КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Матеріали до лекції 1
МОВА ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ
ЛІТЕРАТУРА 1.Говоримо і пишемо правильно. Порадник з правопису, вимови та слововживання. – К.: КНЕУ, 2011. 2.Ділова українська мова:навч.посібн./ред.О.Горбул.- К.,2007.- 223с. 3.Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування.- Донецьк, 2004. 4.Кочан І.М., Токарська A.C. Культура рідної мови. - Львів: Світ,1996. - 232 с. 5.Культура мови. Усна наукова комунікація: навч.посібн./Л.Козловська, С.Терещенко.- К.,2011. 6.Культура мови на щодень. – К., 2000. 7.Культура української мови: Довідник / за ред. В. М. Русанівського. – К., 1990. 8. Культура фахового мовлення: навч. посібн. / за ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с. 9. Мацько Л., Кравець Л. Культура української фахової мови: навч.посібн.- К., 2007. 10. Плотницька І.М. Ділова українська мова у сфері державного управління: навч. посібн. - К, 2000. 11. Плотницька І.М. Ділова українська мова. - К., 2008.- 255с. Державна мова – це офіційна мова, закріплена законодавством, вживання якої є обов’язковим в державних установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки і культури, у сферах зв'язку та інформатики, телебачення, радіомовлення. Це мова, якою держава заявляє про свій суверенітет у міжнародному спілкуванні. Статус державної в Україні має українська мова з 1989р. («Закон про мови в УРСР…»), бо вона є мовою корінної нації і рідною для більшості населення України.
Мовне законодавство України складається з Конституції України (ст.10), Декларації прав національностей України, Закону України “Про засади державної мовної політики”(діє 3 8.08.2012р.), законів України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”, “Про національні меншини”, “Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин”.
Стиль – це сама людина. Стиль не може ні відчужуватися, ні перетворюватися, ні передаватися (Ж.Бюффон). Стиль спілкування – індивідуальна (чи колективна) стабільна форма комунікативної поведінки людини (чи національної лінгвокультурної спільно-ти), яка виявляється у будь-яких умовах спілкування: в ділових і особистісних стосунках, у способах прийняття і здійснення рішень, у прийомах психо-логічного впливу на людей, у методах вирішення міжособистісних та інди-відуальних конфліктів тощо. Феофан Прокопович “Високий стиль промов має бути насичений фігурами, метафорами, мати величавий, урочистий виклад”.
Розмовний стиль реалізує здебільшого комунікативну функцію мови і поділяється на підстилі: розмовно-побутовий, світський, ораторський і підстиль усної народної творчості. Перший є власне розмовним, решта об'єднує ознаки розмовного стилю з елементами ділового і наукового {світський підстиль), ділового, наукового і публіцистичного {ораторський підстиль) розмовно-побутового і художнього стилів {підстиль усної народної творчості).
ОФЦІЙНО-ДІЛОВЙЙ СТИЛЬ - функціональний різновид літературної мови, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окр. особою та установою, між посадовими особами; ділові взаємини на виробництві тощо). Офіційно-діловий стиль – стиль ділових документів, міжнародних договорів, юридичних законів, урядових постанов, указів, статутів, службового листування, діловодства тощо, для яких характерна конкретність, лаконічність формулювань, чіткий виклад рекомендацій, прохань, у цілому – вольова модальність висловлювання (С.Єрмоленко).
Розрізняють документальні жанри (наказ, протокол, ухвала, заява, угода), інформ.- ознайомлювальні жанри (інформація, інструкція), власне інформаційні жанри (оголошення, письмова інформація). Комунікант – відправник документного повідомлення, що починає акт комунікації (автор повідомлення). Реципієнт повідомлення – його одержувач, приймач (читач, слухач, глядач). Між комунікантом і реципієнтом встановлюється канал комунікації, без якого зв'язок не може відбутися. Комунікат – документне повідомлення. Документну комунікацію можна вважати такою, що відбулася тільки у тому випадку, коли реципієнт (споживач) одержав закодовану на матеріальному носії інформацію, відправлену комунікантом НаННнгнгшгншНайважливіші риси офіційно-ділового стилю:
1.Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, чіткість у висловленні. 2.Однозначність формулювань. 3.Несуперечлива аргументація викладеного в документі. 4.Відсутність образності, емоційності й індивідуальних авторських рис (хоча службові листи можуть мати окремі індивідуальні авторські риси). 5.Уживання усталених мовних одиниць - кліше, що забезпечують певну стандартизацію ділових текстів. 6.Повторюваність окремих мовних одиниць. 7.Наявність реквізитів. Обов'язкові реквізити, без яких документ не має юридичної сили, - дата і підпис. 8.Уживання стилістично нейтральної лексики (слів) у прямому значенні. Використання залежно від мети суспільно-політичної, професійно-виробничої, науково-термінологічної лексики. 9.Діловий текст може поділятися на розділи -1, на параграфи (§) - 1.1., пункти (п.) -1.1.1., підпункти (пп.) - 1.1.1.1. 10.Найуживаніші синтаксичні одиниці - прості поширені речення з прямим порядком слів, складнопідрядні з причиново-наслідковими відношеннями частин.
Мова ділового стилю характеризується:
1) нейтральним стилістичним забарвленням; 2) уживанням лексики у прямому значенні (їй не властиве вживання слів у переносному значенні, образних висловів, троп і стилістичних фігур); 3) морфологічний аспект текстів будь-якої ділової сфери характеризується використанням форм слів літературної мови; 4) використанням інфінітивних конструкцій спонукання; 5) поширеними простими реченнями з прямим порядком слів: підмет, присудок, другорядні члени речення, причому означення ставлять перед означуваним словом; 6) відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами, що ставляться на початку речення; 7) складними реченнями. У діловому стилі найпоширенішими є складнопідрядні з відношеннями з'ясувальними, причиновими, умови та наслідку.
Офіційно-діловий стиль обслуговує сферу ділових (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових, виробничо-економічних і дипломатичних відносин.
Офіційно-діловий стиль використовується у процесі спілкування в державно- політичному й економічному житті, законодавстві, адміністративно-господарській діяльності. Основне призначення офіційно-ділового стилю - регулювати ділові стосунки мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати громадянські потреби люДокумент - основний вид ділового мовлення, що містить інформацію, "зафіксовану на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі". дей у типових ситуаціях
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 515; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |