Вступне заняття

05-06 33

РОБОЧА ФОРМУЛА

Орленко В.Ф.

Яковчук А.А

Ст. МБ 11

НУВГП

Кафедра хімії та фізики

Звіт

з лабораторної роботи №

Визначення моменту інерції твердого тіла

Виконав:

Перевірив:

Рівне 2014 р

Додаток 2

Приклад оформлення звіту

____________________________________________________________

1. МЕТА РОБОТИ: визначити момент інерції

I – момент інерції;

g – прискорення вільного падіння;

m – маса маятника;

t – час падіння маятника;

h – висота падіння маятника.

d – діаметр осі;

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВИМІРЮВАНЬ

№	d, мм	h, мм	t, с
СІ	10^-3м	10^-3м	с
	4,4		2,765
	4,4		2,766
	4,6		2,768
	4,2		2,764
	4,5		2,769
Ср.	4,4	360	2,7664

m= 435,7 10 ^-3 кг Δm₀= 0,05 10 ^-3кг

g= 9.8 Δg₀= 0,05

Δt₀= 0,001 с

Δd₀= 0,05 10 ^-3 м

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

із навчальної дисципліни «Фізика»

розділ «ЕЛЕКТРИКА»

для студентів інженерно-технічних напрямів підготовки

денної, заочної та дистанційної форми навчання

Рекомендовано науково –

методичною радою НУВГП

протокол № від..20 р.

РІВНЕ – 2014

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіті з навчальної дисципліни «Фізика», розділ «ЕЛЕКТРИКА» для студентів інженерно-технічних напрямів підготовки денної, заочної та дистанційної форми навчання/ Є.С. Никонюк, О.Д. Кочергіна, В.Р. Гаєвський, М.В. Мороз, Б.П. Рудик, Рівне: НУВГП. 2013. - 28 с.

Упорядник:

Никонюк Є.С., канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри хімії та фізики;

КочергінаО.Д., асистент кафедри хімії та фізики;

Гаєвський В.Р., канд. техн. наук, доцент кафедри хімії та фізики;

Мороз М.В., канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри хімії та фізики;

Рудик Б.П., зав. лаб. кафедри хімії та фізики.

Відповідальний за випуск:

Гаращенко В.І., канд. техн. наук, доцент,кафедри хімії та фізики.

© Никонюк Є.С.,Кочергіна О.Д., Гаєвський В.Р.,

Мороз М.В., Рудик Б.П., 2014

© НУВГП, 2014

ЗМІСТ

Вступне заняття Електровимірювальні прилади. 4

Лабораторна робота № 3.1 Визначення електроємності конденсатора балістичним гальванометром 8

Лабораторна робота № 3.2 Визначення опору провідників за допомогою містка Уітстона 12

Лабораторна робота № 3.3 Визначення електрорушійної сили джерела методом компенсації 16

Лабораторна робота № 3.4 Вивчення залежності опору металів від температури 22

Література. 25

Додаток 1 Приклад оформлення титульної сторінки. 26

Додаток 2 Приклад оформлення звіту. 27

Вступ

В даній методичці представлені лабораторні роботи з дисципліни «Фізика» розділ «Електрика», які виконуються на кафедрі хімії та фізики.

Метою лабораторних робіт є вивчення фізичних процесів і явищ, які лежать в основі даного розділу фізики, а завданням є навчити студента вимірювати електричні величин і виконувати обробку результатів вимірювань. В процесі виконання лабораторної роботи студент оформляє звіт (див. зразок у додатках 1, 2).

У вступному занятті подана принципи дії, класифікація і основні характеристики електровимірювальних приладів.

У кожній лабораторній роботі вказана мета, теоретичні відомості, опис експериментальної установки, електрична схема, хід роботи і контрольні запитання.

Електровимірювальні прилади

Електровимірювальні прилади – це прилади, призначені для:

а) прямих вимірювань електричних величин;

б) непрямих вимірювань неелектричних величин з використанням перетворювачів неелектричної величини в електричну (давачів).

1. Класифікація електровимірювальних приладів:

1. за способом відображення інформації:

- аналогові (стрілочні);

- цифрові,

2. за точністю:

- прецезійні;

- для лабораторних вимірювань;

- для технічних вимірювань,

3. за принципом дії:

- електромеханічні;

- електронні;

- електротеплові;

- електронно-променеві,

4. за видом вимірювальної величини:

- амперметри;

- вольтметри;

- омметри,

5. за родом вимірювальної величини:

- постійного струму;

- змінного струму;

- постійного і змінного струму (універсальні).

2. Позначення на шкалі електровимірювального приладу:

2.1. Вид вимірювальної величини:

- вольтметри (позначаються літерою V);

- амперметри (А);

- ватметри (W);

- омметри (Ώ);

- лічильники енергії (kWh);

- фазометри (φ);

- частотоміри (Hz) тощо.

До умовної літери може бути додано позначення кратності основної одиниці, наприклад: міліамперметр – mА; кіловольтметр – kV тощо.

2.2. Типи систем вимірювального вузла:

Магнітоелектрична	з механічною протидіючою силою
Електромагнітна	з механічною протидіючою силою
Електродинамічна	без заліза	з механічною протидіючою силою без механічної протидіючої сили
феродинамічна	з механічною протидіючою силою без механічної протидіючої сили
Індукційна	з механічною протидіючою силою
без механічної протидіючої сили
Теплова
Термоелектрична	з контактним термоперетворювачем
з ізольованим термоперетворювачем
Детекторна
Електростатична

2.3. Ціна поділки шкали приладу

Перед початком проведення електричних вимірювань необхідно визначити ціну поділки шкали приладу, тобто, значення вимірюваної електричної величини, що викликає відхилення стрілки (вказівника) приладу на одну поділку. В загальному випадку ціна поділки є різницею значень вимірюваної величини для двох сусідніх поділок шкали. Ціна поділки залежить від верхньої і нижньої межі вимірювання приладу і від числа поділок шкали. Це треба мати на увазі тоді, коли при вимірюванні використовується прилад, в якого верхня межа вимірювань має декілька значень, тобто для багатодіапазонних приладів (рис. 1.).

Наприклад, в електричне коло ввімкнено амперметр з діапазоном вимірювання 5А (рис. 1.), а шкала приладу має 100 поділок, то ціна поділки такого приладу дорівнює:

.

Чутливість приладу в даному випадку дорівнюватиме:

.

2.4. Клас точності електровимірювального приладу

Клас точності (К.т.) – це узагальнена характеристика точності вимірювального приладу, яка визначає гарантовані межі її приладової похибки і встановлюється шляхом спеціальних метрологічних досліджень. Клас точності позначається цифрою, яка дорівнює зведеній похибці у відсотках, що допускає прилад. Випускають прилади таких класів точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0. У лічильниках електроенергії класи точності такі: 0,5; 1,0; 2,0; 2,5.

Клас точності приладу, визначає у відсотках відношення допустимої основної абсолютної похибки приладу в робочій частині шкали до величини, яка залежить від позначення класу точності на шкалі вимірювального приладу.

,

де DХ_пр – максимальна абсолютна (приладова) похибка, Х – величина, яка залежить від класу точності на шкалі вимірювального приладу.

Наприклад, для амперметра з класом точності 0,5 і верхньою межею 5 А (рис. 1.), приладова похибка буде визначатись так:

2.5. Рід вимірювальної величини

На шкалі електровимірювального приладу вказується, для якого струму він призначений. Постійний струм позначається умовно однією рискою (-) або двома паралельними рисками (=), а змінний струм – хвилькою (~). Якщо на приладі є обидва знаки (^~) або (@), то це означає, що прилад універсальний і призначений для вимірювання як постійного, так і змінного струму.

Дата добавления: 2015-05-24