Організація на популяційному рівні

Популяція є цеглиною, з якої і розпочинається власне екологія організмів будь-якої системи, є першою надорганізмовою біологічною системою.

Термін “популяція” запозичений із демографії (з грецького populus – народ, населення) на позначення групи особин одного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом життя багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угрупувань.

Важливо наголосити, що популяція може самостійно існувати лише при взаємодії з іншими популяціями як компонент екосистеми. Популяція, образно кажучи, вибирає собі екосистему, де б їй найкраще жилося. Водночас цей процес взаємний: екосистема може й не прийняти її в своє угрупування, якщо дана популяція їй “не підходить”.

Механізми ізоляції окремих популяцій бувають двох типів:

Ø Територіальні – коли межами популяцій виступають певні бар’єри: гірський хребет, річка тощо.

Ø Репродуктивні – коли існує неможливість схрещування між особинами різних популяцій (приклад гірської конюшини на південному та північному схилах одного і того ж пагорба).

В біоценозах популяція може мати різне становище:

• ценопопуляції – сукупність особин одного виду в межах угрупування
• поліценотичної популяції тварин. Які переходять з одного біоценозу в інший
• інвазивної популяції, яка нападає на популяції інших організмів (сарана, грибкові захворювання).

Кожна популяція виконує певну функцію в біоценозі і водночас взаємодіє з іншими популяціями того ж виду, які перебувають поза межами даного біоценозу. На стан і діяльність популяції впливають як явища всередині самої популяції, так і ті, що відбуваються в сусідніх популяціях. На цій підставі можна виділити ряд популяцій:

1. Незалежна популяція – має достатній потенціал народжуваності, який дає змогу поповнювати втрати чисельності і довго існувати без міграції особин ззовні.
2. Напівзалежна популяція – може існувати лише завдяки розмноженню власних особин в умовах низької чисельності. Імміграція особин ззовні відчутно впливає на наслідки заселення.
3. Залежною популяція стає тоді, коли народжуваність не покриває втрат чисельності. Така популяція не може існувати без імміграції особин ззовні.
4. Псевдопопуляція – це група особин якоїсь популяції, яка не має змоги розмножуватися у даному місці. Такі популяції утворюються завдяки міграції особин із сусідніх угрупувань і можуть існувати досить довго, але без можливості поширення. Такими є популяції організмів, які дуже чутливі до концентрації солей у воді.
5. Періодична – популяція з’являється в незаселених біотопах або поза межами радіуса даного виду впродовж кількох місяців або навіть років. Її існування пов’язане з періодичним виникненням сприятливих умов середовища для проживання особин даного виду (затоплені ділянки протягом певного сезону).
6. Геміопопуляція – напівпопуляція, в якій чітко видно відмінність життєвих вимог у різних фазах розвитку організму. Наприклад, личинки комара живуть у водоймах, тоді як дорослі особини – в лузі (травневий хрущ: личинки – в ґрунті, а жук – в кроні дерев).

Найважливішими параметрами популяції є динаміка чисельності особин, структура (вікова, статева, просторова) і густота населення.

Дата добавления: 2015-05-24