Мал. 6 Реакції груді на стадіях статевого акту (за Мастерсом та Джонсон)

Смак

Поняття смаку у любові одразу ж подумки пов’язується з відомою істиною, що дорога до чоловічого серця пролягає через шлунок. Спостереження, безперечно, правильне, адже рідко можна натрапити на чоловіка, який би не любив добре попоїсти. Хай би як там і було, але моя книжка — не куховарська, через що не можу багато розводитися над тонкощами любовної кухні, хоча це надзвичайно цікава тема. Я тут тільки коротко скажу про роль деяких страв та смакових речовин, що впливають на статеві якості.

Головне правило: харчування повинне бути багате на білки, а отже, слід споживати м’ясо, рибу, сири, яйця, бо нестача цих складників у меню при помітній перевазі овочів створює ситуацію, про яку йде мова в одній популярній пісеньці: “Звідкіль ті сили взять, як все салат, салат, салат?”

Ясна річ, зовсім відмовлятися від овочів теж не годиться. просто треба правильно співвідносити їх у своїй їжі. Вітаміни, мінеральні солі, кальцій, фосфор, яких більше за все саме в овочах, також потрібні. Деякі з них дуже важливі, бо посилюють генітальний кровоналив. Схожим чином діють кава, чай, алкоголь, які збуджують, збільшуючи тиск крові (ширше про це у підрозділі про кровообіг).

Чуття смаку, яке майже нерозлучне з нюхом, багато значить, коли цілуємо. А яким же різноманітним буває смак людської шкіри: терпким, солодкуватим, солонистим, мигдалевим або таким, що нагадує шкуринки свіжовипеченого хліба (у загорілих людей).

Смак слини теж має хтозна-скільки відмін, про що свідчить, наприклад, подибуване в усіх літературах світу визначення про “пиття” цілунків з вуст.

Смак поту буває різний навіть у тієї самої людини залежно від ділянок тіла, не кажучи вже про відмінності між окремими людьми чи расами людей. Смак поту, шкіри, слини невіддільний від цілунку. Як дотик та запах, так і смак — це один з головних компонентів цілунку, й тому цей розділ буде присвячено перш за все його природі та способам цілуватись.

Підходи до цілунку і до того, як цілувати, вкрай багаті та різноманітні. Вони неабияк залежні від цілованого місця та звичаїв, що побутують у різних народів. Скажімо, негритянський поцілунок, коли чоломкаються, насамперед взаємно потираючись носами, що додає передусім дотикових та нюхових подразників. Я вже вела мову про те, що спосіб цілунку залежить не лише від цілованого місця, а й від багатьох інших чинників, що беруть тут участь. А це й зуби, подих, губи, язик.

Пестують губи, дотикаючись, притискаючи, охоплюючи своїми губами, присосуючись, смокчучи. Різновид та силу цілунку треба собі обрати з огляду на реакції того, з ким цілуєшся. Слід уважно підібрати підхожі форми і відкинути немилі пестощі.

Дихання — це вдихи і видихи, причому вдихи дають відчуття холоду, видихи — теплого віяння. Наближаючи вуста до шкіри партнера і подразнюючи її подихом, тендітно зворушуємо нервові закінчення шкіри, чутливі на тепло і холод. Найбільше таких закінчень на шиї, спині, довкола пахв. Навперемінний струмінь теплого і холодного повітря викликає відчуття лоскоту, що подразнює волосинки шкіри та створює хвилину збудливого дожидання подальших пестощів.

Під час цілунку немало значать і зуби. Можуть ніжно ловити шкіру, відхоплюючи її складку, пощипувати, а у виняткових випадках, коли це жінці подобається, трішки прикушувати. Роль укусів у любощах досить спірна.

Худорляві жінки з вразливою нервовою системою відчувають укуси як біль, і найдужчий статевий ефект викликають у них ніжні пестощі. Проте є жінки з дещо мазохістичним забарвленням почуттєвості та огрядні, дебелі жінки, яким у милощах потрібна “тверда рука”. Вони сповна спізнають тільки енергійні голубощі.

Укуси у шию чи плечі трапляються значно частіше не у вступних пестощах, а у мить найдужчого піднесення — у момент оргазму. У ту мить може статися так, що зубами добряче хапнуть одне одного, адже тоді тілесна насолода досягає такої натуги, яка межує з болем. Після таких пристрасних любощів зостаються потім “зубні” синяки.

У “Кама сутра”, індійській любовній книзі, чимало місця приділено описам прийомів любовних укусів. Ті прийоми там високо цінуються, тим паче, що прекрасні індуски здебільшого — жінки повненькі. Спершу автор розглядає якості зубів, що сприяють любовним укусам: “Добрими властивостями є: рівність зубів, гладенький вигляд, збереженість природного кольору, належна величина, відсутність дірок та гострі кінці”.

Варто відзначити, як багато уваги звертають любовні книги всіх стародавніх культур на гігієну та естетику тіла у коханні.

Далі “Кама сутра” на понад десяти(!!!) сторінках оповідає про способи укусів і місця, де належить це робити. То дуже захоплива читанка для людини, що цікавиться іншими культурами та звичаями.

Могутній союзник у цілунках — це і язик. Гнучкий, жвавий, гладенький та вологий, він добре підходить для того, щоб ним отирати, лоскотати, дотикатися. Пестощі язиком — куди делікатніші та вишуканіші проти дотиків та ніжностей рукою, особливо у місцях, покритих слизовою оболонкою, де, пестуючи та водночас зволожуючи слиною, можемо усунути дошкульні відчуття, пов’язані з сухістю й певною шершавістю шкіри пальців. Який спосіб обрати — це залежить від місця, яке цілуємо.

Цілувати жінок у руку є, як знаємо, властиво польським звичаєм, але, цілуючи долоні своїх дам уже щонайменше кілька століть, не використовуємо сповна статевих чарів цього цілунку. Ясна річ, жіноче серце зворушує вигляд чоловічої голови, покірно схиленої над її долонею, та при цьому варто зазначити, що аж ніяк не годиться тябурити жіночої руки вгору, аж під свого носа, бо такий жест не підтверджує ні пошани, ні відданості, ні лицарськості. Жіночу долоню завжди цілуємо, низько схилившись над нею. Або не цілуємо зовсім!

Мимохідь хочу долучити, як ці звичаї виглядали в Індії у роз’ясненні “Кама сутра”: “І вночі, в театрі чи в оточенні родини вона цьомає пальці свого коханого, а коли сидять на підлозі або постелі, то й — пальці його ніг. Цілувати пальці рук дозволено обом, зате ніг — лише їй, бо з його боку було б це привласненою річчю”.

Таке донедавна поширене цілування жінки в руку обмежувалося, як правило, дотиком губ до тильної сторони долоні, а це в еротичному сенсі найбідніше на нервові волокна місце. Ясно, що цьому не надаємо значення, коли цілуємо в руку тітку чи бабусю, але як ідеться про цікаву нам жінку, то тут все виглядає цілком інакше. Бо усі нервові закінчення, чутливі на дотик та еротичні подразники, зосереджуються на внутрішній стороні долоні та в заглибинах поміж пальцями. Запримітьте для себе, як у французьких любовних фільмах кавалери цілують руки своїх дам. Чинять так лише в еротичних ситуаціях і обов’язково втуляють вуста всередину долоні. З того можна зробити висновок, що вони теж дуже давно відкрили цілунок у руку та з притаманною їм статевою проникливістю ввели його до списку еротичних спонук.

Цілунок долоні — одна з перших тілесних ніжностей у ранній період зближення двох людей. Він здатен заворожити жінку і заохотити її до подальших зближень, якщо буде справжнім твором мистецтва, а не просто нікчемним дотиком губ.

Жіноча долоня легко доступна вже в перші дні знайомства і, цілуючи її, чоловік має нагоду показати свою еротичну культуру. Можна приголубитися вустами всередину долоні, тендітно ведучи кінчиком язика вздовж значущих ліній. Можна ж, засовуючи кінчик язика у заглибини між пальцями, лоскотати бічні поверхні пальців дрібними обтирними рухами. Ці пестощі, як і всякі інші, треба робити, не надавлюючи тягуче й одноманітно, а у формі дотиків, зігріву подихом, лоскоту язиком, множачи переривчасті подразники.

Колись одна з відвідувачок консультації розповідала мені про те, як почалося її заміжжя, до речі, дуже вдале. Запізналася вона зі своїм майбутнім чоловіком у поїзді. Кілька годин провели поруч, стоявши біля відчиненої шибки у проході вагона. За вікном пересувалися краєвиди серпневої ночі, осяяної білим світлом Місяця (повторюю її слова). Настрій, як у романі для молоденьких панночок! Під час цікавої розмови він узяв її руку і, почавши спершу ніжно погладжувати та ласкати пальці, гратися перстеньками, що їх вона мала на руці, поступово підніс долоню до вуст і став цілувати. Ще й тепер, по стількох роках шлюбу, важко їй віриться, що так багато можна досягти, цілуючи саму тільки жіночу руку. Пестощі її долоні тривали понад чотири години. Цілунки були такі різнобарвні, збудливі та приголомшливі, що довели її майже до оргазму. Глибоке зворушення, яке навіть через стільки років бриніло в її голосі, дає чимало поживи до роздумів. Як рідко чоловік уміє скористатись усілякими чарами цілунку у руку і наскільки мало вкладає у це серця та душі — а жаль!

Ще одна нагода до сексуальної творчості — це цілунок у вуста. Тут я знову згадаю книгу “Кама сутра”, неоціненне джерело відомостей про найрозмаїтіші способи пестити і цілувати, у якій розгляд цілунку у вуста займає понад 30 сторінок дрібного друку. Для прикладу наведу кілька уривків:

“Цілунки бувають: у чоло, волосся, щоки, очі, перси, живіт, губи, рот. Мешканці землі Літа цілують і туди, де стегна сходяться одне з одним, у заглибини пахв, у пупок. Пристрасними хвилинами згідно зі звичаями даного краю у ті чи інші місця тіла.

(…) Увесь світ знає, що перш ніж цілувати, вуста треба скласти як пучок квітки. Слід також розглядати цілунок відповідно до способу, у який його прикладають на різні місця. Бувають три різновиди, залежно від того, чи береться до уваги верхня губа, нижня або врешті весь пучок губ (…).

Існують три роди дівочих цілунків: стриманий, тремтливий та п’явкий. Як дівчина через силу свої вуста на його кладе, одначе не ворушить ними, то це цілунок стриманий. Якщо ж дівчина, трохи роззухвалившись, губу, вкладену у її вуста, хоче схопити зубами, а нижній своїй губі накаже дрижати, тоді як верхня трохи ворушиться, то такий цілунок зветься тремтливим. Коли ж сама, заплющивши свої очі й очі коханого затуливши долонею, трішки тільки його вуста зловить і кінчиком свого язика у них уп’ється — це п’явкий поцілунок”.

Далі “Кама сутра” поділяє цілунки на різноманітні підвиди, залежно від способу та манери їх виконувати, настрою, обставин, але то вже дарую Вам. Гадаю Вам буде дуже цікаво те прочитати. Я ж, наводивши щойно уривки з “Кама сутра”, єдине, що хотіла, так це показати читачеві, яке сузір’я рухів, подразників та різнорідних пестощів можна знайти за самого тільки цілунку у вуста. Розмаїття підходів та можливостей дає простір на творчість навіть найбагатшій уяві.

У своїй книжці (що вже підкреслювала, писавши про петинг) описую надзвичайно детально усілякі різновиди та способи, бо я пишу не для обдарованих інстинктом та великою сексуальною хвацькістю, а для тих, хто прагне знайти докладні роз’яснення щодо пестощів та статевого співжиття.

Цілуючи, можемо просто торкатися губ, можемо обводити кінчиком язика межу переходу шкіри у червінь вуст, де найбільше нервових закінчень, чутливих до еротичних подразників. Можна охоплювати вуста коханого чи коханої, лоскочучи губу кінчиком свого язика, можна, розтуливши вуста цілованої людини, устромити язика углиб і дотикатися губ зсередини. Можна навзаєм лоскотатися та гратися доторками кінчиків язиків. Кінець кінцем, можна загнати язика поглибше у рот та лоскотати ним нерідко дуже багате на статеві нервові волокна піднебіння, ритмічно ворушучи і порпаючись там.

Очевидно, що статева вразливість шкіри залежить од ділянки тіла. Навіть чутливість різних ділянок у роті та на губах неоднакова. Від дражнення у роті та пестощів язиком деякі жінки зазнають визначного раювання, тоді як інші, зокрема, недосвідчені у коханні, бридяться тим. Тому я ще раз наголошую: цілуючи жінку і домагаючись від неї усіляких цілунків, чоловік повинен зірко вдивлятися у її реакції і звертатися до пестощів, які дають статевий відгук, немилі ж їй ласки треба оминати.

Глибока помилка, якої припускаються майже всі коханці, — це думка, що все те, що приємне їм, до вподоби також і партнерові. На жаль, у житті часто буває інакше, і тоді у пестощах втрачаємо контакт з коханою людиною.

Повертаючись до способів цілунку, зазначу, що цілунок в очі має бути дуже ніжний, причому жінка у ту хвилину може кліпати віями, що додатково подразнює поверхню губ чоловіка.

Цілунки ділянок вух та потилиці повинні більше пов’язуватися з теплим подихом, тому що саме у ділянках потилиці, плечей та спини найбільше теплочутливих нервових закінчень. Коли гáряче дмухаємо, то можна також ніжно доторкатись губами або кінчиком язика до корінців волосинок.

Окремий розділ мистецтва кохати — це цілунки вух, і, зокрема, їхніх мочок, дуже багатих на нервові волокна. У більшості жінок, а нерідко й чоловіків, ця ділянка неабияк вразлива на еротичні подразники. Цілунки вуха полягають у теплому подихові, тендітному потиранні та лоскотанні язиком поверхні шкіри між вухом і волоссям. Крім того, як правило, збудливо впливає, коли смоктати мочку вуха, легко схопивши її, водночас же швидко і ритмічно лоскочучи кінчиком язика. Можна видумати собі, скориставшись з різних складових елементів цілунку, ще з півдюжини різноманітних пестощів та ігор з вухом. Притому не слід забувати, що у деяких людей саме на вухах містяться лоскітки — найлоскітливіші місця, і тоді ці ділянки тіла на пестощі не годяться, бо не дають бажаних результатів.

Мандруючи по статево чутливих ділянках далі (як вони розміщуються, я попередньо писала), цілуємо, губами вишукуючи місця, що реагують найдужче. Затримуємося на них довше, дражнячи кінчиком язика. зігріваючи подмухами, ласкаючи…

Усі способи цілунків підходять не лише для жінки, а й для чоловіка. Чимало чоловіків мають неабияку статеву вразливість шкіри плечей, спини чи стегон, а нерідко й вух та потилиці. Дуже кепсько, коли чоловік боїться лоскоту (а таке буває куди частіше за жінок) або будь-які пестощі відчуває як неприємність.

Якось одна з моїх пацієнток розповідала, що почуває себе вкрай безпорадною у коханні, бо її чоловік не переносить жодного дотику чи ласки, і коли тільки вона пробує його пестити, борониться окриком: “Не займай мене!” У цьому випадку хвороблива надчутливість лишилася у нього з війни. Випадок на межі ненормальності, хоча так звані стопроцентні мужчини радше не люблять пестощів поза статевими органами. Не люблять, бо то не справляє їм жодної приємності, а нерідко й узагалі вони погано це переносять. У царині пестощів та цілунків далеко ліпші партнери — чоловіки, які люблять пеститися. З такими в усякого роду секс-іграх жінкам набагато веселіше.

Добрі місця на цілунки — це також і пахвові заглибини та внутрішні поверхні стегон. Тут варто відзначити, що, вибривши під пахвами волосся, удоступнюємо пестощам дуже чутливу шкіру пахвових заглибин.

Ідучи далі, доходимо до цілунків персів, органу, майже так само багатого на нервові волокна, як піхва чи клітор, і щільно своїми взаємодіями з ними пов’язаного. Жіночі перси бувають надзвичайно вразливі на збуджувальні дотики, вразливі настільки, що, навіть просто подразнюючи соски, чоловік може викликати у жінки оргазм, або зовсім нечутливі, що, все-таки, трапляється набагато рідше. З огляду на те, що у чоловіків з цим буває по-всякому, варто перевірити, як реагує коханий на такі ніжності.

Механізм зведення жіночих персів, потрібний на те, аби вони повною мірою стали статево сприйнятливі, я описую у розділі про дотик.

Грудь, так само, як піхва чи клітор, повинна бути приготованою приймати подразники. Нервові закінчення стають цілком вразливі на дотикові подразники лише при стверділому і напнутому соску, бо ці закінчення “купчаться” на його вершечку, самісінько біля молочних отворів. Як перса не досить кровосповнена і статево збуджена, то соски малочутливі. Коли ж вони твердішають і помітно настовбурчуються — це ознака зацікавлення, що його пробуджують пестощі, часто віддалені, приміром, ласки або цілунки рук, губ або шиї. У збудливих жінок соски тужавіють навіть під впливом уяви або вигляду коханого чоловіка.

Подразнюючи далі натужавілі соски, спричиняємо те, що дедалі дужчає кровонаплив до персів, більшають їхні розміри і вони ставляться. Грудь стає кулястіша, зарожевіліша, з виразним малюнком блакитних венок під шкірою. Напнутість та величина персів утримується здебільшого весь час, доки тривають пестощі та акт, аж до оргазму й іще хвилин 10-15 після того. Як наслідок відпруги кровоносні судини груді ширшають і полегшують відтік надлишку венозної крові. Перси спадають до початкового стану, соски помітно м’якнуть і втрачають свою статеву вразливість.

Одна з моїх відвідувачок якось жалілася, що її чоловік не вміє пестити. Він здебільшого обмежувався кількома поквапними цілунками персів або легким здавленням зубами, чого не переносила. Наприкінці розмови сказала, посміхнувшись: “Міг би того повчитися у сина, бо, буває, як годую його, більш збуджуюсь, ніж од чоловіка”.

Те, що вона вимовила напівжартома, становить цінне спостереження. Лікарям здавна відомо, що у годувальниць груддю матка після родів мимовільно стискується і згортається, що сприяє швидкому загоєнню рани дитячого місця та запобігає післяродовим кровотечам.

Мастерс та Джонсон у своїх дослідженнях запримітили, що грудь годувальниці у момент оргазму реагує заразом зі скороченням піхви та ставленням матки — ще й бурхливим стиском молокосховищ, а це спричиняє виприск молока. Є загальноприйнята думка, що, смокчучи, немовля щільно губами охоплює сосок та створює повітряну порожнечу, і це дає змогу висосувати молоко з материнської груді. Але я питала себе, чому в жінок, які з різних причин зціджували молоко, воно швидко пропадало. Безперечно, ручна або електрична зціджувалка значно дужче засмокчує й утворює більшу повітряну порожнечу, ніж це може зробити слабке немовля. Отже, я припустила, що, мабуть, не в смоктанні річ, а у чомусь зовсім іншому.

Годувальниці часто помічали, що коли соски труться об шорсткий ліфчик, то мимоволі рясно виділяється молоко. З багаторічних спостережень за жінками у родильних будинках та розмов з матерями у лікарському кабінеті я дійшла свого висновку щодо того, як виробляється і виділяється молоко. Цей мій погляд не збігається із загальноприйнятим. Я вважаю, що найважливіше, коли годують малюка, — це не те, що він висосує молоко, а те, що подразнює сосок, який завдяки цим подразненням виприскує молочко у ротик маляті.

Таке розуміння підтверджують і наведені вище спостереження Мастерса та Джонсон за перебігом зносин у матерів, які годують груддю. Схоже бачимо і в інших ссавців, приміром, у китів, в яких самиця упорскує поживу з сосків до рота молодого китяти.

Нащо я так детально описую те, як годують дитину, коли ведемо мову про способи цілунку? Неспроста, бо цілунки перси, щоб статево збуджувати, повинні використовувати такі самі механізми і той самий шлях проходження подразників нервовою системою, як і тоді, коли годують груддю.

Чоловік, цілуючи жіночі перси, має йти слідами сосунка: як немовля. коли п’є мамине молочко, широко брати губами навколососковий кружок. Далі рівномірно повторюваними дотиками шершавого кінчика язика подразнювати верхівку соска. Даруйте мені, що раз у раз повторюю про ритмічність подразників, але це — головна умова ефективності будь-яких пестощів. Лоскочучи нервові кінчики, розміщені на верхівці або по боках сосків (по-різному у різних жінок), спричиняємо те, що скорочуються пружні волокна довкола молоководів, а це у жінки, яка не годує груддю, замість виприску молока дає потужне відчуття статевої насолоди.

Вразливість сосків розвивається поступово у міру пестощів, і нерідко спочатку невелика статева чутливість згодом сягає значного рівня. Попередньо підготувавши жінку з допомогою інших пестощів, чоловік, ритмічно подразнюючи соски, може довести її до повного оргазму, який відчуттям статевої розкоші охоплює не лише грудь, а й клітор та піхву, дарма що чоловік їх безпосередньо і не збуджував.

Пестощі перси спричиняють те, що посилено кровосповнюються піхва, клітор, соромітні губи, ставиться матка — все так само, як це відбувається під час оргазму. І навпаки, — подразнюючи ділянку піхви та клітора, викликаємо підйом груді та ставлення сосків. Ще Леонардо да Вінчі, зобразивши на одному зі своїх ескізів пару людей у момент, коли ті займались сексом, у перерізі — в жіночому тілі — сполучив соски з піхвою та маткою.

Де ще можна цілувати?.. “Кама сутра” твердить, що скрізь, бо пристрасть не підвладна жодним умовам, і далі зазначає: ”У таких тільки межах мають силу приписи книг, у яких люди середньо збуджені. А раз уже коло насолоди пустилося в рух, тоді нема жодної книги, ані жодної послідовності у порядку речей”.

Лоскіт клітора та переддвер’я піхви язиком може бути частиною вступних пестощів, що готують жінку до зносин або сам собою доводити аж до оргазму.

Коли такі цілунки — це частина прелюдії до статевого акту, то для недосвідчених жінок мають подвійне значення, бо не лише подразнюють та збуджують, а й зволожують, адже природні виділення їхніх залоз ще дуже скупі.

Цілунки та лоскіт сорому та клітора поступово, з плином часу, розбуджують статеву вразливість тих ділянок, де так багато чуттєвих рецепторів. Хибна та думка, що жінка від початку співжиття у зазначених ділянках уже чутлива до еротичних подразників. Дійсно, буває й так, але здебільшого їй треба тієї чутливості вчитись, як і багато чого у житті.

Не розминаючись з правдою, можна майже стовідсотково надійно сказати, що нема жінок “холодних”, вони — просто статево нерозбуджені! Іноді пробуджувати чуттєвість доводиться довше, іноді коротше, але завжди є простір на ініціативу, терпіння та винахідливість закоханого.

Як до цих цілунків, то не слід забувати про стидливість недосвідченої жінки. Стараємося починати від найтендітніших пестощів, цілунків долоні, вуст, шиї і дуже помалу переходимо до пестощів ділянки сорому. Попри те, що такі цілунки найефективніше пробуджують еротичну вразливість цих ділянок тіла, досить часто натикаємося на рішучий опір жінки. Нікóли не треба забувати, що пестощі вимагають якнайбільшої лагідності і не можна у них у них налягати на силу.

Тут мені згадується дуже жвава дискусія після мого виступу, присвяченого статевій культурі, у товаристві “Знання”, де я дістала від дівчат хтозна-скільки записок із запитаннями: “Мій хлопець — ненормальний, бо хоче мене в “те місце” цілувати, і, гірше того, домагається, щоб я “його” торкалася рукою…”

Чи це якась ненормальність, якесь збочення? І взагалі, чи можна встановити, що таке збочення у статевих контактах двох закоханих?

Відповідь проста — жодна форма чи різновид пестощів — це не збочення, якщо вони їм приємні. Силувати ж іншого до пестощів, які йому огидні, нестерпні або болісні — ото збочення. Та будь-які форми любощів та тілесних зв’язків, від яких насолоджуються обоє — це просто збагачення любовного співжиття новими скарбами.

Наприкінці тієї бесіди я спитала: “Чи мама. яка цілує свого малятка у попку, п’ятку чи пузце, теж здається вам ненормальною?” “Та то ж зовсім інше!”, — озвалися хором. “То те ж сáме! — відповіла я. — Просто любов, що переповнює серце і шукає свого прояву, цілком пояснює усі ті пестощі. Кохання велить пестити все тіло близької та дорогої нам коханої людини. Ті ж самі пестощі, але без любові, щодо когось абсолютно нам байдужого — сама думка про це викликає огиду.”

Ласкати та цілувати статеві органи партнера може як жінка, так і чоловік. Проте коли йдеться про такі пестування чоловічих геніталій, то тут все виглядає зовсім інакше. Цілунки тих ділянок тіла — це різновид пестощів, які дуже збудливі для обох любчиків. Своєрідність цих любощів схиляє до того, що вони більше підходять для жінок у період пробудження їхньої статевої вразливості. Інакше з чоловіком. У молодечому віці йому завдає клопоту скоріше завелика збудливість, і тут не потрібно додаткових спонук. Жінка, збуджуючи закоханого вигадливими пестощами, може через неправильну політику залишитись невдоволеною у любові. Жіночі пестощі перед статевим актом значно скорочують його тривалість, спричиняючи високий рівень піднесення у чоловіка ще до того, як він введе прутня до піхви.

Після сорокаріччя усе навпаки. Я вже раніше казала, що у цьому віці криві статевої напруги знову розбігаються, але тепер жінка сягає своїх максимальних можливостей, а чоловіча спромога меншає. Це нерідко проявляється у надмірному подовженні тривалості акту, а іноді і в недостатньому зведенні прутня. Легкозбудлива жінка може врівноважити недобори чоловіка, збільшивши його статеву напругу винахідливими та різноманітними пестощами. У цьому віці посилена стимуляція голівки прутня пестощами посилює його зведення і діє піднесливо.

Ясна річ, при цьому варто пам’ятати, що голівка чуттєво найіннервованіша знизу, біля вуздечки, що притримує крайню плоть, і вгорі, при вічку сечової протоки. Знайти найчутливіші місця неважко — досить буде, пестуючи, уважно стежити за реакціями чоловіка і ними керуватися у знаходженні більш чи менш чутливих ділянок. Про пестощі для зрілих пар я ще вестиму мову наприкінці цієї книжки.

А зараз повертаюся до пори юності. Кажучи про цілунки геніталій, хочу застерегти молодих жінок від прояву помітної заповзятливості та ініціативи. Звичайно, трапляються молодики, які люблять, щоб їх пестили, і поводяться в любові скоріше бездіяльно, але здебільшого їхня статева моторність та заводійство досить великі і неохоче вони дивляться, коли жінка перебирає старшування на себе. О цій порі кохання дівчина має гальмувати хлопця. Що довша стежина до омріяної мети, то дужче чоловік закохується, то багатшою і повнішою стає у жінки статева вразливість.

Ясна річ, не можна занадто довго вимагати від чоловіка витончених пестощів, не даючи йому фізично відпружитись, бо надлишкова статева напруга здатна спричинити в нього чимало нездужань: відчуття тяжкості та болісної натуги у нижній частині живота, затерплості під пахвами та прикрі болі мошонки, про що я казала раніше, розповідавши про петинг.

Багато я вже наказала про способи дотикових пестощів та цілунків, тому що вони складають істотний зміст прелюдії і до статевого акту, і до контактів між закоханими ще перед тим, як розпочнуть повне співжиття.

Закохані! Не кваптеся зі статевим актом! Розвивайте та збагачуйте свою любовну майстерність і культуру почуттів, бо поспіх у коханні — то непростима помилка.

Дата добавления: 2015-05-24