Мал. 46. Вибір статі дитини згідно з даними доктора Францішка Бенендо. На графіку ранкової температури позначено дні статевих актів, коли подружжя прагне мати доньку чи сина

На закінчення міркувань щодо вибору статі дитини подаю, як можна вичислити, щоб народився син чи донька, позначаючи відповідний день стрілочкою на графіку вимірів ранкової температури (техніку виконання цих вимірів я детально розписала у розділі про контрацепцію).

Уже йшлося про те, що пора вагітності та перших післяродових місяців, як не глянь, період для родини важкий. І через те слід звернути особливу увагу на дві головні проблеми. Перша — нервове та фізичне обтяження виснаженої жони — і це торкається чоловіка; друга — це обов’язки дружини, якій о цій порі доводиться бути особливо обачною, аби вчасно відвернути можливі подружні ускладнення.

Чимало жінок вважає, що раз пора вагітності така прикра, повна хворобливостей та всіляких незручностей, то чоловік повинен безперервно носити їх на руках та полонитися ними, хоч би з того погляду, що несуть на собі всі фізичні клопоти, пов’язані з приходом дитини на світ. На жаль, чоловіки не такі схильні розпещувати своїх вагітних жон, як ті б того хотіли, хоча по-всякому бувало з цим в інших культурах. Наприклад, серед індіанців та деяких африканських племен поширений такий звичай, що чоловік вагітної відчуває різні її недуги, приміром, печію, болі у попереку тощо. І все це з хвилиною народження дитини, як правило, завершується. Суть звичаю у тому, аби привселюдно підтвердити своє батьківство.

У Перу чоловіки довели цей милий звичай до певного перебільшення, цілком переймаючи на себе роль вагітної жінки. Мало того, що відчувають усілякі негаразди під час вагітності, але й народжують разом із дружиною, причому вона народжує стоячи, здебільшого мовчки, а чоловік лежить у постелі й репетує на всю горлянку. Сусіди йому дуже співчувають і після родів поздоровляють з народженням дитини. Через три дні після родів жінка встає і йде працювати в полі. Чоловік же вилежується ще шість тижнів післяродового спочинку та велить себе обслуговувати як жоні, так і сусідам. Видається мені, що піклування перуанських чоловіків за своїх вагітних жон посунулось аж занадто далеко.

Наші чоловіки, розпещувані першими роками одруження, хвалені та няньчені, як діти (бо типовий стиль жіночої любові — це завжди стиль трохи материнський), раптом знаходять себе у ситуації, коли на небокраї з’являється грізний суперник до почуттів жінки.

Часто конфлікт постає з дрібниць. Приміром, жінка під час вагітності інколи дуже падка до страв, овочів чи фруктів, які досить дорогі у дану пору року. Чоловік, озираючись на сімейний бюджет, купляє небагато, а вона до всього допадається і жваво споживає, не лишивши йому ані крихти, навіть щоб просто покуштував. Ось і виникають перші зародки непорозумінь та взаємних претензій, які згодом ростуть і ростуть, набираючи небезпечних розмірів.

Цей ззовні незначний недогляд або підсвідоме забирання кращих та цінніших речей для дитини, бо ж “ми вже їмо удвох”, викликає у чоловіка враження, що його відсувають на задній план. Такі та їм подібні дрібні, неважливі на перший погляд справи поступово розбудовують у психіці чоловіка переконаність, що дружина його вже не кохає, що “та третя” стає важливішою.

До схожих наслідків призводить також зменшення ніжності та пестливості з боку дружини, тому що вона “змучилася”. Поєднання проявів поганого самопочуття з жестами знеохоти до чоловіка пробуджує у ньому злість та претензії до жони, заздрість та неприязнь до дитини. Помалу й непомітно немовля починає бути в його очах не бажаним доти синком чи донечкою, а нахабою, що відпихає його від жінки.

Значно розсудливішими за стогони, ремствування, гиркання та сварки будуть жалі слабкої жінки водночас із притулянням, пошуком у чоловіка ніжності та піклування, тому що тільки він зможе її втішити, заспокоїти та захистити від прикрих життєвих проблем. Так поставивши справу, не викличемо у чоловіка відчуття почуттєвого недоситу і що його відштовхують, навпаки — пробудимо додаткові щиросердя, турботливість та відповідальність за всіх трьох.

Ще одна справа, яка в період вагітності має величезне значення — це зовнішній вигляд жінки. Не можна занепадати духом, зневірюватися та думати, що раз я така бридка та спотворена, то нема чого наряджатися та стежити за собою. Це думка, що помилкова у самій своїй основі. Ясно, що коли жінка ходить у сукнях, що просто-таки лопаються на ній і непринадно обтягують тіло, підкреслюючи спотворення фігури, коли має волосся у стручках, недоглянуті руки, ходить без макіяжу і вся помітно занедбана проти свого звичайного вигляду, то вона дуже легковажно руйнує більшість життєвих можливостей, які на ту пору вона має.

Погіршення фізичних якостей внаслідок вагітності треба максимально та дуже ретельно компенсувати, так, щоб чоловік (коли мова йде про зовнішність, то чоловіки загалом менш спостережливі за жінок) не помітив різниці. А можна зробити й так, аби він звернув увагу (це можна вправно підсунути) на виняткову охайність та гарний вигляд дружини і переконався, що вона в будь-якій ситуації зуміє бути цікавою та привабливою.

А отже, косметичка, перукар і перш за все кравець. Убрання в цей період повинно не просто маскувати вагітність, а й бути підібране згідно зі стилем та фігурою. Дуже “жіночі” жінки повинні додати мережива, випуклих смужок, рівчачків, зморщечок, облямівки, вибирати світлі та квітчасті тканини, що своїми візерунками затирають форму фігури, і старатися, аби сукні завжди мали свіжий комірець, кольорове кашне чи інші оздобні елементи, які приманюють око, і тим самим відволікають увагу від змінених обрисів тіла. Жінки хлопчачої статури повинні носити радше штани зі спеціально вшитою, застібуваною на боках накладкою на животі, яка дозволяє залежно від потреби розширювати обсяг у поясі. До таких штанів можна носити міні-сукні або довгу блузку, що вільно спадає на стегна та закриває вади талії. Елегантність дружини, яка старанно маскує прояви вагітності, веде до того, що чоловік охоче показується з нею скрізь: у громадських місцях і в товаристві — не відчуваючи себе пригніченим через її вигляд.

Ніколи жінка не повинна забувати, що чоловік дивиться очима довколишніх людей і дуже цінує їхні похвали вигляду своєї дружини. Звичайно, дбати про зовнішність при різних недугах вагітності дуже клопітно, але це вкрай потрібна річ, яка швидко окупиться в подальшому подружньому житті.

Дата добавления: 2015-05-24