеві розгалуження

6.2.5 Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси різних типів тканин тварин.

7. Зміст звіту.

7.1. Тема, мета роботи.

7.2. Опис виконання завдання 6.1.

7.3. Рисунки різних тканин рослини.

7.4. Опис виконання завдання 6.2.

7.5. Рисунки різних тканин тварин.

7.6. Висновки про проведену роботу.

8. Контрольні питання.

8.1 Що таке «тканина»?

8.2 Характеристика твірних тканин рослини?

8.3 Характеристика покривних тканин рослини?

8.4 Характеристика основних тканин рослини?

8.5 Характеристика провідних тканин рослини?

8.6 Характеристика механічних тканин рослини?

8.7 Характеристика епітеліальних тканин тварини?

8.8 Характеристика м’язових тканин тварини?

8.9 Характеристика нервових тканин тварини?

8.10 Характеристика тканин внутрішнього середовища тварини?

9. Використані літературні джерела

1.	Батуєв О.С., Гуленкова М.А., Єленевський А.Г. та ін. Біологія: Великий довідник для школярів та абітурієнтів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, - 2001. – 576с.: іл. – (Шкільна бібліотека “Богдан”. Великі довідники для школярів та абітурієнтів).
2.	Дмитрієв Ю.В., Тагліна О.В.: Біологія. 10 клас: Розробки уроків. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 176 с. – (Майстер-клас)
3.	Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Войціцький. Загальна біологія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. 2-ге вид. доопр. – К.: Ґенеза, 2005. – 160 с.: іл..
4.	Полянский Ю.И., Браун А.Д., Верзилин Н.М. и др.; Общая биология: Учеб. для 10-11 кл. сред. шк. – 19-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1989г. – 287 с.: ил.
5.	Ростовцева Л.П., Запорожець Н.В. Зошит для лабораторних, практичних і самостійних робіт з біології. 10 клас (російською мовою). – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 88 с.

Лабораторна робота №7

1. Тема роботи: “ Будова статевих клітин. Форми розмноження організмів ”

2. Мета роботи: 2.1 Закріпити знання про нестатеве та статеве розмноження.

2.2 Ознайомитися з особливостями будови статевих клітин ссавців.

3. Обладнання і матеріали: 3.1 Світлові мікроскопи, предметні й накривні скельця, крапельниці, водяна бовтанка пивних дріжджів, міцелій цвілевого гриба мукора, постійні препарати сперматозоїдів, яйцеклітин і яєчника ссавців (морської свинки, миші тощо), мікрофотографії сперматозоїдів і яйцеклітин.

4. Завдання: 4.1. Розглянути, дослідити нестатеве розмноження способом брунькування, замалювати його.

4.2 Розглянути, дослідити нестатеве розмноження способом утворення спор, замалювати його.

4.3 Розглянути, дослідити статеві клітини, замалювати їх.

5. Короткі теоретичні відомості:

Дата добавления: 2015-05-24