Тема 6. Політичні режими

1.Теоретичні засади демократії.

1.1. Античне й сучасне розуміння демократії та історична еволюція уявлень про демократію.

1.2. Сучасні концепції демократії.

1.3. Демократія як політичний режим та його головні ознаки.

2. Тоталітаризм – політичний феномен ХХ століття.

2.1. Фашизм і комунізм як різновиди тоталітаризму у ХХ столітті.

2.2. Основні ознаки тоталітарного режиму.

3. Сутність, особливості авторитаризму та різноманітність його форм.

Реферати:

1. Особливості становлення та розвитку демократії в Україні.
2. Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні – акт геноциду українського народу.
3. Голокост як породження тоталітарного нацистського режиму.
4. Авторитаризм у країнах Азії, Африки та Латинської Америки: сутність та еволюція.

Література

1. Великий голод в Україні 1932-1933рр. – Торонто, Канада. – 1988.

2. Відлуння голодомору – геноциду 1932-1933рр. (Етнокультурні наслідки голодомору в Україні). – Львів, 2005.

3. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

4. Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі: Матеріали міжнародної наукової конференції: Збірник наукових праць. – Львів: Вид-во Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2005. – 200с.

5. Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності і перехід до демократії. – Львів, 1999.

6. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

7. Закон України "Про голодомор 1932-1933 років в Україні // ВВР. – 2006. – № 50.

8. Злочин // Упор. Кардми Петро. – Мельбурн – Київ: Фортуна, 2003. – 555с.

9. Клювак В., Куцинда В. Голгофа українського народу. До 70-річчя голодомору в Україні 1932-1933рр. – Львів, 2003. – 23с.

10. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

11. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.

12. Кульчицький С. Загадки українського голодомору // Політика і час. – 2007. – № 5 – с. 38.

13. Мейс Джеймс. Штучний голод 1933 року в Радянській Україні: що сталося й чому? // Україна молода. – 2007. – 20 лютого.

14. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

15. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

16. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

17. Політологія: підручник для курсантів вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України / За заг. ред. В.Ф. Смолянюка. – 1-ше видання, – Вінниця: Нова книга, 2002. – 446 с.

18. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Вид. центр "Академія", 2001. – 528 с.

19. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

20. Трагедія галицького єврейства. – Львів, 1997.

21. Шаповал В. Державний лад країн світу. – К., 1999.

22. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

Методичні рекомендації

Вивчення теми доцільно розпочати із з"ясування поняття "політичний режим", визначити його сутність та структуру. Необхідно розмежувати категорії "форма державного правління" та "політичний режим". Потрібно підкреслити, що політичний режим розглядається як спосіб функціонування державної влади, певної системи методів і прийомів її здійснення, що характеризується ставленням органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципами їх взаємовідносин з громадянським суспільством, правовим статусом особистості, можливостями для реалізаціїї людських прав і політичних свобод у суспільстві.

Для глибшого дослідження сутності політичного режиму, варто зосередити увагу на розгляді різноманітних підходів щодо їх типології. Переконливою й обгрунтованою є концепція П.Уошбурна, в якій, в основу типології політичних режимів покладений їх поділ на демократичні і недемократичні [14, с. 390-391].

Вивчаючи питання 1.1, слід з"ясувати, що розуміється під демократією, які її витоки, історичні форми. Варто звернути увагу на багатозначність поняття демократії як способу ведення суспільних справ і суспільного ідеалу, що базується на таких цінностях, як свобода, рівність, справедливість тощо. Слід наголосити, шо демократія, разом з тим, може виступати як певний тип громадського руху чи форма організації, асоціації, що базується на засадах рівності членів, прийнятті рішень більшістю та виборності керівних органів. І нарешті, демократія розглядається як певний спосіб організації і функціонування державно-владної сфери [5, с.28-30; 14, с.398-399;].

Порушуючи проблему історичної еволюції уявлень про демократію, варто детально розглянути характеристику античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати її основні риси. Необхідно виділити головні відмінності між античною і сучасною демократією, вказати на наслідки (за Р. Далем) розширення масштабів демократії в сучасних умовах [5, с.30-36; 14, с.399-403; 16, с.176-179].

Сучасні концепції демократії (питання 1.2), так чи інакше, сприймаються як основи теоретичного розуміня демократії як народовладдя. Але існують різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Відповідно, сформувались різні концепції демократії – партисипаторна, елітарна та плюралістична. Розкриваючи сутність концепції, необхідно відзначити сильні і слабкі риси кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р. Далем, яка є різновидом плюралістичної демократії [5, с.36-42; 14, с.403-407; 16, с. 194-199; 18, с. 398-406; 22, с.398-406].

Висвітлюючи питання 1.3 і, розглядаючи демократію як політичний режим, важливо наголосити на основних ознаках демократичного режиму: визнання суверенності народу, як єдиного джерела влади; в демократичних суспільствах влада народжується тільки з виборів; вибори мають бути загальними, регулярними чесними і конкурентними; конкуренція політичних сил не лише при здобутті, а й під час здійснення влади, легалізація політичної опозиції; висловлене через вибори волевиявлення більшості, поєднане з гарантіями прав меншин; правова захищеність особи, гарантії прав і свободи людини. Варто також наголосити, що важливими ознаками демократії є широке громадянство, політична і правова рівність, гарантія особистих прав і свобод, правова захищеність особи та меншин; забезпечення представництва інтересів усіх соціальних груп; легальність організованої опозиції; поділ влад [5, с. 60-63; 14, с.424-425; 16, с.179-183; 18, с. 264-267; 22, с.389-391, c.395-398].

При вивченні другого питання семінарського заняття, необхідно наголосити, що тоталітаризм є деспотичним режимом ХХ століття. Варто зазначити, що це і політичний режим і певна суспільна система, які визначаються насильницьким, політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої в цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, очолюваний вождем; тотальним контролем над суспільством; нічим не обмеженим втручанням у всі сфери життя громадян. А ці риси, особливо наявність масової тоталітарної партії, могли сформуватись лише у ХХ столітті.

Вивчення питання 2.1. вимагає аналізу двох різновидів тоталітаризму: праворадикального фашизму (нацизму), що був диктатурою ультраправих сил і лівоекстремістського сталінізму – диктатури ультралівих сил [5, с. 72-80; 14, с. 434-436]. Значну увагу необхідно приділити злочинним виявам тоталітарних режимів: голодомору в Україні 1932-1933 рр., як акту геноциду українського народу та Голокосту, як політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства.

При висвітленні питання 2.2 необхідно чітко сформулювати основні ознаки тоталітарного режиму [14, с.438-445; 16, c.203-208; 18, c.261-263; 22, с.385-386].

Аналіз авторитарного режиму, як недемократичного способу правління, передбачає визначення його сутності, встановлення відмінності від тоталітаризму. Доцільно окремо зупинитись на особливостях функціонування його різновидів: абсолютних монархій, військово-бюрократичних диктатур, персональних тираній, теократичних і неототалітарних режимів [5, с.86-90; 14, с.446-450; 16, с.209-211; 18, с.263-264; 22, c.387-388].

Реферат "Особливості становлення та розвитку демократії в Україні" вимагає глибокого аналізу процесу становлення демократії в Україні. Необхідно висвітлити специфіку демократичних перетворень у нашій державі, розглянути труднощі та проблеми, проаналізувати фактори, які ускладнюють процес всебічної демократизації, накреслити перспективи формування демократичного суспільства в Україні. При підготовці реферату рекомендованою є література [ 3, 5, 14, 19 ], а також матеріали засобів масової інформації та інтернет-видань.

У рефераті "Голодомор 1932-1933 рр. в Україні – акт геноциду українського народу" необхідно проаналізувати соціально-економічні і політичні причини голоду 1932-1933 рр. в Україні, який був організований тоталітарним сталінським режимом, що обрав політику голодомору інструментом масового терору проти українського селянства, яке протистояло більшовицькій політиці суцільної колективізації та тотального вилучення зернових і інших продовольчих запасів. Селянство було приречене на вимирання. Це була трагедія вселенського масштабу – акт геноциду українського народу [1, 2, 7, 8, 9, 12, 13].

Завданням реферату "Голокост як породження тоталітарного нацистського режиму" є аналіз голокосту як політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства нацистським режимом. Необхідно наголосити, що це була спроба реалізації людиноненависницьких расистських концепцій зверхності "арійської германської нації", яка оголосила ворогами всі "неарійські народи" і, насамперед, євреїв, що нібито загрожували самому існуванню Німеччини. Разом з тим, бажано вказати на численні приклади того, коли громадяни інших національностей переховували євреїв, ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких [4, 20].

При підготовці четвертого реферату доцільно скористатись літературою [3, 6, 19, 21].

Дата добавления: 2015-05-24