Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

План заняття. 1поняття «навчання», процес «навчання»




ПЛАН

1 Поняття «навчання», процес «навчання». Компоненти процесу навчання: діяльність учителя; діяльність учнів; зміст навчального предмета.

2. Загальна педагогічна ціль курсу природознавства у початковій школі.

3. Суть освітньої, розвивальної та виховної мети навчання природознавства.

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 1, 4, 5, 8, 12, 16, 35, 38, 41, 42.

КОНТОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВА РОБОТА

 


1. ПОНЯТТЯ «НАВЧАННЯ», ПРОЦЕС «НАВЧАННЯ». КОМПОНЕНТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ: ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ; ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ; ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА

 

Процес навчання – це система діяльності, яка створюється для виконання певних суспільних функцій. Основною з них є виховання підростаючого покоління, яке відповідає вимогам суспільства на певному історичному етапі його розвитку. Соціальне замовлення щодо цілеспрямованого формування особистості майбутнього громадянина є власне педагогічною метою школи, яка на сучасному етапі досягається шляхом передачі учням частини соціального досвіду, який відображений у змісті освіти та змісті навчальних предметів.

Навчання – це взаємодія між учителем і учнем з метою передачі учителем певної частини соціального досвіду, який трансформований у навчальному предметі, та засвоєння його учнем.

Процес навчання – це закономірний хід, розвиток якогось явища, послідовна зміна стану у розвитку його елементів.

Найважливішими компонентам процесу навчання є діяльність учителя, яка здійснюється через викладання і педагогічне управління та діяльність учня – учіння. Взаємодія між ними залежить від змісту навчального предмета і відображає специфіку навчання визначаючи рівень відносин: учень – учитель, учень – навчальний предмет, учень – інші учні. Провідним у навчальному процесі з природознавства є відношення між учителем та учнем, тобто між двома видами діяльності: педагогічним управлінням і учінням. Дидактично взаємодія учителя та учня включає в себе єдність педагогічного впливу і активного сприйняття, засвоєння його учнями та власну активність школяра

Учитель за допомогою дидактично опрацьованого навчального матеріалу та засобами навчання цілеспрямовано діє на учнів, організовує їх на навчально-пізнавальну діяльність, керує спілкуванням учнів.

Учні, користуючись різноманітними засобами навчання, дидактичними матеріалами, інструкціями під керуванням учителя оволодівають змістом предмета та різними видами навчально-пізнавальної діяльності. Також учень повідомляє про хід і результати своєї діяльності. Це дозволяє вчителеві контролювати, коригувати й оцінювати її.

Педагогічна взаємодія відбувається як безпосередньо так і опосередковано. У процесі безпосередньої взаємодії учитель і учень разом розв’язують навчальні задачі, а за опосередкованої – поставлені учителем завдання школярі виконують самостійно.

Основою педагогічної взаємодії на уроках природознавства є спілкування. Воно може здійснюватися:

- між учителем та учнем;

- між учителем та групою учнів;

- між учнем та іншими учнями;

У поєднанні зі спілкуванням, та практичною діяльністю, навчальне пізнання може бути джерелом розвитку учня, оскільки перехід від суспільного досвіду в індивідуальний досвід дитини передбачає спочатку співпрацю з учителем. У звя’зку з цим у процесі навчання необхідне спілкування, яке передбачає відносини співпраці та взаємодопомоги, на основі обміну інформацією між учасниками навчального процесу.

Процес навчання – це цілісне явище. Цілісність його зумовлюється єдністю педагогічного управління та учіння, оскільки діяльність учителя не може відбуватися без активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

 

2. ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ЦІЛЬ КУРСУ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

Освітня галузь «Людина і світ» реалізується через навчальний предмет «Я і Україна (Природознавство)», який може вивчатися варіативно: інтегрованим курсом або окремими предметами.

Відповідно до Концепції загальної середньої освіти та Державного стандарту визначені такі основні цілі початкового навчання, як: всебічний розвиток та виховання особистості; формування мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок; формування бажання і вміння вчитися.

Вимоги суспільства до освіти, тобто загальні цілі, втілюються у зміст навчальних предметів, який визначається як педагогічна модель соціального замовлення. У зв’язу з цим певна логічно завершена частина змісту передбачає реалізацію конкретних власне педагогічних цілей. Особливість їхнього визначення полягає у реалізації змісту предмета на власне педагогічні цілі з урахуванням конкретної педагогічної ситуації та з обов’язковим співвідношенням з цілями інших рівнів у їхній ієрархічній системі.

Досягнення власне педагогічних цілей здійснюється певним порядком, певною послідовністю у педагогічній взаємодії учителя та учнів. Ця послідовність визначається логікою процесу учіння. Сутність її полягає у поетапному русі школярів від незнання до знання шляхом оволодіння певної частини змісту навчального предмета. Оволодіння знаннями та способами дій це складний процес пізнавальної діяльності школярів, який охоплює процеси засвоєння знань, умінь, навичок та застосування їх із різним рівнем самостійності учнів. Будь-яка діяльність здійснюється за умови спонукання її відповідними потребами та конкретними мотивами.

Учитель повинен осмислити власне педагогічні цілі та конкретні завдання, трансформувати їх у навчально-пізнавальні цілі й завдання учня з урахуванням його потреб та реально діючих мотивів.

Першим етапом цілісного процесу навчання є постановка учителем цілей і завдань та усвідомлення їх учнями. А також здійснення загальної мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Наступні етапи утворює безпосередня діяльність школярів - засвоєння та застосування знань, умінь і навичок.

Кожен навчальний предмет повинен стати не лише метою навчання, але насамперед засобом виховання і розвитку учня. Це потребує розвиваючого і діяльнісного характеру організації навчально-виховного процесу з природознавства.

Організація навчання з природознавства пов’язана із чітким усвідомленням освітньої, розвивальної та виховної мети. Вона визначається державними стандартами та документами уряду України.

Змістом початкової освіти також передбачені уміння, навички та способи діяльності дитини. Процес формування особистості школяра має свої закономірності, які зумовлюють ефективність його практичного здійснення та виражається у таких положеннях:

1. Особистість, що розвивається, формується тільки у процесі активної діяльності;

2. Процес формування особистості повинен супроводжуватися проявом високого гуманізму та поваги до дітей у поєднанні з високими вимогами до них;

3. У процесі формування особистості необхідно:

- розкрити перед учнями перспективи їхнього зростання;

- створити для них ситуації успіху;

- виділити позитивні якості школяра;

- урахувати вікові та індивідуальні особливості;

- постійно залучати до спільної діяльності з іншими учнями;

- сприяти виникненню потреб у самоудосконаленні, самореалізації й самовихованні.

Правильне визначення власне педагогічних цілей – одна із умов, що дозволяє свідомо організувати і керувати процесом навчання. Тому ефективність педагогічної діяльності значною мірою залежить від здатності учителя до ціле покладання, яке передбачає настанову на точне визначення цілей та правильний опис із використанням різних засобів. Цілі повинні відображати конкретні зміни у освіті, розвитку й вихованні особистості кожного школяра, які відбуваються у процесі навчання різних рівнів.

Досягнення власне педагогічних цілей здійснюється у результаті навчально-пізнавальної діяльності учнів. Здібність учителя до ціле покладання включає уміння трансформувати власне педагогічні цілі у навчально-пізнавальні цілі учнів.

 

3.СУТНІСТЬ ОСВІТНЬОЇ, РОЗВИВАЛЬНОЇ ТА ВИХОВНОЇ МЕТИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

 

Освітня мета природознавства полягає у формуванні системи уявлень та понять про предмети, процеси та явища природи; взаємозв’язки організмів із живою та неживою природою; особливості їхнього росту та розвитку; умінь спостерігати, визначати, розпізнавати, планувати й проводити дослідження та практичні роботи; аналізувати та порівнювати окремі об’єкти, явища природи; користуватися образотворчими засобами наочності; доглядати за рослинами та тваринами куточка живої природи.

Розвивальні цілі передбачають: розвиток інтелектуальних здібностей через оволодіння уміннями та прийомами розумової діяльності (сприйняття, уява, мислення, пам’ять, мовлення, аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, виділення головного, другорядного, узагальнення, висновки); створення умов для індивідуального розвитку школяра; здатності до творчості, спостережливості, самовираження; реалізацію компетентнісного підходу до змісту освіти; формування універсальних компетентностей.

Виховні цілі навального процесу з природознавства реалізуються через виховання засобами навчального предмета особистісних якостей школяра (етичних, санітарно-гігієнічних, трудових, фізичних), його патріотизму, екологічної культури, наукового світогляду, естетичних норм та цінностей.

Плануючи урок, учитель повинен чітко визначити завдання навчання, виховання та розвитку, віднаходити найефективніші способи активізації пізнавальної діяльності школярів упродовж усього уроку.

 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. До власне педагогічних цілей навчання природознавства відносять:

а) загальнодидактичні та спеціальні цілі;

б) освітні, виховні та розвивальні цілі;

в) загальодидактичні та виховні.

2. Продовжити речення: «Освітня мета природознавства полягає у формуванні системи уявлень та понять про …

 

3. Методика визначення цілей до окремих уроків залежить від:

а) типу уроку, навчального обладнання, змісту уроку, рівня підготовленості учнів;

б) змісту програми, змісту підручника, структури уроку, рівня підготовленості учнів;

в) наявного обладнання, змісту уроку, змісту програми, структури уроку.

 

4. Продовжити речення: « Розвивальні цілі передбачають: …

 

5. Організація навчально-виховного процесу з природознавства визначається:

а) Державним стандартом, документами уряду України;

б) підручником та навчальною програмою;

в) навчальним планом та підручником.

 

6. У Державному стандарті визначені такі цілі початкового навчання:

а) освітні, виховні, розвивальні;

б) виховні, навчальні;

в) освітні, наукові, екологічні.

 

САМОСТІЙНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

1. Розробити педагогічні цілі до 3-4 уроків у межах окремої теми чи розділу навчальної програми.

2. Скласти педагогічну ціль до окремої теми природознавства.

 

ЛЕКЦІЯ № 3

ТЕМА. ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: засоби навчання та обладнання навчального і загального призначення, натуральні засоби навчання, зображувальні засоби навчання, прилади, пристосування, матеріали, комп’ютерна техніка, SMART-дошка, екскурсійне обладнання, текст, позатекстові компоненти, підручник, зошит з природознавства

 

1. Принцип наочності у навчанні.

2. Класифікація засобів навчання, дидактичні вимоги до них.

3. Натуральні засоби навчання.

4. Зображувальні засоби навчання.

5. Технічні та комп’ютерні засоби навчання.

6. Прилади, пристосування та матеріали.

7. Підручники і зошити з природознавства. Їхня структура.

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 1, 2, 10, 13, 20, 22, 25, 29, 31, 48, 50.

КОНТРОЛЬ ДО ТЕМИ: ТЕСТИ. ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

 


1.ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ У НАВЧАННІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Важливою умовою удосконалення навчально-виховного процесу з природознавства у сучасній початковій школі є використання засобів навчання і обладнання навчального та загального призначення.

У зв’язку із особливостями психічного розвитку та наочно-образного характеру розумової діяльності учнів початкових класів, уявлення про предмети і явища природи у них потрібно формувати на основі використання різноманітних засобів навчання.

Краєзнавчий матеріал, естетична та яскрава наочність сприяють стимулюванню пізнавальних інтересів, довільної уваги, позитивних емоцій у молодших школярів.

Вдало використані вчителем засоби навчання на уроках природознавства сприяють розвитку в учнів початкових класів уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати. Вони формують навички проведення нескладних дослідів, вирощування рослини, догляду за дрібними тваринами, а також сприяють реалізації основних дидактичних принципів.

Засоби навчання та навчальне обладнання з природознавства класифікують та об’єднують у такі групи:

 

 

Засоби навчання та обладнання відділу природознавства

 
 


Зображувальні засоби навчання

Натуральні засоби навчання

Екранно-звукові засоби навчання

Допоміжне обладнання

 
 


Навчально-дослідна Екскурсійне обладнання

ділянка

Куточок живої Географічний майданчик




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1315; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.071 сек.