Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків

Прибуткові, видаткові касові ордери й видаткові відомості заповнюють чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну (3-х років). Усю готівку, що надходить до кас, потрібно своєчасно (тобто в день одержання коштів) та в повній сумі оприбутковувати: відображати у касовій книзі за прибутковими касовими ордерами, у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК. Надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі за касовими ордерами і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства; кількість аркушів своїми підписами засвідчують керівник і головний бухгалтер; записи в касовій книзі здійснюються удвох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги, залишаються в касовій книзі, другі, що є відривною частиною, — є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі; за відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня — записи в касовій книзі в цей день можуть не проводитися.

Виправлення у касових ордерах та видаткових відомостях забороняються; у касовій книзі виправлення також, як правило, не допускають, однак якщо вони зроблені, то повинні бути засвідчені підписами касира та головного бухгалтера (або особи, що його заміщує). Ліміт каси підприємства визначають собі самостійно на підставі розрахунку, засвідченого підписом головного (старшого) бухгалтера та керівника.

Якщо на підприємстві ліміт каси не встановлено, то він вважається нульовим. Новостворені підприємства на перші три місяці роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків, потім його переглядають за фактичними показниками діяльності. Не встановлюють ліміт каси для банків та підприємців.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Станом на 01.09.2005 р. вона становить 10 тис. грн.

Ці обмеження не поширюються на:

а) розрахунки з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки за спожиту електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

д) розрахунки під час закупівлі сільськогосподарської продукції

В касі забороняється зберігати готівку та інші цінності, що не належать даному підприємству. Спеціальних вимог до обладнання приміщення каси немає — керівник підприємства вирішує самостійно, як облаштувати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів. Строки витрачання готівки:

• кошти, отримані на оплату праці, для виплати пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можна зберігати в касі понад установлений ліміт протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки;

• кошти, отримані на інші виплати, потрібно видати працівникам у той самий день або повернути в банк не пізніше наступного робочого дня, також їх дозволено залишати в касі у межах ліміту.

Якщо на підприємстві працює кілька касирів, то перед початком робочого дня старший касир видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей; а в кінці робочого дня вони зобов'язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами, і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру. При зарахуванні на роботу касира керівник підприємства укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність. На підприємствах, штатний розпис яких не передбачає посади касира, виконувати його обов'язки може бухгалтер чи інший працівник згідно з письмовим розпорядженням керівника; з цим працівником також укладають договір про повну матеріальну відповідальність.

2.3. Характеристика форм безготівкових розрахунків

Усі безготівкові форми розрахунків здійснюються за допомогою таких основних принципів:

• збереження підприємствами грошових коштів в установах банків.

• самостійність вибору підприємством установи банку.

• самостійність вибору підприємством виду і форми розрахунків.

• самостійність розпорядження підприємства своїми коштами в межах чинного законодавства.

• максимальне наближення моменту грошових розрахунків до моменту реалізації продукції.

• здійснення грошових розрахунків у межах коштів на рахунках підприємства.

Підприємства можуть здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою таких розрахункових документів, таблиці 1.4.

Платіжне доручення	Розрахунковий документ, який виписує платник, що містить вказівку банку про перерахування відповідної суми з рахунка платника на рахунок отримувача;
Платіжна вимога	Розрахунковий документ, що виписується постачальником і містить вказівку банку отримати грошову суму від платника на основі відповідних документів, що засвідчують здійснення операції.
Платіжна вимога-доручення	Розрахунковий документ, що виписується постачальником складається з двох частин, верхня частина містить вимогу до покупця оплатити вартість поставленої на підставі договору продукції згідно розрахункових документів і документів про відвантаження товарів. Нижня частина містить доручення платника банку про перерахування відповідної суми з його рахунка на рахунок отримувача;
Акредитив	Це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.
Вексель	Це письмове зобов’язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власникові вимагати сплати відповідної суми (визначеної у векселі) від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.
Розрахунковий чек	Це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів)

Документи, які подаються клієнтом в банк на перерахування або одержання коштів повинні мати наступні реквізити:

А) назву, номер документа;

Б) число, місяць і рік його виписки (число і рік вказується циф­рами, місяць – прописом);

В) суму платежу цифрами і прописом (сума прописом вказуєть­ся з початку строчки з великої літери, гривні - прописом, копійки - цифрами);

Г) назву платника та одержувача коштів, їхні шифри та розра­хункові рахунки;

Д) підписи платника (керівника, бухгалтера) та відтиск їх пе­чатки (на першому екземплярі);

Розрахунково-платіжні документи виписуються в 2-4 екземп­лярах за допомогою технічних засобів (друкарська машинка, комп'ютер). Чеки з лімітованої чекової книжки оформляються чорнильною або кульковою ручкою.

Для одержання готівки в банк подається чек із чекової книжки на одержання готівки. Чекова книжка складається з 25 чеків. Чек заповнюється від руки кульковою ручкою. Виправлення в тексті чеку не допускається, так як повинні бути заповнені всі реквізити корінця чеку. Чек дійсний протягом 10 днів з моменту його підпи­сання.

Для одержання чекової книжки підприємство подає в банк заяву.

Щоб покласти готівку на розрахунковий рахунок оформляєть­ся об'ява на внесення готівки. Вона складається із 3-х розділів: об'ява, квитанція і ордер. Об'ява залишається в банку і служить основою для зарахування коштів на рахунок. Квитанція (із печат­кою та підписом банку) повертається особі, яка вносила кошти на рахунок. Ордер залишається в банку і повертається власнику ра­хунку разом з випискою банку.

Для встановлення лімітів залишку готівки в касі, порядку і строків здачі касової виручки, в банк подається заявка-розрахунок.

Щоквартально підприємство подає в банк касову заявку. В ній відображається рух готівки за відповідний квартал минулого року і план на наступний квартал поточного року.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають вищенаведені платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладання договорів. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Пластикова картка — це пластина з нанесеною на ній магнітною смугою або вмонтованою мікросхемою, яка містить ключ до спеціального карткового розрахунку в банку

За економічним змістом можна виділити кредитні та дебетні картки. Кредитні картки пов'язані з відкриттям кредитної лінії у банку, що дає можливість власникам користуватися кредитом при купівлі товарів і отриманні касових позик. Дебетні картки призначені для одержання готівкових коштів у банківських автоматах або покупки товарів з розрахунком через електронні термінали. Кошти при цьому списуються з рахунка власника банку.

2.4. Економічна відповідальність за несвоєчасність здійснення розрахунків

Розрахункова дисципліна передбачає дотримання суб'єктами господарювання визначених правил проведення розрахунків. Платіжна дисципліна передбачає забезпечення оплати підприємством своїх фінансових зобов'язань у повному обсязі та у встановлені строки. Стан платіжної дисципліни залежить від фінансового стану підприємства.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків введення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити вимогу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також проведення поточних кредитних і розрахункових операцій.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.

Дата добавления: 2015-05-24