Дидактична макроструктура уроку

ВАРІАНТ 1

1. Попередня організація класу.

2. Повідомлення теми і завдань уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності школярів.

4. Повторення і узагальнення окремих фактів.

5. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом часу, приведення їх у відповідну систему.

6. Підсумок уроку.

7. Домашнє завдання.

Узагальнювальний урок проводять у кінці вивчення теми чи окремого розділу, під час масової перевірки якості засвоєних навчальних досягнень учнів. Можна виділити такі рівні засвоєння:

v перший, найелементарніший рівень спрямований на перевірку знання учнями фактичного матеріалу та елементарних зовнішніх зв’язків між предметами і явищами;

v другий рівень спрямований на визначення того, як учні відтворюють сформовані поняття, закони, закономірності, як пояснюють їхню сутність чи розкривають об’єктивні зв’язки і відношення між ними;

v третій рівень передбачає виявлення якості узагальнення та систематизації знань. На цьому рівні учні повинні характеризувати певні явища, використовувати знання із кількох розділів програми;

v четвертий рівень спрямований на перевірку уміння учнів застосовувати знання, уміння і навички у стандартних умовах чи наперед створеній ситуації;

v п’ятий рівень вимагає творчого вирішення. На цьому рівні учні повинні застосовувати знання, уміння і навички у змінених

(нестандартних) ситуаціях, без посилань на способи виконання дій.

Виходячи з цих рівнів, дидактична макроструктура уроку буде наступною:

ВАРІАНТ 2

1. Організація класу.

2. Мотивація навчальної діяльності школярів (доведення необхідності широкого застосування у різноманітних ситуаціях попередньо отриманих знань).

3. Повторення і узагальнення окремих фактів (усна фронтальна та індивідуальна бесіда).

4. Перевірка знань основних понять і вмінь пояснювати їхню сутність, висловлювати власні думки та судження (письмова робота).

5. Перевірка осмислення учнями знань та їхнє узагальнення (самостійне складання і заповнення узагальнювальних таблиць).

6. Застосування знань у типових стандартних умовах (виконання письмових завдань за відомими способами їхнього виконання).

7. Застосування знань у змінених, нестандартних ситуаціях (виконання комплексних практичних робіт чи творчих завдань).

8. Перевірка, аналіз, оцінка виконаних завдань

9. Підсумок уроку.

Завданням даного узагальнювального уроку з природознавства є не тільки повторення пройденого й опитування, але і уточнення, узагальнення та систематизація набутих учнями знань. Дидактична макроструктура такого уроку повинна чітко виражати основні частини змісту, їхню логічну послідовність, методи прийоми та засоби навчання.

Узагальнювальні уроки учитель проводить після вивчення кожного окремого сезону. Під час таких уроків учні використовують дані своїх щоденних спостережень. На основі їхніх показників характеризують певний сезон, приділяючи основну увагу встановленню причинно-наслідкових зв’язків і залежності змін у живій природі від змін у неживій природі. Важливо, щоб учні не тільки фіксували і підсумовували ці зміни у зошиті спостережень, але й встановлювали також причини їхнього виникнення. Під час узагальнювальних уроків демонструють фільми, використовують інтерактивні технології навчання.

ВАРІАНТ 3

1. Організація класу.

2. Мотивація навчальної діяльності школярів (доведення необхідності широкого застосування у різноманітних ситуаціях попередньо отриманих знань, умінь і навичок).

3. Повторення і узагальнення окремих фактів (аналіз поточних спостережень за погодою, порівняння змін у погоді. які відбулися упродовж тижня, вияснення причини зміни погоди).

4. Перевірка знання учнями основних понять, і вміння пояснювати їхню сутність, висловлювати власні думки та судження. У процесі бесіди учні називають основні ознаки сезону, ілюструють їх даними із зошита спостережень.

Характерні ознаки сезону розглядають у такій послідовності:

- зміна висоти сонця;

- тривалість дня;

- температура;

- хмарність;

- опади;

- стан водойм та інші атмосферні явища;

- основні ознаки осені у світі рослин і тварин;

- зміни у праці людей.

5. Перевірка якості осмислення учнями знань і міри їхнього узагальнення (на основі даних зошита спостережень учні визначають характерні ознаки сезону свого краю, встановлюють, що від зміни висоти Сонця залежить тривалість дня, температура повітря, сезонні зміни у житті рослин, тварин і праці людей).

Учні самостійно підраховують дані щоденних спостережень і заносять до узагальнювальних таблиць зошита.

6. Застосування учнями знань у типових стандартних умовах (учні порівнюють дані таблиць за два сезони, виявляють характерні ознаки до кожного сезону, встановлюють зв’язки і залежності сезонних змін від висоти Сонця).

7. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом часу, приведення їх у відповідну систему.

8. Перевірка, аналіз й оцінка виконаних завдань

9. Підсумок уроку.

10. Домашнє завдання. Продовжити спостерігати за природою, результати записувати у зошиті спостережень та у календарі природи і праці людей.

3. МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНОГО УРОКУ

Готуючись до такого уроку, визначаючи його дидактичну макроструктуру, учитель повинен розв’язати такі основні завдання: охопити за один урок найбільш істотні особливості навчального матеріалу; узагальнити і систематизувати знання учнів; домогтися, щоб методи і прийоми були різними і сприяли активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, посилити їхню самостійність, уміло керувати такою діяльністю, використовувати для цього методи і прийоми, які найбільше відповідають змісту матеріалу і цілям навчального заняття.

Під час цих уроків перевірка допомагає учителеві виявити:

- рівень оволодіння учнями системою знань умінь і навичок;

- вміння застосувати свої навчальні досягнення у різноманітних навчальних та соціальних ситуаціях.

Тут учитель перевіряє якість засвоєння учнями системи знань, понять, законів, теорій і вміння застосовувати їх у комплексі.

Основна вимога до перевірки – швидкість, точність, лаконічність відповідей, масовість у отриманні результатів й своєчасність повідомлення їх учителем. Для такої перевірки потрібно, щоб учні виконували комплексні завдання, які включають навчальні досягнення цілого розділу чи теми програми. Для цього учням пропонують узагальнені запитання для усних чи письмових відповідей, завдання для описання процесів, явищ, подій з відповідними узагальненнями і аргументуванням, для застосування знань, умінь та навичок у стандартних і змінених, чи таких, що безперервно змінюються – нестандартних умовах.

У процесі підготовки до узагальнювального уроку вчитель чітко продумує кожен його етап, готує запитання і завдання для усної та письмової перевірки, організовує роботу у малих і великих групах, використовує інтерактивні технології.

Діяльність учнів під час узагальнення може здійснюватися фронтально та індивідуально, усно і письмово під контролем учителя і самостійно. Використовують різноманітні засоби наочності, але з різною метою: для пригадування, виконання практичних робіт, фіксації результатів роботи.

Після повторення певного елементу знань обов’язковим є узагальнювальна бесіда, під час якої встановлюють взаємозв’язки, між елементами та формуєть ширше за обсягом узагальнення.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Продовжити речення: „ Мета узагальнювальних уроків – це…

2. Основними видами діяльності учнів під час узагальнювальних уроків є:

а) слухання, запам’ятовування, спостереження;

б) аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, систематизація;

в) спостереження, дослідження, експеримент, моделювання.

3. Розкрити особливості методики узагальнюючого уроку.

4. Продовжити речення: „ Роботу учнів під час узагальнювальних уроків учитель організовує …

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розробити зміст і методику узагальнювального уроку.

2. Скласти завдання для організації роботи учнів на уроці у парах та групах.

ЛЕКЦІЯ № 11

ТЕМА. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. ПОЗАУРОЧНА І ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ПРИРОДОЗНАВСТВА

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ: позаурочна робота з природознавства, позакласна робота з природознавства, індивідуальна позакласна робота, гурткова робота, масова позакласна робота, домашні завдання, завдання на літо, планування позакласної і позаурочної роботи.

Дата добавления: 2015-05-24