Тканини тварин. Ектодерма— зовнішній зародковий листок у багатоклітинних тварин

Ектодерма — зовнішній зародковий листок у багатоклітинних тварин. У тварин певні тканини і органи утворюються з конкретнихзародкових листків. З ектодерми в результаті диференціації в процесі онтогенезу утворюються покриви тіла: зовнішній епітелій і його похідні — шкірні залози, луски, волосся, пір’я, кігті, поверхневий шар зубів. У безхребетних, крім покривного епітелію, похідними ектодерми є протонефридии. Занурення первинної ектодерми всередину інших клітинних шарів привело до утворення нервової системи — гангліїв і нервових стовбурів у безхребетних; нервової трубки і її похідних — у хордових. Похідними ектодерми є органи почуттів різного ступеня складності. Ектодермальне походження мають передня і задня кишка та їх похідні: різні залози і вісцеральний скелет.

Ентодерма — внутрішній зародковий листок багатоклітинних тварин. З ентодерми у первичноротих утворюється середня кишка і пов’язані з нею травні залози. У вторичноротих, безхребетних і хордових з ентодерми утворюється епітелій, що вистилає кишкову трубку, і залози, що забезпечують травлення (печінка, підшлункова залоза, шлункові залози та ін.) У риб з ентодерми формуються внутрішні зябра, плавальний міхур, а у вищих хордових — легкі. У хордових в ембріогенезі середня частина даху первинної кишки дає початок хорді — несегментірованной скелетному тяжу. Хорда закладається у вигляді випинання, яке відокремлюється від кишки і розташовується під нервової трубкою.

Мезодерма — середній зародковий листок багатоклітинних тварин, за винятком губок і кишковопорожнинних. Мезодерма розташовується між ектодерми і ентодерми і утворюється різними способами. Це всі типи м’язової тканини незалежно від їх розташування, всі види сполучної тканини: хрящі, кістки, кров, підшкірна клітковина та ін А також видільні органи, починаючи з кільчастих хробаків і закінчуючи хордовими, статеві залози і їх протоки, целомічний епітелій.

Регенера́ція — це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих.

Регенерація (від лат. regeneratio— відродження)— процес відновлення організмом втрачених або пошкоджених структур.

Здатність відновлювати цілісність організму є фундаментальною властивістю живих істот. Регенерація зустрічається у всіх розгалуженнях філогенетичного дерева— від найпростіших до вищих ссавців і протягом всього онтогенезу— від раннього ембріона на стадії дроблення до найстаріших представників в популяції. Чому будь-який орган у одного виду здатний до регенерації, а у близького виду ні— ці обставини є загадковими. Розрізняють дві форми регенерації:

1. Внутрішньоклітинна— молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.

2. Клітинна регенерація— в основі має прямий та непрямий поділ клітин.

Фізіологічна регенерація

Відбувається протягом усього життя організму і характеризується оновленням клітин слизових, серозних оболонок, внутрішніх органів, різних тканин, залежно від зміни умов їх існування в процесі виконання тих або інших функцій. Подібна регенерація постійно відбувається, наприклад, у покривному епітелії, в якому періодично спостерігається десквамація зроговілих клітин із заміною їх клітинами глибших шарів, що розмножуються; аналогічним чином відбувається також розмноження та дозрівання в кістковому мозку еритроцитів, лейкоцитів тощо.

У високодиференційованих клітинах, де регенерація за рахунок клітинного поділу неможлива, цей процес характеризується періодичним оновленням тих або інших внутрішньоклітинних органел (головний мозок, серце тощо). Репаративна (відновна) регенерація є по суті посиленою фізіологічною регенерацією у хворому організмі. Іншими словами, під час захворювання фізіологічна регенерація «трансформується» в репаративну, яка після одужання хворого знову повертається в рамки фізіологічної.

Репаративна регенерація

Буває у двох формах.

У першому випадку некроз, що є наслідком патологічного процесу, поступово заміщується тканиною, ідентичною тій, що загинула, і місце пошкодження зникає безслідно. Такий вид регенерації називають повним, або реституцією. Подібна форма особливо характерна для тих органів і тканин, в яких регенерація відбувається тільки в клітинній формі (кістковий мозок,епідерміс, епітелій слизових оболонок та ін.). Але в окремих випадках вона може спостерігатись і там, де репаративна регенерація відбувається як шляхом поділу клітин, так і за рахунок гіперплазії внутрішньоклітинних структур. Ці зміни зникають безслідно при одужанні хворого, причому структура окремих клітин та тканин не відрізняється від норми.

В інших випадках нормалізація порушених функцій забезпечується за рахунок гіперплазії клітин (та внутрішньоклітинних структур) не в місці пошкодження, а в навколишніх тканинах. Сама ж ділянка некрозу поступово заповнюється сполучною тканиною, яка в подальшому трансформується в рубець. Така форма називається неповною регенерацією, або субституцією. Так, наприклад, в міокарді ділянки некрозу завжди організуються з формуванням кардіосклерозу, а відновлення скоротливої функції серцевого м'яза забезпечується збільшенням кількості ядерних та цитоплазматичних ультраструктур у життєздатних клітинах, які таким чином гіпертрофуються.

Патологічна регенерація

Патологічна регенерація це така, що перебігає не так, як у звичайних умовах. Виникає при спотворенні ходу регенераторного процесу. Це спостерігається при порушенні харчування (білкова,вітамінна недостатність), нервової регуляції, гормональних розладах, пригніченні імунних реакцій і характеризується сповільненням або спотворенням регенерації. У цих випадках загоєння рани,перелому кістки затримується і набуває в'ялого перебігу, виникають виразки, що не загоюються, колоїдні рубці, несправжні суглоби та ін. Патологічна регенерація спостерігається, як правило, при відсутності загальних та місцевих умов. Основними загальними умовами е вік і стан хворого. В молодому віці репаративні процеси перебігають значно інтенсивніше, ніж у похилому і старечому. В ослабленої, виснаженої хворобою людини процеси репарації є в'ялими і нерідко набувають форми патологічної регенерації. I навпаки, у фізично здорових людей звичайно спостерігають інтенсивний перебіг процесів відновлення тканин. Велику роль в цьому відіграє повноцінна регуляція репаративних процесів нейроендокринною системою. Серед місцевих умов, що визначають перебіг процесу регенерації, слід назвати характер пошкоджуючого агента і особливості пошкодження тканини.

Органи багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Колонії багатоклітинних організмів.

Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини. Принципи організації, функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя.

1. Органи багатоклітинних організмів

Дата добавления: 2015-05-24