Сенека Старший

До будь-якої науки

Від нього легкоперейти

За всіх часів найактуальнішою та найбажанішою метою освіченої людини була тріада практичних навичок і вмінь: красиво говорити й легко спілкуватися, активно слухати, реально й вагомо впливати мовленим словом. Саме ці аспекти комунікативного акту – вплив мовлення на думки й почуття і внаслідок цього на справи та вчинки співрозмовника (опонента), названими перлокуцією, вивчає ділова комунікація та мистецтво переконання. І це зрозуміло, оскільки експериментально доведено, що після проблеми збереження здоров’я людина найбільше занепокоєна тим, як навчитися краще й легше думати, точно й правильно висловлювати думки, ефективно спілкуватися, розуміти співрозмовників, активно впливати на слухачів і схиляти їх на користь своєї думки, впевнено виступати публічно, коректно дискутувати, переконливо спростовувати. Цього й навчає сучасна риторична комунікація, яка за своєю природою є надзвичайною: має статус дисципліни, знанням якої визначається найвищий ступінь освіченості людини. Недарма свідоме життя людини можна розглядати як послідовність і сукупність промов, якісного чи неякісного мовлення, від чого, значною мірою, залежить її доля, а також доля оточуючих, отже, і всього суспільства. Тому значно зростає вагомість розвитку науки, яку на Заході називають теорією і практикою комунікації (США), теорією мовного існування людини (Японія), неокритикою (Бельгія) тощо, а держави вкладають значні кошти в її розвиток з метою формування національного інтелекту як найціннішого ресурсу.

Досвідчена людина завжди має перевагу перед тією, яка опановує щось самотужки. Доброму промовцеві здебільшого вдається переконати аудиторію, виграти справу в суді, закликати до політичних реформ. У зв'язку з цим постала потреба у вивченні законів мовлення, яке вже в ранньому античному суспільстві стало справжнім мистецтвом. Необхідно усвідомити, що риторична комунікація – це не замкнене в собі знання, а мистецтво, яке має на меті виховання вмілого оратора.

Промовцеві, який прагне впливати на людей словом, варто, аби досягти успіху, опанувати й техніку мовлення. Людина може навчитися грамотно й гарно будувати спілкування з людьми за допомогою риторики, що допоможе їй досягти успіху в житті. Ораторські вміння й навички необхідні в численних життєвих ситуаціях. Якщо юрист, покликаний здійснювати законність, не вміє вербально довести правоту своєї позиції, то опиняється за межами своєї професії. У його руках – доля людини, яка може бути помилково звинувачена. І невправне володіння словом автоматично означає в цій ситуації безвідповідальність та непрофесіоналізм. Кожен знає, як інколи важко знайти потрібні слова для реалізації найтонших рухів душі, як важливо бути почутим. Навіть закоханий, який не в змозі висловити свої почуття, може залишитися непочутим. Отже, у професійній діяльності людини й у її повсякденному житті варто користуватися силою слова.

Мовленнєва культура та ділова етика необхідні в кожній професії, бо, як правило, надає людині можливості максимально повно реалізувати себе, виявити свої здібності в обраній спеціальності, посилити знаннями комунікативну інтуїцію, досягти вершин освітянського та професійного потенціалу. Ефективна мисленнєво-мовленнєва діяльність – реальне підґрунтя професіоналізму.

Предметом вивчення сучасної ділової комунікації та мистецтва переконання є вивчення теоретичних питань. Як прикладна дисципліна, вона має на меті виховання промовця, який би володів прийомами мовленнєвої комунікації. Водночас вона взаємодіє з іншими науками. Лінгвістика, наприклад, озброює знанням законів, за якими формується й розвивається людське мовлення. Літературознавство відкриває закони творення художнього образу словесними засобами. Філософія вводить у світ інтелектуально-духовного пошуку людства, а філософські дисципліни знайомлять: з цінностями моралі – етика, принципами розуміння і творення прекрасного – естетика, законами мислення – логіка. Психолінгвістика дає змогу зрозуміти, наскільки вибір слова зумовлено емоційно-вольовим станом людини, які саме лексичні засоби варто використовувати в певних психологічних ситуаціях. Психологія вчить контролювати власний душевний стан та настрій аудиторії.

Усе це означає, що промовець може розвинути свої природні здібності, а також те, що існує сума знань, яку необхідно засвоїти, аби стати успішним. Оратор повинен зважати на те, чого від нього очікує конкретна аудиторія, а не просто виходити на кафедру, щоб «самореалізуватися». Маючи на меті переконати людей, оратор повинен добре готуватися до майбутнього виступу. Не кожен володіє даром імпровізації. І таке вміння розвивається й шліфується завдяки ретельній системній праці над собою.

У запропонованому посібнику подаються поради щодо того, як опанувати основи психологічних знань, які необхідно використовувати у сфері спілкування з людьми, щоб краще їх розуміти, навчитися розпізнавати семантику жестів, міміки, погляду, знати, про що саме говорити у вузькому колі, під час дискусії, як побудувати й виголосити промову перед широкою аудиторією.

Кращою похвалою ораторові буде,

якщо кожний, хто чув його промову,

Дата добавления: 2015-05-24