Методичні поради. Тема: Етикет службового спілкування

Тема: Етикет службового спілкування

ПЛАН 27

Виконати практичні завдання

1. Установіть відповідність між словами й описовими тлумаченнями їх значень.

Одіозний, амбіція, корифей, еклектика, дефініція, лапідарний, сентенція, аналогія, анархізм, гонор.

2. Запишіть словосполучення, добираючи можливі синоніми до виділених слів.

Надзвичайне враження, надзвичайні здібності, надзвичайний обід, надзвичайно гарний, надзвичайно схвильований, надзвичайно гарячий.

3. Спростуйте або заперечте тезу Івана Огієнка:,, Кожний учитель – якого б фаху він не був – мусить досконало знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис. Не вільно вчителеві виправдовуватися свого незнання рідної мови не фаховістю”, навівши переконливі аргументи.

4. Підготуйте промову з теми,,Український молодіжний сленг”, застосовуючи тактику контрактивного аналізу, вказівки на перспективу, обґрунтованих оцінок.

5. Підготуйте і виголосіть 3-хвилинну інформаційну промову,,Мовні засоби переконання”, послуговуючись прийомами створення проблемної ситуації, незначного відступу від теми, висунення несподівано нових гіпотез, припущень.

Мета: сприяти підвищенню активності майбутнього фахівця, розвитку його творчого потенціалу.

1. Мистецтво перемовин.

2. Збори як форма прийняття колективного рішення.

3. Нарада. Підготовка та проведення.

4. Дискусія.

5. Телефонний етикет.

6. Службовий лист.

Основна література: 1-7.

Вивчаючи перше питання, необхідно дати визначення, що перемовини – це обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін. Вони проводяться на рівних рівнях, з різною кількістю учасників, можуть мати як неофіційний, так і протокольний характер. Перемовини призначені для того, щоб на основі взаємного обміну думками укласти угоду, що відповідає інтересам обох сторін і досягнення результатів, які задовольняють усіх її учасників. Дослідники розрізняють два підходи до перемовин: конфронтаційний та партнерський. Перемовини мають три стадії: 1. Підготовка до перемовин. 2. Проведення перемовин. 3. Завершення перемовин. Фахівці з проблем усного ділового спілкування рекомендують дотримуватися таких принципів ведення перемовин: розмежування суті проблеми і стосунків учасників перемовин; визначення інтересів сторін; розгляд взаємовигідних варіантів; застосування об’єктивних критеріїв. Під підписанням угоди ще раз уважно перечитують її, щоб уникнути непорозумінь.

Готуючи друге питання, потрібно сказати, що поширеною формою колективного обговорення ділових проблем є збори – зустріч, зібрання членів якої-небудь організації з метою спільного обміну думками з певного питання, яке хвилює громадськість. На обговорення збираються члени будь-якого колективу, яких єднає якийсь інтерес (збори акціонерів, партійні збори, збори громадян для висунення кандидата в депутати та ін.)

За складом учасників збори поділяють на: відкриті – зібрання членів якої-небудь організації із запрошенням сторонніх осіб; закриті – зібрання членів якого-небудь колективу чи організації без сторонніх осіб. Виділяють окремо ще урочисті збори – зібрання з нагоди відзначення певних урочистостей чи історичних дат. Збори готуються заздалегідь і складаються з таких етапів: 1. Підготовка зборів. 2. Висвітлення проблеми та її обґрунтування. 3. Обговорення проблеми. 4. Ухвалення рішення.

Збори будуть ефективними, а ця форма колективного обговорення проблем популярною, якщо через деякий час учасникам буде доведено інформацію про виконання прийнятого рішення.

Досліджуючи третє питання, потрібно сказати, що нарада – це спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя, форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників, дієва форма залучення членів трудового колективу до розв’язання завдань. Наради класифікують за такими ознаками: за метою й завданням, за способом проведення, за ступенем підготовленості, за технікою проведення.

В організації ділової наради можна виділити три етапи. Перший – підготовка наради, підготовка доповіді і проекту рішення, підготовка документів і приміщення, підготовка учасників до наради. Другий– проведення наради (відкриття наради, виголошення доповіді, відповіді на запитання). Третій – підсумовування наради. З’ясуйте всі ці етапи.

У четвертому питанні треба зазначити, що дискусія – діалогічний метод творчої діяльності групи осіб, побудований на публічному, відкритому, доброзичливому обговоренні актуального, але спірного питання і спрямований на певний позитивний результат. На думку фахівців з етики ділового спілкування, організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. З’ясуйте всі ці етапи.

Аналізуючи п’яте питання, необхідно звернути увагу на один з найважливіших засобів зв’язку, спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами – телефон.

Телефонна розмова – один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами. Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропонують дотримуватися правил ведення телефонної розмови. З’ясуйте ці правила.

Готуючись до шостого питання, треба пам’ятати, що службовий лист – один із засобів обміну інформацією й оперативного управління найрізноманітнішими процесами діяльності організації чи установи, що виникають в управлінській діяльності: запит, відповідь, повідомлення, уточнення, запрошення, з’ясування, нагадування, прохання, вимога, заперечення тощо. Головна мета службового листа – спонукати до дії, переконувати, доводити, пояснювати тощо. Цього досягають ясністю, чіткістю та стислістю тексту. Службове листування ведеться від імені установи, а не від імені посадової особи, яка підписала документ. Службовий лист буває: інформаційний, супровідний, лист-запит, лист-запрошення, лист-повідомлення, лист-реклама, лист-підтвердження, лист-нагадування, лист-гарантія, ініціативний лист тощо.

Дата добавления: 2015-05-24