Сутність та роль місцевих фінансів

Місцеві фінанси – це система фінансових відносин з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання поставлених на них завдань.

Зміст місцевих фінансів як системи економічних відносин, детальніше виявляється у функціях, які вони ви­конують.

Оскільки місцеві фінанси не можна розглядати відокремлено від фі­нансів загалом, а місцеві фінанси — це складова фінансової системи країни, то функції фінансів і місцевих фінансів тісно пов'язані між со­бою, а призначення останніх зумовлено сутністю, функціями і роллю фінансів як однієї з найважливіших економічної категорії ринкового господарства. Місцеві фінанси виконують такі функції: розподільчу, контрольну та стимулюючу.

Розподільча функція місцевих фінансів проявляється у порядку фор­мування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для вико­нання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань. Кош­ти, які акумулюються в місцевих бюджетах і цільових фондах, розпо­діляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб. Крім того, через систему міжбюджетних відносин фінансові ресурси, акумульовані на обласному і районному рівні, перерозподіля­ються між окремими адміністративно-територіальними одиницями з метою забезпечення фінансового вирівнювання.

Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, зокрема, в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні міс­цевих бюджетів й складанні звіту про їх виконання. Сфера контрольної функції не обмежується місцевими бюджетами, а включає інші фонди грошових коштів та загалом усі фінансові ресурси, які знаходяться в роз­порядженні органів місцевого самоврядування. Контрольна функція міс­цевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове й економне ви­користання.

Стимулююча функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо зацікавленими у збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому за­лученні надходжень як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних джерел доходів, ефективному викори­станні фінансових ресурсів, які надходять у їх розпорядження. Реаль­ним втіленням стимулюючої функції є чинний порядок формування влас­них доходів місцевих бюджетів, заохочення перевиконання запланова­них показників надходжень загальнодержавних податків і зборів, самостійність у використанні додатково залучених коштів та ін.

Протягом останніх років близько 10 % вартості валового внутріш­нього продукту України перерозподіляється через систему місцевих фі­нансів; закономірно, що основна частина цих коштів акумулюється у місцевих бюджетах. Зосередження достатньо значних грошових засобів у місцевих бюджетах відповідає новим більш широким і складним за­вданням, які постають перед органами місцевого самоврядування на су­часному етапі розвитку України. Кошти, які надходять до місцевих бю­джетів, використовуються на утримання установ соціально-культурної сфери, підприємств житлово-комунального господарства, спрямовують­ся на виплати допомог із соціального захисту і соціального забезпечен­ня. Таким чином, через місцеві фінанси, у тому числі місцеві бюджети, відбувається перерозподіл суспільного продукту між різними сферами діяльності і соціальними групами населення.

Місцеві фінанси в економічній системі держаави:

І. Впливають на:

1) соціально-економічний розвиток країни;

2) фінансову безпеку держави;

3) фінансову стабільність розвитку еокноміки;

4) добробут населення;

5) розвиток демократії в суспільстві.

ІІ. Використовуються як інструменти:

1) перерозподілу ВВП;

2) державного регулювання розвитку територій;

3) економічної, в тому числі фінансової політики;

4) державної регіональної політики.

ІІІ. Визначають:

1) обсяг і якість надання локальних суспільних послуг населенню;

2) стан і розвиток місцевого госполарства;

3) фінансову базу місцевого самоврядування;

4) надання конституційних гарантій населенню;

5) стан фінансового вирівнювання.

В умовах ринкових трансформацій місцеві фінанси й місцеві бюдже­ти стають основними фінансовими гарантами існування і розвитку де­мократії та надання населенню суспільних послуг і благ, задовольняти які за рахунок державного бюджету недоцільно і неефективно. Місцеві бюджети стали основним джерелом фінансових ресурсів, необхідних ор­ганам місцевого самоврядування для виконання покладених на них функ­цій відповідно до чинного в державі розподілу повноважень між рівня­ми й гілками влади. У зв'язку з цим особливої ваги набувають пробле­ми забезпечення місцевого самоврядування фінансовими ресурсами, які б відповідали новим завданням, що стоять перед ними.

Місцеві фінанси відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки держави, що є однією з найважливіших складових економічної безпеки країни.

До основних індикаторів фінан­сової безпеки відносять, перш за все, ступінь виконання зведеного і дер­жавного бюджету, дефіцит державного бюджету та його фінансування, формування і використання позабюджетних фондів, рівень перерозпо­ділу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет тощо. Дослідження цих показників дає можливість зробити висновок про безпо­середній вплив на них загального стану місцевих фінансів і місцевих бюджетів, їх збалансованості, забезпечення власними дохідними дже­релами, механізму надання бюджетних трансфертів з державного бюдже­ту. Оскільки місцеві бюджети є складовою зведеного бюджету України і впливають на його характеристики, то параметри, які характеризують їх функціонування, слід віднести до найважливіших критеріїв фінансо­вої безпеки.

Місцевим фінансам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку укра­їнського суспільства "Україна — 2010", а саме: поліпшення життя на­роду; підвищення конкурентоспроможності України в глобальній си­стемі; зміцнення основ демократії.

Майже 3/4 усіх коштів місцевих бюджетів спрямовується на соціаль­ні цілі, а саме: соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання закладів і об'єктів, які належать до соціально-культурної сфери. На місцеві бюджети лягає достатньо відчутний тягар соціальних видатків, спрямованих на вирішення в складних умовах перехідного періоду соціальних конфліктів і проблем, що виникають внаслідок різ­кого розшарування суспільства, зростання кількості безробітних, необ­хідності захисту найбільш вразливих верств населення — дітей, одино­ких матерів, пенсіонерів, малозабезпечених громадян та ін.

Приблизно 1/4 коштів місцевих бюджетів України використовуєть­ся на розвиток економіки адміністративно-територіальних одиниць і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, сіль­ського господарства, транспорту, дорожнього, житлового і комунального господарства. Стабільно зростають видатки місцевих бюджетів на утримання земельних ресурсів, водне, лісове і риболовецьке господар­ство, мисливство, благоустрій міст, сприяння науково-технічному прогресу.

За рахунок бюджетних коштів забезпечується розвиток стратегічно важливих регіонів, здійснюється структурна перебудова народного гос­подарства, фінансується капітальне будівництво. Як показує досвід, фі­нансова підтримка конкретних підприємств найбільш ефективна саме на місцевому рівні, тому що тим самим створюються можливості для обґрунтованого підходу, контролю за витрачанням виділених коштів.

Місцевим бюджетам відведена важлива роль у вирішенні екологіч­них проблем. Починаючи з 1998 р. в дохідну частину місцевих бюдже­тів надходить частина зборів за забруднення навколишнього природно­го середовища.

Через місцеві бюджети реалізуються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, в першу чергу, сільського господарства, здійснюється підтримка вітчизняних виробни­ків, фінансуються програми з підвищення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць, реабілітації та працевлаштування ін­валідів, виплачуються допомоги реабілітованим, незаконно депортова­ним особам, біженцям; фінансується проведення превентивних, оздоров­чих, спортивних, культурних заходів.

Місцеві бюджети стали головним інструментом реалізації регіональ­ної економічної політики, основними завданнями якої є: децентраліза­ція влади і делегування додаткових функцій з управління економічним розвитком органам місцевого самоврядування, ліквідація значних дис­пропорцій і підвищення рівнів соціально-економічного розвитку регіо­нів, забезпечення державних соціальних стандартів та гарантій соціаль­ного захисту населення, незалежно від економічних можливостей тери­торій та ін.

Місцеві бюджети сприяють досягненню пропорційності у розвитку ре­гіонів. На практиці ця функція місцевих бюджетів реалізується шляхом надання бюджетних трансфертів (дотацій та субвенцій) з дер­жавного бюджету України. У процесі бюджетного регулювання здійс­нюється вирівнювання бюджетної забезпеченості територій і поступове усунення відмінностей.

Таким чином місцеві фінанси як цілісна і складна система економіч­них відносин набувають важливої ролі в реформуванні вітчизняної еко­номіки, створенні основ ринкового господарювання, формуванні демо­кратичної соціальне орієнтованої держави. Сучасні зміни у сфері місце­вих фінансів спрямовані на їх подальшу розбудову і вдосконалення з ме­тою досягнення таких цілей:

— стабілізації економічної системи;

— адаптації суб'єктів господарювання, зокрема малих і середніх під­приємств, до ринкових перетворень;

— формування інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку;

— забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самовря­дування;

— формування самодостатніх територіальних утворень;

— реалізації завдань державної регіональної політики;

— стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної актив­ності;

— вирішення соціальних, демографічних, екологічних, національних та інших проблем регіонів.

Дата добавления: 2015-05-24