Потік і інтенсивність іонізуючих випромінювань

Потік будь-якого радіоактивного випромінювання Ф визначають відношенням числа частинок, які падають на поверхню S, розташовану перпендикулярно до напрямку поширення випромінювання за час t.

(3.4.3.1)

Позначимо число частинок в одиниці об’єму, які рухаються в напрямку до мішені, буквою n. Це число називається концентрацією частинок. За одиницю часу на мішень попадають ті частинки, відстань яких від мішені не перевищує довжини, чисельно рівної швидкості . Оскільки одиничну площадку мішені перетинають частинки, які розміщуються у циліндрі висотою і одиничною площею поперечного перерізу S, то потік такого випромінювання буде дорівнювати:

Ф = (3.4.3.2)

Потік частинок вимірюють в одиницях част./(м²·с) або част./(см²·с), причому:

(3.4.3.3)

Сумарне число частинок, які падають щосекунди на мішень площею S, можна визначити за формулою N = Ф·S.

Інтенсивність випромінювання J – це енергія випромінювання, яка переноситься частинками за одиницю часу через одиничну площадку, перпендикулярну напрямку поширення випромінювання. Одиницею інтенсивності випромінювання є ват поділений на квадратний метр (Вт/м²).

(3.4.3.4)

Інтенсивність випромінювання вимірюється в Дж/м²с або в Вт/м², або в МеВ/(см²·с). Зв’язок між одиницями інтенсивності Вт/м² і МеВ/см²с має вигляд:

(3.4.3.5)

Для моноенергетичного пучка частинок з кінетичними енергіями Е потік і інтенсивність випромінювання пов’язані досить простим співвідношенням:

J = Ф·Е.. (3.4.3.6)

Якщо пучок випромінювання складається з немоноенергетичних частинок, то за кінетичну енергію в останній формулі приймають середню кінетичну енергію цих частинок:

J = Ф . (3.4.3.7)

Дата добавления: 2015-05-24