Інвестиційна діяльність у вільних економічних і офшорних зонах 2 страница

/ запобігання зменшенню надходжень до бюджетів; / визначення джерел покриття можливих збитків.

В Україні на сьогоднішній день прийняті відповідно законодавчі акти щодо створення 12 СЕЗ та запроваджені спеціальні режими інвестиційної діяльності на 9 територіях пріоритетного розвитку (ТПР). Загальна територія, на яку по­ширюється режим ВЕЗ і ТПР, — 6360 тис. га, або 10,5% території України (ВЕЗ — 121 тис. га, або 0,2% території України; ТПР — 6239 тис. га, або 10,3% тери­торії України). Режим ВЕЗ і ТПР поширюється на 12 областей України.

Основними пріоритетними галузями діяльності у ВЕЗ і ТПР є:

/ сільське господарство;

/ видобувна промисловість;

/ харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів;

/ текстильна та легка промисловість;

/ виробництво деревини та виробів з деревини;

/ хімічна промисловість;

/ металургія та оброблення металу;

/ машинобудування і приладобудування;

/ виробництво електроенергії, газу та води;

/ будівництво та виробництво будівельних матеріалів;

/ туристсько-рекреаційна сфера;

/ транспорт;

/ дослідження та розробки у галузі природничих і технічних наук;

/ освіта та охорона здоров'я.

Основні пільги, які надаються інвесторам у СЕЗ і ТПР, є:

/ звільнення від оподаткування прибутку підприємств або оподаткування прибутку підприємств за зниженою ставкою;

/ звільнення від оподаткування інвестицій;

/ звільнення від сплати мита та податку на додану вартість при імпорті това­рів для реалізації інвестиційних проектів;

/ звільнення від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті;

/ звільнення від плати на землю;

/ звільнення від сплати зборів до деяких бюджетних фондів; / спеціальний порядок ввезення (вивезення) товарів у режимі спеціальної мит­ної зони із застосуванням пільг зі сплати мита та податку на додану вартість.

Право на пільги інвестор отримує у разі, коли його діяльність відповідає таким особливим умовам:

/ реалізація інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної ді­яльності;

/ реалізація інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше вста­новленої мінімальної межі (від 200 тис. дол. США до 3 млн дол. США) залежно від галузі виробництва;

/ затвердження інвестиційних проектів відповідним органом управління СЕЗ чи ТПР;

/ укладення договору на реалізацію інвестиційного проекту з відповідним органом управління СЕЗ чи ТПР;

/ розташування та державна реєстрація на території СЕЗ.

У додатку 10 наведені пільги, що надаються інвесторам на територіях спеці­альних (вільних) економічних зон.

На початок 2001 року на території України діють такі спеціальні (вільні) економічні зони:

1. Північнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш", яка охоплює м. Красноперекопськ, м. Армянськ, Красноперекопський район АР Крим. За­гальна площа зони — 1410 кв. км. Зону створено Указом Президента України від 30.06.1995 р. № 497 "Про Північнокримську експериментальну економічну зону "Сиваш". Проект розроблено у 1994—1995 pp., але фактично зона почала функ­ціонувати з вересня 1996 року, термін її дії зони розрахований на 5 років.

Характерною особливістю регіону є наявність практично невичерпних запа­сів солі, натрію, брому, хлору. Основна мета створення зони "Сиваш" — відрод­ження виробничих підприємств на її території. Сьогодні реалізується 17 значних проектів загальною сумою 6,3 млн дол. США, а за інвестиційними планами сума повинна становити 50 млн дол. США.

У зоні "Сиваш" функціонують виробництва газованої води, хлібобулочних виробів, брому, різноманітної молочної продукції. Багато інвестиційних проек­тів пов'язані з модернізацією та реконструкцією існуючих виробництв, пере­робкою сировини, утилізацією промислових відходів, випуском комп'ютерних систем і відеотехніки.

У Північнокримській експериментальній економічній зоні працюють підпри­ємці Великобританії, Німеччини, Туреччини, Швеції, США, Словаччини. У ці­лому досвід функціонування зони "Сиваш" можна охарактеризувати як позитив­ний. За роки діяльності реалізовано продукції на 100 млн грн, перераховано до бюджету понад 5 млн грн. Крім того, вдалося зберегти від скорочення 4 тис. робочих місць і створити 600 нових.

У 2001 році експериментальну зону "Сиваш" планують перетворити у СЕЗ терміном на 30—40 років.

2. Спеціальна економічна зона "Славутич", створена у м. Славутич Київської області 30.06.1999 р. терміном на 20 років. Нині діяльність зони регулює Закон України від 03.06.1999 р. № 721 "Про спеціальну економічну зону "Славутич".

У зв'язку з тривалим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС виникла проблема працевлаштування її персоналу. Створення зони повинне зняти соціальну напруженість і збільшити зайнятість. Пріоритетними видами діяльнос­ті у "Славутичі" є впровадження нових технологій, ринкових методів господарю­вання та розвиток інфраструктури СЕЗ, поліпшення використання природних та трудових ресурсів тощо.

Особливими умовами, за яких інвестори одержують пільги у зоні, є реаліза­ція інвестиційних проектів кошторисною вартістю, еквівалентною не менш 200 тис. дол. США. Ці проекти повинні бути затверджені виконавчим комітетом Славутицької міської ради. Передбачається залучити 118 млн дол. США, зберег­ти і створити 2,4 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні на 530 млн грн.

Сьогодні в зоні реалізується 10 інвестиційних проектів на суму 5,7 млн дол. США у таких галузях, як лазерне приладобудування, легка і харчова промисло­вості, виробництво будівельних матеріалів.

3—4. Спеціальні економічні зони "Донецьк" і "Азов", розташовані у м. Донець­ку і Донецькій області ("Донецьк" розташована на півдні міста Донецьк на пло­щі у 466 га; "Азов" — на півдні міста Маріуполь на площі 314,8 га). Верховна Рада України 24.12.1998 р. прийняла Закон "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" № 356, який покликаний залучити інвестиції до пріоритетних галузей виробництва для ство­рення нових робочих місць та працевлаштування робітників, які вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств, сприяти впровадженню нових технологій, модернізації діючих виробництв, роз­витку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшенню поставок на внутрішній ри­нок високоякісних товарів та послуг, створенню сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури, ефективному використанню природних ресурсів.

Зони почали працювати з 14.01.1999 p., а термін дії налічує 60 років. У цих зонах запроваджується режим спеціальної митної зони. Відповідно до цього ре­жиму товари та інші предмети (крім підакцизних товарів) для використання в межах цих зон ввозяться на їх територію без сплати мита і податку на додану вартість (ПДВ). Якщо ж товари вивозяться із зони на територію України, то мито і ПДВ сплачуються на загальних засадах — як при імпорті товарів в Україну Виняток становлять повністю вироблені або достатньо перероблені чи оброблені у СЕЗ товари, вивезення яких за межі України не оподатковується, а при ввезен­ні їх в Україну для вільного використання на її території ПДВ та акцизний збіг, не справляється.

Пріоритетними галузями та сферами економічної діяльності у СЕЗ "До нецьк" є машинобудування, приладобудування, електротехнічна промисловість інноваційні проекти щодо створення нових матеріалів та виробничих систем,; в СЕЗ "Азов" — розвиток експедиційно-складської, транспортно-сервісної т; виробничої сфер.

Інвестори одержують пільги в зонах у разі дозволу ради на провадженн підприємницької діяльності на території зони. У СЕЗ "Донецьк" інвестор мож одержати пільги, якщо він застосовує новітні технології з метою виробництв товарів для експорту.

Через створення цієї зони передбачалося залучити 500 млн дол. США, збе регти і створити 10 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоь

на 440 млн грн. Сьогодні реалізується лише один інвестиційний проект у галузі виробництва побутової техніки на суму 7 млн дол. США.

Щодо СЕЗ "Азов", то тут особливими умовами, за яких інвестори одержують пільги, є: здійснення операцій з обслуговування транзитних вантажів, їх збері­гання, дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-експедитор­ських, агентських послуг, а також застосування новітніх технологій з метою ви­робництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок. Передбача­ється залучити 400 млн дол. США, зберегти і створити 10 тис робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні на 350 млн грн. Проводяться підготовчі роботи щодо облаштування території зони, виконано будівельно-монтажних ро­біт на суму 1,6 млн грн.

Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвес­тиційної діяльності в Донецькій області розглянуто та схвалено 77 інвестиційних проектів на суму 625,5 млн грн, у тому числі за участю іноземних інвесторів — 40 проектів на суму 308,8 млн дол. США (49%). Найбільш вагомими інвестицій­ними проектами за участю іноземного капіталу є такі:

/ компанія "Каргілл" (США) реалізує проект вартістю 40 млн дол. США. У першому кварталі 2000 року вступила в дію перша черга заводу з вироб­ництва соняшникової олії;

/ компанія "Metalsrussia" (Великобританія) фінансує два проекти "Істіл-ДМЗ" — на 28,12 млн дол. США та 7,63 млн дол. США. За її участю проведено модернізацію сталеплавильного цеху Донецького металургій­ного заводу (освоено 15,44 млн дол. США інвестицій).

5. Спеціальна економічна зона ''Закарпаття". Перші спроби створити цю зо­ну робилися ще у 1992 році. Згідно з проектом зона повинна була розміститися на прикордонній території площею 200 га, де передбачалося збудувати готелі, ресторан, складські приміщення та інші інфраструктурі об'єкти. Сьогодні "За­карпаття" займає територію 737,9 га Ужгородського і Мукачівського районів За­карпатської області.

З 9 січня 1999 року набрав чинності Указ Президента України "Про спеці­альну економічну зону "Закарпаття" № 1339, за яким зону було створено термі­ном на 30 років. В її межах встановлюється спеціальний податковий, митний та інші режими інвестиційної діяльності.

Пріоритетними видами економічної діяльності у зоні є: транспортна, експеди­торська діяльність, митні послуги, обслуговування і зберігання транзитних ванта­жів, пов'язані з ними фінансові функції. Зазвичай, інвестори одержують пільги у зоні у разі здійснення діяльності відповідно до вищеперелічених особливих умов.

Через створення СЕЗ "Закарпаття" передбачалося залучити 1300 млн дол. США, зберегти і створити 10 робочих місць, а також збільшити обсяги виробництва в регіоні на 1500 млн грн. Стан реалізації на 01.04.2000 p.: схвалено 37 проектів загальною кошторисною вартістю 175,8 млн дол. США. На території області фактично залучено інвестицій на суму понад 21 млн дол. США, у т. ч. інозем­них — 14,5 млн дол. США. Запроваджено режим спеціальної митної зони на території ЗАТ "Закарпатінтерпорт" (5 га).

6. Спеціальна економічна зона "Яворів", яка є прикладом прагнення держави відновити екологічну рівновагу, вирішити природоохоронні завдання та соціаль­ні проблеми. Зона була створена Законом України від 15.01.1999 p. № 402-XIV "Про спеціальну економічну зону "Яворів" терміном на 20 років на території

Яворівського району Львівської області загальною площею 116 тис. га. Вона по­єднує в собі комплексну виробничу, митну зони і технологічний парк.

Зона має сприятливе транспортно-географічне розміщення і розвинену про­мислову інфраструктуру. Про це свідчить наявність у цьому регіоні залізничної та автомобільної магістралей, близькість до кордону з Польщею.

СЕЗ була створена з метою залучення інвестицій для створення нових робо­чих місць та забезпечення працевлаштування робітників Яворівського державно­го гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільнялися у зв'язку із скоро­ченням виробництва, перепрофілюванням вільних виробничих потужностей, ви­рішення екологічних проблем у Яворівському районі шляхом створення умов для відновлення земель, порушених техногенними впливом гірничо-хімічного вироб­ництва, активізації підприємницької діяльності тощо. Передбачалося залучити 277 млн дол. США, зберегти і створити 7 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні на 660 млн грн.

Пріоритетними галузями у зоні є: виробництво вуглеводів, харчова, легка, деревообробна та паперова промисловість, виробництво машин та устаткування, будівництво, транспорт.

Для одержання пільг інвестор повинен реалізувати на території зони інвести­ційний проект, затверджений Яворівською районною державною адміністрацією у пріоритетних видах економічної діяльності мінімальною вартістю не менше 500 тис. дол. США.

В СЕЗ "Яворів" схвалено 18 інвестиційних проектів загальною вартістю 64,3 млн дол. США, залучено інвестицій — 6,8 млн дол. США.

7. Спеціальна економічна зона "Курортополіс Трускавець", яка належить до зон туристсько-рекреаційного типу. Відповідно до Закону України "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець" від 18.03.1999 p. № 514-XIV передбачається створення цієї зони на 20-річний період на території Трускавця.

Метою створення СЕЗ "Курортополіс Трускавець" є стимулювання інвести­ційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне вико­ристання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення еко­номічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму. Звідси пріоритетними видами економічної діяльності є створення, розвиток і модернізація лікувально-оздоровчих комплексів, виробництво мінеральних вод, рекреаційний туризм, проведення наукових досліджень у галузі охорони здоров'я.

Суб'єктами СЕЗ "Курортополіс Трускавець" визначаються суб'єкти підпри­ємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які роз­ташовані на території СЕЗ і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Трускавецької ради інвестиційні проекти кошторисною вартістю, ек­вівалентною не менш ніж 500 тис. дол. США, на підставі договору (контракту).

До результатів діяльності СЕЗ відносять залучення 100 млн дол. США, збере­ження і створення 14,5 тис. робочих місць, збільшення обсягів виробництва в регіоні на 350 млн грн. Нині в зоні реалізується 10 інвестиційних проектів кош­торисною вартістю 24,5 млн дол. США, освоєно інвестицій на суму 1,5 млн дол. США. Основною галуззю інвестування є туристсько-рекреаційна сфера.

8. Спеціальна економічна зона "Інтерпорпг Ковель", що розташована на тери­торії м. Ковеля Волинської області загальною площею 57 га. Зону створено на 20 років, а почала вона своє існування 01.01.2000 р. Законодавчим актом, ще

визначає правовий статус зони, є Указ Президента України від 22.06.1999 р. № 702 "Про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель".

СЕЗ "Інтерпорт Ковель" називають новим центром для нової Європи. Через транспортно-складський центр цього "порту" на суші підуть потоки вантажів з усієї Європи. У центрі буде проводитися комплексна обробка, перевалка з одних видів транспорту на інші, включаючи й перехід з вузьких європейських залізнич­них шляхів на широкі вітчизняні. Також буде організоване зберігання вантажів та виконання багатьох інших послуг. Потрібно зазначити, що подібний "Інтер­порт" не має аналогів у країнах СНД.

Пріоритетними видами діяльності є транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, обслуговування і зберігання транзитних вантажів, пов'язані з ни­ми фінансові функції. Інвестор одержує пільги у СЕЗ у разі здійснення діяльності відповідно до вимог.

Очікується залучити 18 млн дол. США і збільшити обсяги виробництва в регіоні на 18 млн грн, зберегти і створити 300 робочих місць.

9. Спеціальна економічна зона "Миколаїв", створена у м. Миколаєві Микола­ївської області площею 865 га на 30 років. З метою створення умов для залучення інвестицій, збереження, розвитку та ефективного використання виробничого, на­уково-технічного та експортного потенціалу суднобудівної промисловості, Пре­зидент України підтримав ініціативу Миколаївської обласної державної адмініст­рації щодо створення цієї СЕЗ на базі суднобудівних підприємств міста Указом "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв" від 28.06.1999 р. № 758. Зона по­чала працювати 01.01.2000 р. Нині діяльність СЕЗ регулює Закон України від 13.07.2000 р. № 1909 "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв".

Перевага надається таким галузям, як харчова промисловість, переробка сіль­ськогосподарських продуктів, будівництво, енергетика, транспорт, машинобуду­вання, суднобудування та приладобудування. Для того, щоб одержати пільги, підприємці повинні здійснювати на території зони інвестиційні проекти у пріо­ритетних видах економічної діяльності кошторисною вартістю не менше як: 500 тис. дол. США — у харчовій промисловості та переробці сільськогосподарсь­ких продуктів; 700 тис. дол. США — у будівництві, енергетиці, сфері транспорту; 1 млн дол. США — у машинобудуванні та приладобудуванні; 3 млн дол. США — на підприємствах суднобудівної промисловості.

СЕЗ "Миколаїв" передбачає залучити 650 млн дол. США, зберегти і створи­ти 33 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні на 221 млн грн.

10. Спеціальна економічна зона "Порт Крим", створена у місті Керч Автономної Республіки Крим на площі у 27 га. Зона розпочала своє існування 01.01.2000 р. після підписання Президентом України Указу "Про спеціальний режим інвести­ційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим" від 27.06.1999 р. № 740. Згідно з Указом термін дії зони становить 30 років.

Пріоритетними видами діяльності є: обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробка, надання транспортно-експедитор­ських та агентських послуг. Інвестор користується пільгами, якщо його діяльність відповідає вимогам СЕЗ.

Результатом діяльності повинно бути залучення 150 млн дол. США, збере­ження і створення 1,5 тис. робочих місць, збільшення обсягів виробництва в регіоні на 400 млн грн.

11. Спеціальна (вільна) економічна зона "Порто-франко", створена на терит рії Одеського морського торгового порту терміном 25 років з 01.01. 2000 р. займає площу у 32 га. Діяльність зони регулює Закон України "Про спеціальї економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговел ного порту" від 23.03.2000 р. № 1607.

У зоні пріоритетними видами діяльності є: обслуговування транзитних ва] тажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробка, надання транспортно-ек педиторських та агентських послуг. Інвестор одержує пільги у разі реалізації іі вестиційного проекту кошторисною вартістю не менш як 1 млн дол. США і підставі договору (контракту) з органом господарського розвитку зони.

Очікувані результати діяльності: залучення 78 млн дол. США, збереження і ств< рення 250 робочих місць, збільшення обсягів виробництва у регіоні на 88 млн грі

Сьогодні проводяться роботи щодо облаштування території зони, викона? будівельно-монтажних робіт на суму 200 тис. грн.

12. Спеціальна економічна зона "Рені" створена на базі Ренійського морської торгового порту строком на 30 років і займає площу 94 га. Законодавчим акто? що визначає правовий статус зони, є Закон України від 23.03.2000 р. № 16("Про спеціальну економічну зону "Рені". Початком роботи зони є 23.03.2000 ]

Пріоритетними видами діяльності у зоні визначене обслуговування транзи-них вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, доробка, надання транспор^г но-експедиторських та агентських послуг. У разі реалізації інвестиційного проекі кошторисною вартістю не менш 200 тис. дол. США на підставі договору (контра* ту) з виконкомом Ренійської міської ради інвестор може одержати пільги.

Через створення СЕЗ "Рені" очікується залучити 58 млн дол. США, збереї ти і створити 2,6 тис. робочих місць, збільшити обсяги виробництва в регіоні н 57, 1 млн грн.

Нині проводяться підготовчі роботи з облаштування території зони.

Спільною рисою більшості українських СЕЗ (ТПР) є вимога великих за об сягом інвестицій і довгий перелік пріоритетних видів діяльності. До кожної СЕ (ТПР) входять кілька великих підприємств. Між суб'єктами СЕЗ майже відсутн конкуренція, тому вони не мають стимулів для вдосконалення своєї діяльност Крім того, завдяки функціонуванню СЕЗ (ТПР) вдається домогтися тільки не тривалих за часом позитивних змін. Згодом ті суб'єкти, які не зможуть запропо нувати нові ринкові товари або технології, будуть змушені припинити діяльністі

У світі прийнятним є надання суб'єктам СЕЗ пільг з податку на прибуток аб податку на нерухомість (землю та/або споруди). Стосовно України, то тут суб'єк ти СЕЗ (ТПР) одержують пільги з ПДВ. Цільове використання товарів, ввезени на територію України без сплати ПДВ, простежити досить складно. Такими чи ном, підприємці мають можливість додатково заробити на продажу таких това рів, а контрольні органи потребують більше коштів на адміністрування і конт роль за діяльністю суб'єктів СЕЗ.

В Україні найперспективнішими зонами є зони з вузькою спеціалізацією такі як "Курортополіс Трускавець", "Яворів", "Порто-франко", "Рені" т, "Інтерпорт Ковель". Діяльність цих зон має позитивні наслідки у тому, щ< збільшився обсяг легально ввезених вантажів, а вони, у свою чергу, стали більи дешевими для покупців.

Щодо інших українських зон, то через їх нераціональне планування конку ренція відбувається у викривленому вигляді. Вони надали широкі пільги своїл

суб'єктам, що призвело до відчутних втрат бюджету. Під час прийняття рішення про створення СЕЗ не було проаналізовано альтернативних методів, які мали б забезпечити підтримку місцевих підприємств. Мова йде про приватизацію, рест­руктуризацію, зміну методів управління тощо.

За даними обласних адміністрацій, від реалізації інвестиційних проектів до бюджету в 2000 році надійшло 242,1 млн грн, а надано пільг на суму 252, 9 млн грн. Таким чином, бюджет недодержав 11 млн грн.

Світова практика про недоцільність одночасного створення великої кількос­ті зон без набуття практичного досвіду їх функціонування. Це може призвести до непередбачуваних наслідків. Ймовірні такі наслідки, як: нерівномірний розподіл інвестиційних потоків по регіонах; необгрунтоване розміщення екологічно не­безпечних підприємств; відтворення застарілих технологій; виробництво недоб­роякісної продукції; проникнення на національний ринок інвесторів з негатив­ною репутацією тощо.

Україна не має достатніх коштів для ефективного впровадження великої кіль­кості зон, а іноземні інвестори не зацікавлені вкладати капітал у регіони без на­лежної інфраструктури, засобів зв'язку, з застарілими виробничими потужностя­ми. Тому в умовах, що склалися, українські економісти приходять до висновку, що потрібно обмежитися функціонуванням невеликої кількості зон у найбільш пріо­ритетних регіонах і забезпеченням відповідного фінансування проектів.

Дата добавления: 2015-05-24