Розрахунок рентабельності

Приклад 3.

Базова рентабельність визначається діленням базового прибутку (45000 грн,} на очікувану повну собівартість продукції за період, що передує плановому (150000 грн),

Базова рентабельність становитиме 30% (45000:150000*100%)

Собівартість порівнянної продукції в періоді, що планується, -160000 грн. Зниження собівартості продукції в періоді, що планується 2%

Розрахуємо собівартість продукції в плановому періоді виходячи із собівартості попереднього періоду

160000*(100%—2%): 100% = 156800.

Прибуток від зниження собівартості порівнянної продукції в періоді, що планується, при порівнянні з попереднім дорівнюватиме 3200 грн. (160000 грн. — 156800 грн.).

Розрахуємо прибуток від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періоді що планується, виходячи з рівня рентабельності:

156800 * 30%: 100% = 47040 грн

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Приклад 4.

Повна собівартість непорівнянної продукції, що планується до випуску і реалізації. — 45000 грн. Середня рентабельність продукції на підприємстві в поточному періоді -20%.

Прибуток становитиме 45000*20%: 100% = 9000 грн

Одним із найважливіших показників, що характеризує кінце­вий фінансово-господарський результат діяльності підприємства є рентабельність.

Рентабельність продукції можна розрахувати по всій реалізо­ваній продукції та за окремими її видами Рентабельність усієї реалізованої продукції розраховується як відношення прибутку, отриманого від продажу всієї продукції, до її собівартості:

Р = П/Сх100%, (4.2)

де P — рівень рентабельності продукції, %;

П —прибуток, отриманий від продажу всієї продукції, грн.;

С —собівартість усієї проданої продукції, грн.

За цією формулою можна розрахувати також рентабельність виробництва та продажу окремих видів продукції. Для цього врахо­вуються прибуток і собівартість по відповідному виду продукції.

Показники рентабельності всієї проданої продукції та окремих її видів дають уявлення стосовно окупності (прибутковості) затрат на виробництво та продаж відповідних видів або всієї продукції, тоб­то стосовно того, скільки прибутку отримує підприємство на одну гривню затрат, вкладених для отримання прибутку.

Рентабельність проданої продукції (продажу) можна розрахо­вувати і як відношення прибутку до виручки (обігу) від продажу продукцїї:

Р_пп = П/Вх100%, (4.3)

де Р_пп —рентабельність проданої продукції, %;

В — виручка від продажу продукції, грн.

У цьому випадку рівень рентабельності буде показувати, скільки отримано прибутку (в процентах або копійках) на одну грив­ню проданої продукції за цінами реалізації.

Рентабельність виробничих фондів розраховується як відно­шення загального прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і матеріальних обігових активів.

Розрахунок вищевказаних показників рентабельності, їх аналіз дозволяє керівникам господарюючих суб'єктів і підприємцям зорі­єнтуватися в економічному рівні вирішення відповідних питань вжити необхідних заходів для поліпшення фінансового стану підприємств.

Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерсь­кого обліку передбачено використання чистого прибутку на ство­рення резервного капіталу, виплату дивідендів, поповнення статут­ного капіталу, інші напрямки використання.

На практиці фінансовий результат діяльності підприємства виз­начають у звіті про фінансові результати. Звіт складається поквартально наростаючим підсумком з початку року.

Отримана підприємством виручка ще не є доходом підприєм­ства, а стає джерелом відшкодування, перш за все, вартості, що споживається в процесі виробництва засобів виробництва, і знову створеної живою працею вартості.

При цьому у вартість спожитих у виробництві засобів вироб­ництва включають вартість затрачених у виробництві сировини, матеріалів, напівфабрикатів і т.д., а також вартість зносу в сумі нарахованої амортизації по основних виробничих фондах, які брали участь у виробництві продукції.

З економічної точки зору:

1) якщо з виручки відрахувати вартість спожитих у виробництві засобів виробництва, то залишається знову створена живою пра­цею вартість, тобто доход підприємства, який складається з фонду оплати праці робітників сфери матеріального виробництва і чисто­го доходу.

2) чистий доход (прибуток) — це різниця між виручкою відпродажу продукції, послуг (без ПДВ і акцизів) і вартістю спожитих у виробництві засобів виробництва, а також фондом оплати праці працівників сфери матеріального виробництва. При цьому вартість спожитих засобів виробництва та фонд оплати праці з нарахування­ми складають витрати підприємства по виробництву продукції, які отримують форму собівартості.

Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансо­вих ресурсів підприємства.

Схематично розрахунок показаний на рис. 1.5

ВД (виручка) - ПДВ - Акцизний збір

Чистий дохід – Собівартість

Валовий прибуток + доходи – витрати різних видів діяльності

Загальний прибуток – Податок на прибуток

Чистий прибуток

Рисунок 1.6 -. Схема визначення чистого прибутку

4.4. Розподіл прибутку підприємства

Прибуток підприємства використовується, насамперед, на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних витрат, і як джерело формування власних фінансових ресурсів підприємства.

При формуванні системи розподілу прибутку головна вимога зводиться до того, щоб органічно поєднувались інтереси підприємства, суспільства в цілому і конкретних працівників. Реалізація цієї вимоги обумовлює основні принципи розподілу прибутку:

• першочергове виконання фінансових зобов'язань перед суспільством в цілому в особі держави;

• максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного відтворення;

• використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;

• використання прибутку на задоволення соціально-культурних потреб.

Об'єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді від звичайної і надзвичайної діяльності. Під розподілом прибутку потрібно розуміти спрямування прибутку до бюджету у вигляді податків і визначення чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.

Через розподіл прибутку реалізується одна із його найважливіших функцій — стимулювання діяльності підприємств. Перш ніж бути використаним на фінансування підприємства, прибуток розподіляється між сторонами, що забезпечують його створення.

Кількість сторін, між якими він розподіляється, в першу чергу, залежить від організаційно-правової форми підприємства.

Етапи розподілу прибутку:

1. Розподіл загального прибутку. Учасниками такого розподілу є держава і підприємство, а пропорції розподілу визначаються фінансовою політикою держави.

2. Розподіл і використання прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства (після здійснення платежів у бюджет). На цьому етапі за рахунок прибутку можуть формуватися цільові фонди на підприємстві.

Чистий прибуток — це частина прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків. Чистий прибуток підприємства може бути використано, наприклад, на утворення резервного (страхового) фонду, виробничий розвиток, поповнення статутного фонду, соціальний розвиток, виплату дивідендів. Підприємство самостійне приймає рішення по використанню чистого прибутку. Державне регулювання використання чистого прибутку здійснюється зменшенням оподатковуваного прибутку на суму витрат з чистого прибутку: на зміст і експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури і благодійну діяльність.

Дата добавления: 2015-05-24