Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність і методика виховання сім’ї та школи




План

Виховання сім’ї, школи та громадськості

Індивідуальні завдання

Запитання до практичного заняття

Питання для самооцінювання

1. Сформулюйте поняття та визначте основні ознаки шкільної соціалізації.

2. У чому полягають педагогічні особливості соціалізації учнів в умовах школи?

3. Схарактеризуйте поняття «інкорпорація» дітей до школи.

4. Яка провідна функція школи в соціалізації учнів?

5. Назвіть особливості дошкільної фази соціалізації дитини.

6. Що являє собою навчання та практичні дії учнів як різновид соціалізаційної діяльності?

7. Розкрийте зміст поняття «соціальна зрілість» в умовах школи.

 

1. Педагогічні аспекти шкільної соціалізації.

2. Спілкування та навчання в процесі соціалізації шкільної молоді.

3. Педагогічні завдання соціалізації учнів в умовах школи.

4. Основні етапи шкільної соціалізації.

5. Педагогічні показники соціалізації школярів.

 

1. Викласти педагогічний зміст шкільної соціалізації.

2. Побудувати структурно-логічну схему «Етапи соціалізації шкільної молоді».

3. Відповідно до напрямку шкільного виховання сформулювати мету, визначити цільові завдання та їх зміст на всіх етапах процесу шкільної соціалізації.

4. Скласти та обґрунтувати блок-схему «Напрямки шкільної
соціалізації».

5. Користуючись педагогічною літературою скласти уявну
модель шкільної соціалізації.

 

Рекомендована література

[9-12, 51]

 

Змістовий модуль 5. Педагогічна характеристика спільного

 

 

5.1. Сутність і методика виховання сім’ї та школи.

5.2. Педагогічні аспекти залучення громадськості до виховання.

 

Ключові слова: первинна соціалізація, мета виховання підростаючого покоління, ефективність сімейного виховання, педагогічно неспроможні, педагогічно пасивні та антипедагогічні сім’ї, спільне виховання, педагогічне навчання батьків, виховні аспекти громадськості.

 

Природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і
передання культурних цінностей від покоління до покоління є сім’я.

Починаючи з перших днів життя дитини сім’я покликана готувати її до практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власний досвід поведінки й діяльності.

Основною метою виховання підростаючого покоління є формування всебічно розвиненої особистості, саме тому сім’я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Успіх у вихованні дітей в сім’ї залежить від створення в ній належних умов. Головною умовою сімейного виховання є міцний фундамент сім’ї, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов’язку виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, забезпеченні на їх прикладі моральної підготовки молоді до подружнього життя.

У сімейному вихованні важливим є те, наскільки родина живе інтересами народу й держави. Виховний вплив сім’ї зростає, якщо
батьки цікавляться не лише навчанням, а й позанавчальною діяль-ністю своїх дітей. За таких умов інтереси сім’ї збігаються з інтересами суспільства, формується свідомий громадянин країни.

Також дітей слід залучати до сімейної праці, вони повинні мати конкретні трудові обов’язки, адекватні їх віковим можливостям, бо спільна трудова діяльність батьків і дітей виступає дієвим чинником сімейного виховання.

Ефективність сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу бюджету сім’ї, загального режиму дня, визначення для кожного робочого місця, зокрема для навчальних занять, дотримання певних сімейних правил (кожна річ має своє місце, прийшов з прогулянки – вимий руки). Домашній затишок ушляхетнює дітей.

Мати найсильніше впливає на дітей, особливо в сфері духовно-морального виховання. Їй належить провідна роль у сімейному вихованні. Діти, які виростають без материнського тепла і ласки, понурі, замкнені, злостиві, вперті.

Але й вплив батька є не меншим, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Проте виконати свої виховні функції батько і мати можуть лише за умови, що вони є справжнім авторитетом для дітей.

Важливу роль у сімейному вихованні відігрівають дідусі та бабусі. Вони допомагають вирішити й таку моральну проблему, як виховання у дітей чуйного, уважного ставлення до людей похилого віку. Людяність виховується тільки на прикладі батьків. Якщо діти бачать зневажливе ставлення батьків до дідуся чи бабусі, то даремно очікувати від них іншої поведінки в майбутньому.

Негативний вплив на виховання мають об’єктивні (неповна
сім’я, погані житлові умови, недостатнє матеріальне забезпечення) та суб’єктивні (слабкість педагогічної позиції батьків) чинники. Най-вагомішою серед об’єктивних чинників є неповна сім’я, яка утворюється внаслідок того, що в усіх вікових групах від 20 до 50 років
смертність чоловіків більше як утричі вища, ніж жіноча, а у віковій групі 30-34 роки – в чотири рази. Велика кількість розлучень призводить до збільшення кількості сімей, в яких мати (рідко – батько) виховує дітей самотужки. У неповній сім’ї процес виховання ускладнюється, оскільки діти значну частину часу бездоглядні, неконтрольовані, знаходяться на вулиці, нерідко контактують з аморальними людьми.

Також негативно позначаються на вихованні дітей і погані житлові умови сім’ї. Як свідчать дані спеціального обстеження, в Україні понад половину молодих сімей не має окремого житла навіть після
10 років подружнього життя, майже половина сімей проживає з батьками в незадовільних для виховання дітей житлових умовах.

Низьке матеріальне забезпечення сім’ї негативно впливає на процес виховання. Згідно з даними тижневого обстеження домогосподарств, серед сімей з дітьми частка тих, хто мав доходи, нижчі від офіційно встановленого рівня, що дає право на отримання допомоги на дітей віком до 16 років, становила 39%, у т. ч. серед неповних сімей – 47, сімей з однією дитиною – 51, з двома – 61, з трьома дітьми – 73%. Діти з таких сімей почуваються серед однокласників меншовартісними, бо вирізняються від решти дітей одягом, браком грошей на обіди чи екскурсію. Це психологічно пригнічує їх та озлоблює проти батьків.

На жаль, частина сучасних сімей припускається помилок у вихованні дітей. Родини, які продукують т. зв. педагогічно занедбаних дітей, з погляду педагогіки можна поділити на такі три групи: 1) педагогічно неспроможні, 2) педагогічно пасивні та 3) антипедагогічні.

Перша група – сім’ї, в яких батьки намагаються виявити певну активність у вихованні дітей, проте роблять це невміло. Їх виховний вплив непослідовний, педагогічно необґрунтований. Найчастіше вони керуються власним досвідом, якого набули, коли свого часу їх виховували батьки (авторитарний стиль виховання, обмеження свободи, погрози і покарання або вседозволеність, потурання примхам).

Друга група – сім’ї, які не виявляють особливої активності у вихованні дітей, тобто педагогічно пасивні. Вони через об’єктивні (хвороба, зайнятість, часта відсутність) або суб’єктивні (відсутність єдиного погляду на виховання, розлад між батьками, часті конфлікти та інше) причини не можуть належно виховувати дітей. У таких сім’ях стосунки між батьками напружені, конфліктні. Унаслідок сімейних негараздів вони не знаходять часу на виховання дітей, втрачають
контроль за ними.

Третя група – сім’ї, що характеризуються антипедагогічними, аморальними умовами виховання дітей. У таких сім’ях панує дух неповаги до правил моралі та вимог законів. Батьки своєю поведінкою
(пияцтво, злодійство, розпуста тощо) створюють у сім’ї антипедагогічну обстановку, намагаються виправдати відхилення від норм поведінки у своїх дітей, протиставляють вимогам школи свої сімейні вимоги.

У сучасних умовах сформувався ще один тип сімей – сім’ї, в яких батьки займаються бізнесом. Вони забезпечують дитину всім, про що тільки вона може мріяти. Однак на виховання їм бракує часу, тому вони доручають цю справу гувернанткам. Витрачання грошей дітьми ніхто не контролює. Вони у сім’ї ніколи не чують слів: «не можна», – тому ігнорують шкільну дисципліну.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 474; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.