Хворий К., 35 років, який 4 дні тому переніс резекцію шлунка з приводу виразки, скаржиться на виражену слинотечу та неприємний запах з рота. Яка профілактика виникнення паротиту?

Заключний етап (25 хв).

Основний етап (70 хв).

Професіональний тренінг, оволодіння та вдосконалення практичних навичок з організації роботи та особливостей догляду за хворими в чистій перев’язочній, застосуванню типових бинтових пов’язок на голову, шию та грудну клітку та організації догляду за хворими в післяопераційному періоді.

Місце проведення: палати хірургічних і травматологічного відділень, відділення інтенсивної терапії, перев’язочні, гіпсувальна, операційний блок.

Забезпечення: тематичні хворі та історії хвороб пацієнтів, що мають чисті післяопераційні рани різної локалізації з дренуванням та без дренажів, хірургічний інструментарій, перев’язочний матеріал, тематичні хворі в ранньому післяопераційному періоді після операцій на голові, шиї, грудній клітці.

Метод проведення: самостійна робота студентів під контролем викладача, а саме: накривання стерильного столу перев’язочної, перев’язка 3 хворих з ранами різної локалізації, що заживають per prima, перев’язка хворого з раною, що дренована трубчатим або рукавичним дренажем, перев’язка хворого з дренажем черевної порожнини, плевральної порожнини, проведення поточного прибирання перев’язочної, накладання пов’язок («шапочка Гіппократа», чепець, вуздечка, на одне та обидва ока, хрестоподібну на потилицю, на молочну залозу, циркулярну на грудну клітку, Дезо, Вельпо), організація динамічного моніторингу за хворим після оперативного втручання, надання невідкладної допомоги хворому при блюванні, нестерпному кашлі, випускання хворій сечі катетером, постановка очисної клізми.

КОНТРОЛЬ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ (20 хв).

Перевірка вміння застосовувати студентами отримані теоретичні знання та практичні навички в конкретних клінічних ситуаціях.

Місце проведення: учбова кімната.

Забезпечення: стандартизовані ситуаційні задачі по темі заняття, що вимагають озвучення конкретних дій по вирішенню останніх, рентгенограми, наглядні схеми, рисунки і таблиці, що відображають зміст теми та сутність практичних навичок для опанування.

Метод проведення: аналіз самостійної роботи студентів, індивідуальне вирішення ситуаційних задач.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ТЕМУ НАСТУПНОГО ЗАНЯТТЯ (5 хв).

Загальне оцінювання навчальної діяльності студента, висловлення зауважень та пропозицій. Відповіді на запитання. Інформування про тему та особливості проведення наступного заняття.

Місце проведення: учбова кімната.

Нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали, оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань).

Конвертація у бали традиційних оцінок	Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модулю
Традиційні оцінки	Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС
«5»	«4»	«3»	«2»

6. ДОДАТКИ. ЗАСОБИМ ДЛЯ КОНТРОЛЮ:

Тестові завдання

1. При варикозному розширенні поверхневих вен нижніх кінцівок хворому показано носіння на нижніх кінцівках:

А. Захисної пов’язки;

В. Фіксуючої пов’язки;

С. Стискаючої пов’язки;

Д. Оклюзивної пов’язки;

Е. Коригуючої пов’язки.

2. При зовнішній кровотечі з вен передпліччя застосовують:

А. Захисну пов’язку;

В. Фіксуючу пов’язку;

С. Гемостатичну пов’язку;

Д. Оклюзивну пов’язку;

Е. Коригуючу пов’язку.

3. При відкритому пневмотораксі на догоспітальному етапі застосовують:

А. Захисну пов’язку;

В. Фіксуючу пов’язку;

С. Стискаючу пов’язку;

Д. Оклюзивну пов’язку;

Е. Коригуючу пов’язку.

4. Спіральна пов’язка належить до:

А. Захисних пов’язок;

В. Фіксуючих пов’язок;

С. Стискаючих пов’язок;

Д. Оклюзивних пов’язок;

Е. Коригуючих пов’язок.

5. Як називається пов’язка, що призначена для підтримування рівномірного додаткового тиску на певну ділянку тіла:

А. Захисна пов’язка;

В. Фіксуюча пов’язка;

С. Стискаюча пов’язка;

Д. Оклюзивна пов’язка;

Е. Коригуюча пов’язка.

6. Як називається пов’язка, що призначена для створення тиску на певну ділянку тіла з метою зміни її розташування чи форми:

А. Захисна пов’язка;

В. Фіксуюча пов’язка;

С. Стискаюча пов’язка;

Д. Оклюзивна пов’язка;

Е. Коригуюча пов’язка.

7. Функціональне положення для кульшового суглоба має на увазі:

А. Приведене стегно;

В. Відведене стегно;

С. Зігнуте стегно під кутом 90⁰;

Д. Зігнуте стегно під кутом 45⁰;

Е. Випростане стегно.

8. Функціональне положення для колінного суглоба має на увазі:

А. Максимальне розгинання гомілки в суглобі;

В. Гомілка зігнута під кутом 90⁰;

С. Гомілка зігнута під кутом 45⁰;

Д. Гомілка зігнута під кутом 10⁰;

Е. Максимальне згинання гомілки в суглобі.

9. Функціональне положення для ліктьового суглоба має на увазі:

А. Максимальне розгинання передпліччя в суглобі;

В. Передпліччя зігнуте під кутом 120⁰;

С. Передпліччя зігнуте під кутом 90⁰;

Д. Передпліччя зігнуте під кутом 45⁰;

Е. Максимально зігнуте передпліччя в суглобі.

10. При пошкодженні носа на догоспітальному етапі доцільно застосувати:

А. Циркулярну пов’язку;

В. Пращоподібну пов’язку;

С. Спіральну пов’язку;

Д. Хрестоподібну пов’язку;

Е. Т – подібну пов’язку.

11. При наявності рани в ділянці колінного суглоба доцільно накласти:

А. Циркулярну пов’язку;

В. Спіральну пов’язку;

С. Т – подібну пов’язку;

Д. Повертальну пов’язку;

Е. Черепашачу пов’язку.

12. При наявності рани в ділянці кукси стегна доцільно накласти:

А. Циркулярну пов’язку;

В. Хрестоподібну пов’язку;

С. Т – подібну пов’язку;

Д. Повертальну пов’язку;

Е. Черепашачу пов’язку.

13. При наявності рани в ділянці промежини доцільно накласти:

А. Циркулярну пов’язку;

В. Спіральну пов’язку;

С. Колосоподібну пов’яку;

Д. Повертальну пов’язку;

Е. Черепашачу пов’язку.

14. При переломі ключичі невідкладна допомога включає накладення пов’язки:

А. Циркулярної на плечову кістку;

В. Спіральної на плечову кіску;

С. Пов’язки Дезо;

Д. Черепашачої на ліктьовий суглоб;

Е. Колосовидної на плечовий суглоб.

15. Яким інвентарем категорично заборонено користуватись в перев’язочній:

А. Шваброю, щіткою;

В. Пилососом, ганчіркою;

С. Віником, шваброю;

Д. Ганчіркою, щіткою;

Е. Віником, пилососом.

16. Перев’язувальна в хірургічному відділенні не призначена для:

А. Перев’язок хворих;

В. Зняття швів;

С. Лікування ран;

Д. Промивання шлунку;

Е. Промивання дренажів.

17. При наявності одної перев’язувальної в першу чергу виконують:

А. Перев’язку гнійних ран;

В. Розкриття абсцесів;

С. Перев’язку чистих ран;

Д. Пункцію плевральної порожнини;

Е. Хірургічну обробку пролежнів.

18. Медсестра перев’язувальної перед накриттям стерильного столу не повинна одягати:

А. Маску;

В. Стерильні рукавички;

С. Захисні окуляри;

Д. Стерильний халат;

Е. Шапочку.

19. Існують наступні види прибирання перев’язочної, крім:

А попереднє;

В поточне;

С профілактичне;

Д заключне;

Е генеральне.

20. Поточне прибирання перев’язувальної проводиться:

А. На початку робочого дня;

В. В кінці робочого дня;

С. Тричі на день;

Д. Під час перев’язок;

Е. Один раз на тиждень.

21. Для генерального прибирання перев’зувальної використовують розчин:

А. 6% розчин перекису водню;

В. 6% розчин перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу;

С. 3% розчин перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу;

Д. 3% розчин хлораміну.

Е. 2% розчин хлорантоїну.

22. Генеральне прибирання перев’язувальної проводиться:

А. Щоденно;

В. Через день;

С. Двічі на тиждень;

Д. Раз на тиждень;

Е. Раз на місяць.

23. В яких випадках проводиться стерилізація повітря перев’язувальної:

А. На початку та в кінці робочого дня;

В. Після заключного прибирання;

С. В перервах між перев’язками;

Д. Після генерального прибирання;

Е. У всіх згаданих випадках.

24. Після генерального прибирання проводять опромінення бактерицидною лампою протягом:

А. 10 хв;

В. 20 хв;

С. 30 хв.

Д. 45 хв;

Е. 60 хв.

25. Відразу після перев’язки хворого відпрацьований хірургічний інструментарій:

А. Промивають під проточною водою;

В. Кип’ятять у содовому розчині;

С. Занурюють у дезинфікуючий розчин;

Д. Обробляють розчином антисептика;

Е. Піддають термічній обробці.

26. Відразу після перев’язки використаний перев’язувальний матеріал:

А. Викидають у смітник;

В. Кип’ятять у содовому розчині;

С. Занурюють у дезинфікуючий розчин;

Д. Обробляють розчином антисептика;

Е. Піддають термічній обробці.

27. При попаданні крові або виділень хворого в очі останні необхідно промити:

А. 3% розчином перекису водню;

В. Великою кількістю води;

С. 40% розчином етилового спирту;

Д. Великою кількістю води та закапати 30% розчин сульфацилу натрію;

Е. Розчином перманганата калію (1:10000).

28. При попаданні крові або виділень хворого на слизову оболонку носа останню необхідно промити:

А. Промити ніс водою;

В. Закапати ніс 5% розчином нафтізіну;

С. Закапати ніс 70% розчином етилового спирту;

Д. Промити ніс водою, закапати 1% розчином протарголу;

Е. Розчином перманганата калію (1:10000).

29. При попаданні крові або виділень хворого в ротову порожнину останню необхідно виполоскати:

А. 3% розчином перекису водню;

В. Проточною водою;

С. 70% розчином етилового спирту;

Д. 55 розчином борної кислоти;

Е. Розчином фурациліну (1:500).

30. У хворого має місце рана в ділянці плеча, в якому положенні хворого повинна виконуватись перев’язка:

А. Стоячи;

В. Сидячі спиною до лікаря;

С. Сидячі обличчям до лікаря;

Д. Лежачі;

Е. Положення хворого не має принципового значення.

31. Яким чином лікар під час перев’язки отримує перев’язувальний матеріал:

А. Бере самостійно корнцангом з стерильного столу;

В. Бере самостійно продезінфікованими руками з стерильного столу;

С. Бере пінцетом з рук перев’язувальної медсестри;

Д. Бере пінцетом з корнцангу в руках перев’язувальної медсестри;

Е. Яким чином не має значення при дотриманні правил асептики.

32. Операційний стіл в перев’язувальній розміщений:

А. Ближче до вікна;

В. Ближче до виходу;

С. Центрально;

Д. Біля стіни;

Е. Місце розташування столу не має принципового значення.

33. Яку кількість шарів стерильних простирадл слід накрити на стерильному перев’язувальному столі:

А. По одному шару зверху та знизу;

В. По два шари зверху та знизу;

С. Два шари знизу – один зверху;

Д. Один шар знизу – два зверху;

Е. Три шари знизу – два зверху.

34. Стерильний стіл перев’язувальної вважається відкритою стерильною поверхнею, яка може використовуватись на протязі:

А. 3 годин;

В. 6 годин;

С. 8 годин;

Д. 12 годин;

Е. 24 годин.

35. Генеральне прибирання палати загальнохірургічного відділення проводиться:

А. Щоденно;

В. 2 рази на день (вранці та ввечері);

С. 1 раз на тиждень;

Д. 1 раз на місяць;

Е. За потреби.

36. Заміну постільної білизни на ліжку оперованого хворого проводять:

А. 1 раз на 4-6 діб та після кожного забруднення;

В. 1 раз на 7-10 діб та після кожного забруднення;

С. 1 раз на 11-14 діб та після кожного забруднення;

Д. 1 раз на 15-20 діб та після кожного забруднення;

Е. Заміна виконується за бажанням хворого;

37. Заміну натільної білизни хворого хірургічного відділення проводять:

А. 1 раз на 5 діб та після кожного забруднення;

В. 1 раз на 7 діб та після кожного забруднення;

С. 1 раз на 10 діб та після кожного забруднення;

Д. 1 раз на 14 діб та після кожного забруднення;

Е. Заміна виконується за бажанням хворого;

38. Які з перерахованих ознак є характерними для болю в животі, причиною якою є подразнення очеревини:

А. Періодичний ниючий;

В. Переймоподібний;

С. Постійний ниючий в стані спокою;

Д. Ріжучий епізодичний;

Е. Всі варіанти вірні.

39. Термометрія в хірургічному відділенні проводиться:

А. 1 раз на добу;

В. 2 рази на добу;

С. 3 рази на добу;

Д. 4 рази на добу;

Е. За бажанням хворого.

40. Яка температура тіла, виміряна у пахвовій ямці, вважається нормальною:

A. До 36,6 °С;

B. 36,6 – 36,9 °С;

C. До 37,2 °С;

Д. До 37,5 °С;

E. До 37,9 °С.

41. Спостереження за хворим в ранньому післяопераційному періоді повинно бути:

А. Плановим, періодичним;

В. Постійним, динамічним;

С. Вибірковим;

Д. Статичним;

Е. Всі варіанти вірні.

42. Які процедури доцільно використовувати для зменшення нестерпного сухою
кашлю:

А. Інгаляції зволоженого кисню;

В. Створення положення для адекватного дренажу бронха;

С. Відкриття вікна, звільнення хворого від стискуючого одягу;

Д. Поставка банок або гірчичників, тепле питво слаболужної реакції;

Е. Проведення пункції плевральної порожнини.

43. Які ознаки кровотечі вказують на її легеневий характер:

А. Темна кров із згустками;

В. Яскрава піниста кров;

С. Кров кольору «кавової гущі»;

Д. Кров чорного кольору;

Е. Всі варіанти можливі.

44. Для чого при оксигенотерапії проводять зволоження кисню:

А. Для зменшення втрат кисню;

В. Для дотримання правил безпеки;

С. Для попередження токсичного впливу кисню на організм;

Д. Для збудження дихального центру;

Е. Для широкого відкриття альвеол.

45. Які засоби доцільно застосовувати для зменшення болю в грудній клітці:

А. Примочки з теплою водою;

В. Лужні інгаляції;

С. Оксигенотерапію;

Д. Компреси з камфорним спиртом;

Е. Міхур з льодом.

46. Прийом Вальсальви (натужування на висоті максимального вдиху, затискаючи ніс) застосовується з метою:

А. Покращення газообміну в альвеолах;

В. Профілактики застійної пневмонії;

С. Зупинки нестерпного кашлю;

Д. Боротьби з гикавкаю;

Е. Зупинки носової кровотечі.

47. Хворому з нетриманням сечі для створення гігієнічних умов в ранньому післяопераційному періоді потрібно:

А. Підстелити клейонку;

В. Покласти міхур з льодом на низ живота;

С. Покласти грілку на низ живота;

Д. Дати гумове підкладне судно;

Е. Дати металеве підкладне судно.

48. При відсутності самостійного сечовиділення у хворого після операції на протязі 6 годин потрібно:

А. Покласти міхур з льодом на низ живота;

В. Провести катетеризацію сечового міхура;

С. Зробити очисну клізму;

Д. Призначити сечогінні засоби;

Е. Активні дії не потрібні.

49. У хворого гостра затримка сечі. Яку допомогу необхідно надати хворому:

А. Покласти міхур з льодом на низ живота;

В. Провести катетеризацію сечового міхура;

С. Використати сечоприймач;

Д. Призначити сечогінні засоби;

Е. Зробити очисну клізму.

50. При наявності у важкохворого пролежнів зміну положення тіла слід проводити:

А. Кожну годину;

В. Кожні 2 години;

С. Кожні 6 години;

Д. Кожні 12 годин;

Е. За вимогою родичів.

51. Термін ортопное характеризує:

А. Вид патологічного дихання;

В. Виділення мокроти при кашлі;

С. Варіант дихальної гімнастики;

Д. Напівсидячи положення хворого;

Е. Постуральне положення хворого.

52. Положення Фовлера в післяопераційному періоді має на увазі:

А. Високе підняття голови хворого із зігнутими в колінах ногами;

В. Положення хворого лежачи на лівому боці із зігнутими в колінах ногами;

С. Положення хворого лежачи на правому боці із зігнутими в колінах ногами;

Д. Напівсидячи положення хворого;

Е. Колінно-локтьове положення хворого.

53. При постановці очисної клізми положення хворого повинно бути:

А. На животі;

В. Лежачи на лівому боці з підігнутими до живота ногами;

С. Лежачи на правому боці з підігнутими до живота ногами;

Д. Напівсидячи положення;

Е. Колінно-локтьове положення.

54. Годування хворих через гастро стому належить до:

А. Активного ентерального харчування;

В. Пасивного ентерального харчування;

С. Парентерального харчування;

Д. Комбінованого харчування;

Е. Змішаного харчування.

55. При наявності у стаціонарного хворого цукрового діабету призначається дієта (за Певзнером):

А. Стіл № 1;

В. Стіл № 5;

С. Стіл № 9;

Д. Стіл № 10;

Е. Стіл № 15.

56. Хірургічному хворому в ранньому післяопераційному періоді призначається дієта (за Певзнером):

А. Стіл № 1;

В. Стіл № 5;

С. Стіл № 7;

Д. Стіл № 10;

Е. Стіл № 15.

57. При наявності у хворого калоприймача, останній слід замінювати:

А. Кожні 6 годин;

В. Кожні 12 годин;

С. Кожні 24 години;

Д. По мірі наповнення;

Е. За бажанням хворого.

58. При наявності мацерації шкіри навколо стоми, шкіру навколо стоми слід обробляти:

А. Розчином перманганату калію;

В. 3% розчином перекису водню;

С. 70% етиловим спиртом;

Д. Пастою Лассара;

Е. Активних дій не потрібно.

59. При підозрі на виникнення у стаціонарного хворого інфекційного захворювання в першу чергу потрібно:

А. Дообстежити хворого;

В. Викликати на консультацію інфекціоніста;

С. Призначити превентивне лікування;

Д. Ізолювати хворого;

Е. Повідомити адміністрацію лікарні.

60. Перев'язувальний матеріал повинен задовольняти всім вимогам, крім:

А. Гігроскопічності;

В. Еластичності;

С. Можливості стерилізації без втрати якостей;

Д. Подразнюючої дії на тканини;

Е. Капілярності.

61. Для того, щоб зняти присохлу до рани пов'язку використовують:

А. Ефір;

В. Перекис водню;

С. Спирт;

Д. Хлорамін;

Е. Клеол.

Ситуаційні завдання.

1. Хворий Д., 48 років, прооперований з приводу гострого висхідного тромбофлебіту поверхневих вен лівої нижньої кінцівки. Під час операції не досягнуто задовільного ретроградного кровотоку зі стегнової вени. Який режим фізичної активності показаний хворому протягом трьох днів після операції?

А. Суворий ліжковий режим;

В. Загальний режим;

С. Напівліжковий (палатний) режим;

Д. Раннє вставання;

Е. Ліжковий режим.

2. У хворого Т., 56 років, що знаходиться на лікуванні в хірургіч­ному відділенні з приводу загострення хронічного панкреатиту, медична сестра встановила рівень систолічного AT — 90 мм. рт. ст., діастолічного AT — 55 мм. рт. ст. Яке функціональне положення слід надати хворому в комплексі лікувальних заходів?

А. Напівсидяче положення;

В. Горизонтальне положення;

С. Горизонтальне положення з припіднятими нижніми кінцівками;

Д. Положення на боці;

Е. Положення на животі.

3. Хворий Б., 19 років, 8 днів тому поступив у відділення травматології з травматичним пошкодженням судинно-нервового пучка і плечової кістки в нижній третині правого плеча. Після виконаного оперативного втручання праву верхню кінцівку іммобілізовано з допомогою гіпсової лонгети. В якій послідовності доцільно проводити зміну натільної білизни хворому?

А. Знімати сорочку зі спини, грудей, скидати її через голову, послідовно знімати зі здорової, а потім з хворої руки;

В. Послідовність дій не має значення;

С. Знімати сорочку зі спини, грудей, скидати її через голову, послідовно знімати з хворої, а потім зі здорової руки;

Д. Послідовність: груди, спина, голова, уражена кінцівка, а потім здорова;

Е. Послідовність: груди, спина, голова, здорова кінцівка, а потім уражена.

А. Санація ротової порожнини (миття зубів, полоскання з антисептиками);

В. Антибіотикотерапія;

С. Напівспиртові компреси на привушну ділянку;

Д. УВЧ-терапія на привушну ділянку;

Е. Вживання механічно щадячої їжі.

5. Хворому К., 19 років, при поступленні в хірургічне відділення поставлено діагноз «фурункульоз спини». Вимірювання добової температури протягом 4 днів у пахвовій ділянці показало, що різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах 1—2°С; вранці температура тіла нижча 38°С, але не знижується до нормального рівня. Вказати тип гарячки.

А. Постійного типу;

В. Послабленого типу;

С. Переміжного типу;

Д. Гектичного типу.;

Е. Поворотного типу.

6. Хворий К., 57 років, знаходиться у відділенні абдомінальної хірургії 5-й день після операції — резекції шлунку за Більрот-П. Протягом доби скаржиться на відчуття здуття і розпирання живота. Об'єктивно спостерігається рівномірне збільшення розмірів живота. Перкуторно над усіма відділами живота тимпанічний звук, який не змінюється при зміні положення хворого. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. При аускультації живота вислуховуються слабкі перистальтичні шуми. Вказати найбільш імовірне ускладнення основного захворювання.

А. Асцит;

В. Ожиріння;

С. Метеоризм.

Д. Розлитий перитоніт;

Е. Спастична кишкова непрохідність.

7. У хворого К., 56 років, що знаходиться на лікуванні у відді­ленні абдомінальної хірургії, на 5-й день після операції — резекції шлунка за Більрот-ІІ діагностовано явища метеоризму. Попереднє вживання карболену протягом доби (3 табл. — З рази на день) не було ефективним. Які першочергові заходи для ліквідації такого ускладнення?

А. Очисна клізма;

В. Газовідвідна трубка;

С. Введення спазмолітинів;

Д. Промивання шлунка;

Е. Холод на ділянку живота.

8. Хворий Т., 61 рік, 5 днів тому прооперований з приводу косої пахової вправимої правобічної кили. Протягом останньої доби скаржиться на неприємні тягнучі відчуття в нижніх відділах живота. Пальпаторно — сигмовидна кишка щільної консис­тенції. Симптомів подразнення очеревини не виявлено. Аускультативно — слабкі перистальтичні шуми. За словами хворого, акту дефекації в післяопераційному періоді не було. Вказати ймовірне ускладнення післяопераційного періоду.

А. Метеоризм;

В. Закреп;

С. Асцит;

Д. Пельвіоперитоніт;

Е. Цистит.

9. У хворого Т., 61 рік, що знаходиться у хірургічному відділенні, на 5-й день після операції з приводу косої пахової вправимої правобічної кили діагностовано явища закрепу. Розширення рухового режиму і призначення послаблюючої дієти не дали позитивного ефекту. Вкажіть подальші заходи.

А. Сифонна клізма;

В. Введення спазмолітинів;

С. Промивання шлунка;

Д. Очисна клізма;

Е. Масаж черевної стінки.

10. Хворий Л., 39 років, госпіталізований у хірургічне відділення в плановому порядку з діагнозом «поліпоз товстої кишки», який підтверджено колоноскопічно. Вказати процедуру, яку необхідно виконати при підготовці хворого до операції на товстій кишці.

А. Очисна клізма.

В. Сифонна клізма.

С. Олійна клізма.

Д. Емульсійна клізма.

Е. Гіпертонічна клізма.

11. Хворий Н., 54 роки, на 2-й день після операції поперекової симпатектомії почав скаржитися на розпираючі відчуття в нижніх ділянках живота. При пальпації в надлонній ділянці виявлено еластичний утвір, над яким перкуторно вислухо­вується тупий звук. Зі слів хворого, самостійного сечовипускання не було протягом доби. Яке ускладнення розвинулося в після­операційному періоді?

А. Метеоризм;

В. Закреп;

С. Гостра затримка сечі;

Д. Асцит;

Е. Паралітична кишкова непрохідність.

12. Хворий Т., 73 роки, 5 днів тому прооперований з приводу розшаровуючої аневризми черевного відділу аорти. Протягом З днів хворий знаходиться на суворому ліжковому режимі. При об'єктивному обстеженні в крижовій ділянці виявлено пухирці зі світло-жовтим вмістом на фоні блідої, дещо набряк­лої шкіри. В ділянці лопаток спостерігається гіперемія шкіри. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

А. Бешиха;

В. Пролежні;:

С. Флегмона;

Д. Опрілість;

Е. Фурункульоз.

13. Хворий Т., 45 років, прооперований з приводу проникаючого поранення черевної стінки, яке ускладнилось гострим дифуз­ним фіброзно-гнійним перитонітом. На 3-й день після операції хворий почав скаржитись на пекучість в ділянці обох пахових складок. Об'єктивно — шкіра в ділянці пахових складок гіперемована, з ознаками мокнення. Яке ураження шкіри хворого можна припустити?

А. Пролежні;

В. Флегмона;

С. Опрілість;

Д. Бешиха;

Е. Фурункульоз.

14. У хворої Л., 54 роки, що знаходиться на лікуванні з приводу забою головного мозку, на 5-й день ліжкового режиму виявлено пролежні в крижовій і лопатковій ділянках у стадії гіперемії. Вкажіть найбільш доцільну тактику лікування пролежнів.

А. Кварцуваня і протирання камфорним спиртом;

В. Масивна антибіотико терапія;

С. Напівспиртові компреси;

Д. Змазування розчином Люголя;

Е. Накладання мазевих пов'язок.

15. У хворого Т., 35 років, на 5-й день лікування з приводу гострого стегново-клубового лівобічного венозного тромбозу виявлено пролежні у крижовій і лопатковій ділянках. Хворий на суво­рому ліжковому режимі і отримує дезагрегантно-антикоагулянтну терапію. Вказати найбільш адекватні методи лікування пролежнів у хворого.

А. Масивна антибіотикотерапія;

В. Напівспиртові компреси;

С. Мазеві пов'язки;

Д. Обробка 1 % розчином брильянтового зеленого і асептична пов'язка;

Е. Не потребує спеціального лікування.

16. При поступленні хворому П., 37 років, поставлено діагноз «виразкова хвороба шлунка, стадія загострення, з локалізацією виразки на задній стінці шлунка». При огляді хворий займає колінно-ліктьове положення, яке, за його словами, полегшує стан. Охарактеризуйте положення хворого в ліжку.

А. Активне;

В. Вимушене активне;

С. Вимушене пасивне;

Д. Пасивне;

Е. Вимушене.

17. Хворому Т., 61 рік, якому 2 дні тому виконана операція холецистектомія, проведено катетеризацію сечового міхура гумовим катетером № 16 за шкалою Шар'єра. Показом до катетеризації було зменшення добового діурезу до 200 мл та скарги хворого на ріжучий біль у нижній частині живота і пальпаторне виявлення еластичного утвору у надлонній ділянці. Відсутність сечі при введенні катетера в сечовий міхур може бути зумовлена причинами, окрім:

А. Катетер скрутився в сечівнику;

В. Просвіт катетера перекритий згустками фібрину чи крові;

С. Просвіт катетера перекритий сечовим каменем;

Д. Відсутність сечі у сечовому міхурі (анурія);

Е. Зовнішня компресія катетера в місці фізіологічних звужень сечівника.

18. Хворому К., 59 років, що знаходиться на лікуванні з приводу аденоми передміхурової залози, проведено катетеризацію сечового міхура катетером Фолі. Які першочергові заходи необхідні для профілактики висхідної інфекції сечовивідних шляхів?

А. Масивна антибіотико терапія;

В. Часта зміна катетерів;

С. Промивання сечового міхура розчином антисептика двічі на день;

Д. Контрольне УЗ-дослідження;

Е. Застосування імунокорегуючої терапії.

19. У хворого М., 47 років, що знаходиться на лікуванні з приводу загострення хронічного панкреатиту, спостерігається гіперемія шкіри по ходу вени в ділянці правої ліктьової ямки із поширенням на нижню третину плеча. Гіперемія шкіри має нечіткі межі. При пальпації уражена ділянка болюча. Температура тіла 37,8°С. Зі слів хворого, у вени правої руки йому проводять інфузії. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

А. Постін'єкційний інфільтрат правого плеча;

В. Еритематозна форма бешихи правого плеча;

С. Тромбоз правої підключичної вени;

Д. Посттравматична гематома правого плеча;

Е. Гострий тромбофлебіт правого плеча.

20. У хворого С., 52 роки, який знаходиться на консервативному лікуванні з приводу облітеруючого атеросклерозу судин ниж­ніх кінцівок, виявлено постін'єкційний інфільтрат у ділянці лівого плеча. Вкажіть найбільш доцільні заходи для ліквідації такого ускладнення.

А. Масивна антибіотикотерапія;

В. Масаж ураженої ділянки;

С. Напівспиртові компреси на уражену ділянку;

Д. Оперативне лікування інфільтрату;

Е. Стискаюча пов'язка на ліве плече.

Контрольні питання:

1. Пов’язка: визначення поняття, класифікація, правила накладання?

2. Перев’язочний матеріал: визначення, види, вимоги до складу?

3. Типові бинтові пов’язки на голову («шапка Гіппократа», «неаполітанська», «чепець», «вуздечка», пов’язка на око) показання до застосування, техніка та особливості накладання?

4. Типові бинтові пов’язки на шию (хрестоподібна пов’язка на потилицю, циркулярна пов’язка шиї) показання до застосування, техніка та особливості накладання?

5. Типові бинтові пов’язки на грудну клітку (спіральна та хрестоподібна пов’язки на грудну клітку, пов’язка на молочну залозу, пов’язка Дезо, пов’язка Вельпо) показання до застосування, техніка та особливості накладання?

6. Особливості санітарно-гігієнічного режиму чистої перев’язочної?

7. Організація роботи та особливості догляду за хворими в чистій перев’язочній?

8. Особливості догляду за хворими, оперованими на голові, шиї та грудній клітці?

Практичні завдання:

1. Оцінити дотримання санітарно-гігієнічного режиму роботи чистої перев’язочної.

2. Накрити стерильний перев’язочний стіл.

3. Провести перев’язку хворого.

4. Накласти пов’язку «шапка Гіппократа».

5. Накласти пов’язку «чепець».

6. Накласти пов’язку на одне око.

7. Накласти пов’язку «вуздечка».

8. Накласти пращовидну пов’язку на підборіддя.

9. Накласти хрестоподібну пов’язку на потилицю.

10. Накласти пов’язку на молочну залозу.

11. Накласти спіральну пов’язку на грудну клітку.

12. Накласти циркулярну пов’язку на грудну клітку.

13. Накласти пов’язку Дезо.

14. Накласти пов’язку Вельпо.

15. Визначити та оцінити загальний стан оперованого хворого.

16. Надати допомогу хворому при блюванні.

17. Спорожнити кишечник хворому за допомогою очисної клізми.

18. Випустити сечу катетером.

19. Організувати догляд за хворим після оперативного втручання.

Рекомендована література

Основна:

1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999. - С. 187-190, 217-235.

2. Загальна хірургія /Під ред. С ІІ.Жучснка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. - Київ: Здоров’я. 1999.-С. 225-227, 247-251

3. Петров П.С. Общая хирургия - С.-ІІб: Изд-во "Лань", 1999 - С 392-413

4. Гостищев В.К. Общая хирургия. - М: Медицина, 2001. – 608 с.

Додаткова:

1. Атанасенко Г.Л., Богуш С.А., Тросцінська Н.М., та інші Сестринська справа. -К.:3доров'я. - 1994.-496 с.

2. Нетяженко В.З., Сьоміна АГ., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.: Здоров'я. - 1993. - 304 с.

3. Методичні вказівки кафедри загальної хірургії №2 з курсом ВПХ НМУ ім. О.О.Богомольця для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття.

Дата добавления: 2015-05-24