Класифікація спостережень

У залежності від розумів проведення:

- польове –відбувається у природних для досліджуваного явища умовах;

- лабораторне – організовані умови, характер та специфічні особливості розгортання досліджуваного явища

В залежності від ступеня включеності дослідника в досліджуване середовище:

- включене – спостерігач безпосередньо приймає участь в діяльності з досліджуваними. При цьому інші люди вважають його учасником події, а не спостерігачем інколи не приховувується;

- стороннє - спостерігач що діє як би «зі сторони».

За характером взаємодії з об’єктом:

- приховане, при якому люди не знають, що за ними спостерігають. («замаскований» під звичайного учасника подій, дзеркало Гезелла, прихована відеокамера);

- відкрите, при якому люди проінформовані про ведення спостереження. Звічайно через якийсь час смороду звикають до присутності психолога.

В залежності від об'єкта спостережень протиставляють один одному два види:

- зовнішнє, за поведінкою інших людей;

- інтроспекція (від лат.; «дивлюся усередину», «удивляюся»), тобто самоспостереження. Результаті останнього в сучасній психології не приймаються на віру, але враховуються як факти, що вимагають об'єктивного наукового тлумачення.

Щодо часу дослідження розрізняють спостереження:

- одноразове;

- періодичне, здійснюване протягом визначених проміжків часу;

- лонгітюдне (від англ. «довгота»), що характеризується особливою довжиною, сталістю контакту дослідника й об'єкта протягом тривалого часу.

За характером сприйняття спостереження може бути:

- суцільним, коли дослідник звертає свою увагу в на всі доступні його спостереженню об'єкти;

- вибірковим, коли цікавлять лише визначені параметри поведінки; або типи поведінкових реакцій (частота проявів агресії, час взаємодії матері і дитини протягом дня, особливості мовних контактів дітей і педагогів і худо).

За характером реєстрації даних спостереження підрозділяють на:

- констатуюче, де завдання дослідника чітко зафіксувати наявність і характеристики значимих форм поведінки, зібрати факти;

- оцінююче, де дослідник порівнює факти за ступенем їхньої виразності в якому-небудь діапазоні. При цьому він користується шкалою рейтингу.

За ступенем стандартизованості процедур виділяють:

- вільне або пошукове спостереження, що, хоча і має певну мету, але позбавлено чітких обмежень у виборі того, на що треба звертати увагу, які моменти фіксувати тощо. В ньому може змінюватись предмет дослідження і правила дослідження, якщо виникає в цьому необхідність. Спостереження такого вигляду звичайно застосовується на ранніх стадіях наукової праці;

- структуроване або стандартизоване – події фіксуються без найменших відступів від заздалегідь розробленої програми.

Дата добавления: 2015-05-24