Фінансовий контроль на місцевому рівні

Фінансовий контроль на місцевому рівні — це діяльність суб'єктів контролю, спрямована на попередження та своєчасне виявлення фактів незаконних і неефективних дій у сфері місце­вих фінансів; передбачає оперативне вжиття управлінських за­ходів щодо виправлення виявлених недоліків, компенсацію запо­діяної шкоди та застосування санкцій до винних осіб.

Об'єктами фінансового контролю на місцевому рівні є місцеві бюджети, цільові фонди місцевого самоврядування, місцеві запозичен­ня, комунальне майно та земля, а також фінансова діяльність учасни­ків бюджетного процесу на місцевому рівні та підприємств комунальної власності.

Суб'єктами фінансового контролю на місцевому рівні є органи дер­жавного управління, органи місцевого самоврядування, спеціалізовані структурні підрозділи галузевих міністерств, відомств і державних ко­мітетів, фінансові та бухгалтерські служби установ, підприємств і ор­ганізацій комунальної власності, а також громадяни та громадські об'єд­нання, наділені контрольними повноваженнями щодо об'єктів фінансо­вого контролю.

Завданнями фінансового контролю на місцевому рівні є:

— безумовне дотриманням вимог чинного законодавства при ухвален­ні фінансових рішень органами місцевого самоврядування;

— виявлення можливих резервів розширення ресурсної бази місцевого самоврядування;

— забезпечення економного та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до рішень, ухвалених представницькими орга­нами місцевого самоврядування;

— попередження і виявлення фактів використання фінансових ресур­сів із порушенням встановлених правил;

— забезпечення достовірності інформації про фінансову діяльність органів місцевого самоврядування.

Попередній контроль проводиться до моменту здійснення фінансо­вих операцій, під час яких допускаються або можуть бути допущені по­рушення. Важливість попереднього фінансового контролю полягає в то му, що він покликаний перш за все запобігти порушенням у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування. У тако­му разі є можливість уникнення можливих фінансових втрат і, відповід­но, необхідності відшкодовувати заподіяні збитки.

Поточний контроль здійснюється під час проведення фінансових операцій та є складовою системи оперативного фінансового управління. Здійснення поточного контролю на етапі касового виконання бюджету не забезпечує повною мірою його високу результативність. Адже під час оплати відбувається погашення раніше взятих зобов'язань, а нездійс­нення платежу може спричинити фінансові санкції для платника. В цьо­му випадку важко виправляти виявлені недоліки раніше взятих зобов'я­зань — високу вартість отримуваних товарів, робіт, послуг, незадовіль­ний асортимент та ін. Тому ефективність поточного контролю підви­щується, якщо його здійснювати на більш ранніх етапах — ще під час виникнення зобов'язань місцевого самоврядування, коли відбувається укладання угод, розміщення замовлень32.

Суттєвим недоліком попереднього та поточного контролю є їх висока вартість. Якщо контрольні заходи передують вчиненим фінансовим по­рушенням, потрібно контролювати всю сукупність фінансових опера­цій. А це призводить до витрачання значних трудових та матеріальних ресурсів.

Наступний контроль здійснюється після проведення фінансових операцій. Цей вид контролю, на відміну від інших, передбачає більш поглиблене дослідження фінансової діяльності об'єктів контролю. Ос­новним призначенням наступного фінансового контролю є виявлення відхилень, упущених під час здійснення попереднього на поточного кон­тролю. Він обов'язково здійснюється у випадку отримання відомостей про можливі порушення у сфері місцевих фінансів для їх підтверджен­ня або спростування. Крім того, наступний контроль може проводитися для підтвердження фінансової звітності, виявлення фактів незаконного та неефективного використання матеріальних ресурсів на місцевому рівні. Для цього передбачаються детальне вивчення документальних та фактичних даних, порівняння їх із плановими фінансовими показниками.

Слід зауважити, що всі вказані вище види контролю тісно взаємопов'язані. Результативність фінансового контролю на місцевому рівні в ці­лому залежить як від ефективності кожного з видів контролю, так і від оптимального розмежування сфер їх застосування.

Фінансовий контроль органів державного управління — це контроль з боку органів центральної влади, який може бути застосований щодо будь-якого об'єкта контролю і спрямований на забезпечення вико­нання законодавства та дотримання інтересів держави у сфері місцевих фінансів.

Основними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби у сфе­рі місцевих фінансів є:

— контроль за законним, цільовим і ефективним використанням кош­тів місцевих бюджетів, інших фінансових і матеріальних ресурсів орга­нів місцевого самоврядування;

— контроль за збереженням та використанням комунального майна;

— контроль за станом та достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в органах місцевого самоврядування, бюджетних установах, а та­кож на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з місце­вих бюджетів;

— розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень;

— проведення системного аналізу обставин і причин, які сприяють вчиненню фінансових порушень, та заходів для запобігання їм.

Приклад. За результатами ревізії Новофедорівської сільської ради (Херсонська область), яка проводилася працівниками кон­трольно-ревізійного відділу, встановлено факт завдання збит­ків сільському бюджету на суму 190 тис. грн. Звірянням записів у виписках банківської установи зі звітами касира виявлено, що не вся готівка оприбуткована. Шляхом підробки підписів через ка­су сільської ради незаконно вилучено 111 тис. грн. Ще 45 тис. грн становили незаконні перерахування підприємцям за нібито отри­мані товари, послуги, виконані роботи.

Організовуючи виконання місцевих бюджетів, фінансові органи кон­тролюють як дохідну, так і видаткову його частини. Здійснюючи моні­торинг доходів, вони повинні своєчасно виявляти відхилення фактич­них надходжень від запланованих та вживати відповідні заходи. Якщо за результатами квартального звіту виявиться, що загальний фонд бю­джету недоотримує більше ніж 15 % надходжень, фінансовий орган по­винен підготувати зміни до бюджету, які передбачатимуть адекватне зменшення видаткової частини бюджету.

Місцеві фінансові органи здійснюють попередній та поточний контроль при розподілі коштів місцевого бюджету між головними розпорядниками бюджетних коштів. У такому разі метою контролю є забезпе­чення відповідності виділених коштів затвердженому розпису бюджету. Крім того, фінансові органи можуть з'ясовувати питання законно­сті, ефективності, раціональності бюджетних видатків. Фахівці фінан­сових органів можуть залучатися до проведення ревізій та перевірок установ, підприємств, організацій, які отримують кошти з місцевих бю­джетів.

Місцеві фінансові органи беруть участь у підготовці звіту про вико­нання місцевого бюджету. Для цього вони аналізують звітні дані, отри­мані від органів Державного казначейства, виявляють відхилення і не­точності та вживають заходи щодо їх усунення.

Контрольні запитання:

1. Розкрийте особливості управління фінансами на місцевому рівні.

2. Які особливості управління фінансами в бюджетній та виробничій сферах?

3. Покажіть роль фінансових відділів, управлінь, податкових інспекцій та Державного казначейства в управлінні фінансами регіонів.

4. Розкрийте суть фінансового контролю на рівні місцевих органів влади та управління.

5. Охарактеризуйте організацію фінансового контролю на регіональному рівні.

6. Як фінансові органи контролюють використання грошових фондів, виділених на освіту.

7. Охарактеризуйте особливості контролю фінансових органів за використанням грошових фондів, виділених на охорону здоров’я.

8. Які особливості фінансового контролю в установах культури?

Тематика ІНДЗ:

1. Фінансовий контроль та контрольні повноваження органів місцевого самоврядування.

2. Повноваження органів державного управління у сфері фінансового контролю на місцевому рівні.

Дата добавления: 2015-05-24