Спеціальні школи

При організації шкільного навчання також враховується слухової функції та мовлення у дітей. Відповідно існує два спеціальних шкіл:

для глухих дітей — І— III ступенів (І ступінь — підго­товчий, 1-4 класи; II ступінь — 5-10 класи; III ступінь — 11-13 класи);

для дітей зі зниженим слухом — І—III ступенів (І сту­пінь — підготовчий, 1-4 класи; 11 ступінь - 5-10 кла­си; III ступінь - 11-13 класи).

До спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) ухих дітей приймаються діти, які:

реагують на гучний голос; греагують голос розмовної гучності біля вуха; Зрізняють окремі мовні звуки (а, о, у, р), що вимовляють-: біля вуха голосом підвищеної гучності.

^ діти характеризз'ються середньою втратою слуху у мов-jf> діапазоні понад 80 децибел частоти від 500 до 40000 герц.

\о спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) 'Дітей зі зниженим слухом приймаються діти 6 (7) ро-

Психаяоео-педагаачна характеристика детей з порушеннями і>сиж>фізичнсво

• мають середню втрату слуху в діапазоні від ЗО до 80 деци­
бел, розрізняють мовлення (слова і словосполучення зви­
чайної розмовної гучності на відстані 3 метрів) і мають уна­
слідок часткової втрати слуху різні рівні недорозвинення
мовлення;

• утратили слух у шкільному або дошкільному віці, але збе­
регли мовлення (повністю або частково);

• розрізняють мовлення розмовної гучності на відстані 3 метрів
від вуха, але мають значний недорозвиток мовлення, що зу­
мовлює труднощі в навчанні таких дітей у загальноосвітньо­
му навчальному закладі.

Залежно від стану сформованості мовлення діти направля­ються до І або II відділення спеціальної школи:

s до І відділення приймаються діти зі зниженим слухом, пізнооглухлі діти, які володіють розмовним мовленням з деякими недоліками (недорікуватість, нерізко виразний аграматизм та недоліки на письмі);

•/ до II відділення приймають дітей зі зниженим слухом і глибоким мовленнєвим недорозвитком; дітей, які корис­туються фразовим мовленням, але зі значними порушен­нями граматичного оформлення і обмеженим словнико­вим запасом.

Не зараховуються до спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей та дітей зі зниженим слухом:

• діти з вадами слуху у поєднанні з тяжкою, глибокою розумо­
вою відсталістю;

• діти з тяжкими порушення мовлення на фоні нормального
слуху (алалія, афазія та ін.);

• діти з психопатоподібними розладами;

• діти із стійким денним і нічним енурезом, енкопрезом.

Урок у підготовчих, перших класах шкіл для глухих та дітей зі зниженим слухом дітей триває 35 хвилин, у других -четвертих — 40 хвилин, у п'ятих тринадцятих - 45 хвилин з обов'язковою фізкультхвилинкою. Наповнюваність класу шко­ли для глухих дітей — 8 учнів, школи для дітей зі зниженим слухом — 12 школярів. Освітня робота у школах поєднується із корекційною, яка передусім спрямована на розвиток слухового сприймання та формування вимови у дітей. Окрім того діти ово­лодівають певною професією

та особливості роботи з ними в умовах корсщащог та інклюзивної освіти

4. Організація допомоги учням з порушеннями слуху в умовах загальноосвітньої школи

У першому класі загальноосвітньої школи іноді зустріча-діти, які часто за зовнішніми ознаками не відрізняються інших: вони є досить кмітливими, розуміють звернене до мовлення, засвоюють елементарний рахунок, адекватно по-ь себе в класі, але при цьому відчувають незрозумілі педа-труднощі в оволодіння грамотою Під час пояснювального іння така дитина не завжди відповідає на запитання вчителя, пово вона замикається в собі, стає боязкою, апатичною, сивою, має схильність до невмотивованої впертості, а у дея- випадках здається навіть розумово відсталою. Окремі з цих іак можуть свідчити про порушення слуху. Суттєвим у таких х є те, що дитина, як правило, не жаліється на зниження у, а оточуючі помічають це тоді, коли час для проведення іктивних заходів буває вже втраченим. Вчителю слід бути уважним передусім до мовлення учнів. У з порушеним слухом є помітними такі вади мовлення:

і вимови;

обмежений запас слів;

недостатнє засвоєння звукового складу слова, яке виражаєть­ся не лише у неточностях вимови, а у помилковому написанні

слів;

неточне розуміння і неправильне вживання слів;

недоліки граматичної будови мовлення; Неправильна побудова речення;

неправильне узгодження в середині речення; межене розуміння усного мовлення;

обмежене розуміння прочитаного тексту.

Через ці відхилення у розвитку мовлення діти зі зниженим ом відчувають такі труднощі у шкільному навчання:

1) труднощі засвоєння первинної грамоти (письма й читан-

2) специфічні помилки в диктантах і самостійному письмі;

3) труднощі розуміння пояснень вчителя;

4) труднощі користування підручником внаслідок недостат-
розуміння прочитаного тексту.

Отже, якщо вчитель виявив дитину із такими труднощами, він

^|)екомендувати батькам проконсультуватись у шкільного лого-

і та лікаря отоларинголога Фахівці перевірять слух дитини

Модуль Я Псижмсео-тпсдагиеґчна характериеіпика дітей з гиуруиіекиями псіиюфізичноа)

(логопед первинно, лікар — ґрунтовно, за допомогою спеціаль­ної апаратури), стан розвитку мовлення- звуковимову, запас слів, граматичну будову, зв'язне мовлення, читання та письмо

Постає питання про можливості навчання дітей зі зниженим слухом у масовій школі або переведення у спеціальний заклад Розв'язання цієї проблеми залежить від таких факторів:

■ стан слухової функції дитини (дитина, яка чує розмовне
мовлення на відстані понад 3 м від вуха, може навчатись
у масовій школі);

■ рівень мовленнєвого розвитку дитини;

■ умови, які можуть буди створені вдома для навчання і
розвитку дитини, зокрема, ретельна допомога батьків у
засвоєнні шкільної програми;

• готовність школи надати необхідний психолого-педаго-гічний супровід.

Повне обстеження дитини та вирішення питання про заклад має здійснюватись у ПМПК. Якщо для дитини виявиться мож­ливим навчання у масовій школі, то воно має ґрунтуватись на індивідуальному підході до такого учня і поєднуватись із корек-ційним впливом.

Особливості корекційної роботи у навчанні дітей з вадами слухової функції:

- робоче місце дитини має бути розташовано так, щоб вона
завжди добре бачила обличчя вчителя;

- слід вимагати від дитини, щоб вона завжди дивилась на
вчителя у момент його мовлення;

- слід контролювати, чи почула й зрозуміла дитина ма­
теріал. Це можна здійснювати у різних формах, наприклад:
«Повтори, що я сказала», «Продовж, будь ласка», «Розкажи,
що ми сьогодні вивчали»;

- особливої корекційної спрямованості набувають уроки
рідної мови, оскільки вади слуху перешкоджають правильному
оволодінню мовою і мовленням. Тому важливого значення на­
буває граматична правильність мовлення дитини. Слід пропону­
вати учневі завдання, в яких він міг би вправлятись у складанні
словосполучень і речень, коротких текстів у межах теми, що
вивчається;

- необхідно приділяти увагу корекції звуко-буквеного скла­
ду слів Вагомого значення у цій роботі набуває використання
предметних малюнків, розрізної азбуки. До реалізації цього за­
вдання слід обов'язково залучати батьків, навчаючи їх окремим
прийомам такої роботи;

та осп&ншисгт роботи з ними в улювах корекцшиоі та тк/аазивноі ocemw

- дуже корисно разом з дитиною усно промовляти слові,
правильного їх прочитання. Багаторазове промовляння

магає дитині запам'ятати звуковий склад слова;

- якщо дитина припускається помилок на письмі, то їх $^е

треба виправити, а й проаналізувати з дитиною звуковіїй слова, записати його правильно декілька разів;

- роботу над звуковим складом слова необхідно проводії-
використанням звукопосилюючої апаратури або вимовляі^и

біля самого вуха дитини;

для уникнення помилок перед диктантом повідомити учня що йдеться у тексті; заздалегідь ознайомити із складним ДЛ^Я звуко-буквеним складом, значенням і граматичним офор><~:м слів і словосполучень;

- слід спеціально готувати учня до переказу. Наприклад,
ку пропонують учневі почитати текст про себе, потім ^П(Г

до

, як читає вчитель. Якщо й після цього учневі важк^ зувати самостійно, то скласти з ним разом запитання ч)і тексту;

- дитині зі зниженим слухом важливо побільше читати са'
ійно. Для цього можна користуватись букварем та книгами.

;еними для дітей зі зниженим слухом, або будь-якими кни', адресованими дітям молодшого віку з виразними я ³Р°' ілими ілюстраціями до тексту. Це допоможе дитині кр^аВД^

іти прочитане; 2^і ~ всі нові слова необхідно давати дитині у писемній формі;

- на уроках математики особливу увагу приділяти розуміє
ювесної умови задачі, застосовувати наочні засоби;

- на всіх уроках необхідно проводити роботу з розвитку
ння дитини.

Навчання і виховання дитини з вадами слухової функції и поєднаним із оздоровленням, корекщйними заняттями ледагога з розвитку слуху і мовлення, по необхідності ~ ванням, заняттями з психологом.

Дата добавления: 2015-05-24