Професія педагога і критерії його ефективної діяльності в системі безперервної освіти

Психолого-педагогічний аспект готовності педагога до здійснення виховної діяльності передбачає: високий рівень сформованості національної самосвідомості, знання національної психології і характеру нарроду, його культурно-історичних традицій, морально-етичної спадщини, історії і сучасного буття;· втілення всобі типових якостей рідного народу, його духовного культурного і морального багатства; бездоганне володіння українською мовою; високий рівень професійної підготовки, широкий кругозір і наукову ерудицію, духовне багатство та емоційну культуру вчителя, прагнення до постійного самовдосконалення; любов до дітей і високу педагогічну культуру в тісному поєднанні з наполегливістю, витримкою, дотримання педагогічного такту; досконале володіння дидактичними, організаторськими, комунікативними, перцептивними, сугестивними, науково-пізнавальними здібностями; розвиток власної спостережливості, педагогічної уяви, оптимізму вміння відчувати та позитивно впливати на емоційний стан учнів; мистецьке володіння словом, вміння чітко сформулювати та точно, дохідливо, образно, емоційно передавати власні думки. У концепції національного виховання, щодо критеріїв ефективності виховної діяльності педагога, сказано так: -успішне вирішення завдань національного виховання, суттєве покращення всього навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальної, трудової активності дітей і молоді безпосередньо пов’язані з удосконаленням підготовки педагогів, їх професійно-педагогічної майстерності, ерудиції і культури; -логіка професійної діяльності педагога визначає таку послідовність побудови кваліфікаційної характеристики: готовність до навчальної роботи з учнями; готовність до виховної роботи з вихованцями та взаємодії з батьками і громадськістю; готовність до педагогічного спілкування та професійного спілкування. - готовність педагога будь-якого профілю до навчально-виховної діяльності, педагогічного спілкування і самовдосконалення складається з трьох аспектів: фахово-методичного, психолого-педагогічного та світоглядно-культурологічного.

30. Форми методи і засоби національного виховання молоді у поза аудиторний час(за фахом магістра).

Національне виховання визначається принципом студентоцентризму – співпраця з тими, кого навчаємо, хто здобуває освіту, шляхом суб’єктної взаємодії. Іншими принципами є: повага до національного, толерантність до національної інакшості; культуровідповідність (зв’язок з історією народу, культурними та побутовими традиціями); пріоритет загальнолюдських цінностей; неперервність виховного впливу на особистість; урахування рівня соціалізації особистості; розвиток людської гідності, формування адекватної самооцінки; формування позитивного образу „Я-професійне”; врахування індивідуальних здібностей студентів, віра в можливість перспективи їхнього розвитку; принцип „вимогливої доброти” (Н. Кічук); стимулювання національно-пошукової та творчої діяльності. Студентоцентризм визначає й засоби національного виховання. До них належать різнівиди діяльності, в яких беруть участь студенти у процесі навчання та у позанавчальний час. Історично-пошукова та краєзнавча діяльність: участь у гуртках при музеях університетів, факультетів; організація екскурсій по визначних місцях міста, краю, України; організаціяциклу лекцій, проведення Днів університету, факультетів, презентація кафедр з використанням історичних джерел. Діяльність художньо-творча: участь в етнографічних, фольклорних колективах; літературних студіях. Організаційна діяльність, що має національне спрямування: участь у роботі органів студентського самоврядування; організація студентів на участь в заходах, що мають національний та державний характер. Благодійна діяльність: охорона, догляд пам'яток національної історії такультури; розширення їх експозицій за рахунок нових експонатів, насаджень у парках та заказниках. Діяльність із збереження генофонду нації: акції з надання допомоги дітям з дитячих будинків, пристарілим, одиноким, багатодітним сім'ям. Діяльність із збереження довкілля: участь в різноманітних загальнодержавних акціях, пов’язаних з недопущенням будівництва шкідливих для здоров’я людини підприємств; надання допомоги комунальним службам міст, селищ у прибиранні місць громадського зібрання; очищення рік, водоймищ; розширення зеленої зони навчальних закладів, міст шляхом насадження дерев, кущів, квітів; участь в екологічних експедиціях; створення біостаціонарів при ВНЗ, екологічних стежок; збереження та охорона рослин і тварин, що занесені до Червоної книги і т.д. Можливе використання нетрадиційних методів, побудованих на принципах народної педагогіки: народно-педагогічні методи нагромадження життєвого досвіду; народно-педагогічні методи виховання словом рідної мови; народно-педагогічні методи стимулювання, заохочення і спонукання; самоаналіз вчинків, самодисципліна, самоконтроль, самоспостереження, самопереконання, самосхвалення, самозасудження. Основними підходами у національному вихованні студентів є такі: людинознавчий – сприяє здійсненню демократизації університетського життя.

Дата добавления: 2015-05-24