Тема: Загальні основи педагогіки

Методи

Форми роботи школи та сім’ї

Функції сім'ї

1. біологічна – полягає у продовженні роду, народженні та розвитку дитини
2. соціальна – полягає у створенні оптимальних умов для соціального розвитку дитини: 1. засвоєння моральних норм поведінки, морально-етичних відносин; 2) формування характеру
3. економічна – полягає у створенні матеріальних умов для достойного забезпечення сім'ї оселею, одягом, харчуванням, засобами гри та навчання.

1. педагогічний лекторій – надання батькам знань з теорії виховання

2. позакласний педагогічний всеобуч – ознайомлення батьків з проблемою виховання дітей різних вікових груп

3. університет педагогічних знань – батьки беруть участь у обговоренні проблеми

4. педагогічний консиліум – обговорення проблеми вчителями та батьками

5. день відчинених дверей – показ роботи школи та вчителя

6. класні батьківські збори

7. Відвідування батьків вдома

8. засідання батьківського комітету

9. залучення до позакласної виховання

10.консультації батькам

11. листування

12. запрошення батьків до школи

13. доручення батькам

14. ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою

15. пропаганда сімейного виховання

Принципи на які ґрунтується сімейне виховання

• креативності
• вільного розвитку
• демократизму
• гуманізму
• громадянськості
• виховання традиціях народної педагогіки
• загальнолюдські моральні цінності та норми

Засоби сімейного виховання

1. слово
2. фольклор
3. праця
4. домашній побут
5. духовний і моральний клімат в сім’ї
6. символи та атрибути в сім′ї, реліквій
7. родинні, народні, державні свята

• сімейні доручення
• приклад-авторитет батьків
• створення перспективних ліній
• відданість сім’ї
• материнське покликання жінки
• піднесення ролі батьків у вихованні дітей
• забезпечення морально підготовки молоді до подружнього життя

Словничок)))

ЗУН – знання, уміння, навички

Д-ть

П-ка - педагогіка

Пед. - педагогічний

1. виникнення і встановлення педагогіки як науки про виховання.

2. об’єкт і предмет педагогіки

3. завдання і функції сучасної педагогіки

4. історичні етапи розвитку педагогіки.

5. основні категорії педагогіки: навчання, виховання, освіта, розвиток, формування.

6. джерела педагогіки

7. система педагогічних наук

8. зв'язок педагогіки з іншими науками.

1.

Підготувати підростаюче покоління до життя та праці – означає передати йому суспільно-історичний досвід накопичений людством.

Педагогіка вчить як передавати цей досвід. Але для цього вона покликана розробити способи, засоби, шляхи, передачі суспільно-історичного досвіду від покоління до покоління.

Педагогіка – це наука про виховання.

Педагогіка – це наука про спеціально організовану діяльність, по формуванню особистості (на пам'ять); це наука про зміст, форми, і методи навчання, виховання.

Педагогіка – це наука що вивчає процеси навчання, виховання, і розвитку особистості.

Педагогіка була складовою філософії до початку 17 століття, а саме – етики – наука, про мораль.

Перший виділив англійський вчений, філософ – Френсія Бекол.

2.

Об’єктом педагогіки –особистість вихованця(учня, студента, дорослого).

Предмет педагогіки – це виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми, уповноважених на це суспільство

Фактори, що впливають на особистість:

біологічний початок

сім*я та людина

довільне середовище

мистецтво

засоби масової інформації

Фактори – впливи у їх спрямовані на формування особистості.

3.

Завдання і функції педагогіки:

обґрунтування сутності методологічних основ. Законів протікання та рушійних сил в процесі навчання, виховання, освіти.

Теоретична розробка методів, форм, засобів, принципів організації, та здійснення процесів

Створення методики практичного впровадження наук – теоретичних розробок, щодо застосування методів, форм, засобів і принципів.

4.

Пов'язаний із значним вкладом в становлення і розвиток педагогіки давньогрецьких і римських вчених-філософів: Арістотель, Платон.

Епоха феодалізму і відродження 14-16 століття, яка викликала до життя розвиток мистецтва, літератури, різних наук в тому числі психолого-педагогічних.

2 половина 16 століття – середина 18.

2 половина 18 – початок 19 століття(пов'язаний з розвитком вітчизняної педагогіки)

2 половина 20 століття – сучасний етап розвитку педагогіки.

Історичні етапи розвитку.

У 17 столітті педагогіка відокремилась у самостійну науку і в своєму розвитку пройшла такі стадії:

Народна педагогіка – це виховання та навчання засобами фольклору,сімейне виховання, родинна педагогіка, педагогіка народного календаря.

Духовна педагогіка – виховання та навчання засобами релігії.

Світська педагогіка – на науковій основі

6.

Джерелами педагогіки є те, що містить в собі теоретичні й практичні педагогічні знання для використання їх у становленні розвитку й удосконалення педагогічних наук.

Джерела педагогіки:

Народна педагогіка

Історичні надбання

Напрацювання

Наукова література з педагогіки

Соціологія

Історія

Фізіологія та інші людинознавчі предмети

Спеціальна наукова пед. Літ-ри(збірники, підручники)

Передовий та новаторський досвід

Документи державного значення, що стосуються проблем школи та освіти.

Художня література, на педагогічні теми.

7.

Чому існує система педагогічних наук:

Протягом всієї історії розвиток педагогіки постійно збільшувався, розширювався і поглиблювався обсяг педагогічних знань, тому на певному етапі її розвитку виникла потреба диференціювати і розмежовувати всі педагогічні знання.

Сьогодні порівняно з минулим існують різні типи навчально-виховних закладів, в яких організація і здійснення навчання і виховання мають специфічні особливості.

Отже педагогіка покликана розробляти теоретичні і методично-практичні рекомендації, спираючись на які, можливо ефективно здійснювати навчально-виховний процес в тих и інших типах навчальних закладів.

Основною причиною утворення системи педагогічних наук стали специфічні характерологічні сторони об’єкту педагогіки у вузькому смислі.

Система педагогічних наук складається:

Загальні основи педагогіки містить такі розділи:

загальні основи педагогіки

теорія навчання – дидактика

теорія виховання

школознавство.

Історія педагогіки

Вікова педагогіка (педагогіка дошкільна і ЗОШ)

Професійна педагогіка(військова, інженерна)

Спеціальна педагогіка (сурдопедагогіка(глухонімі діти), тифлопедагогіка(для сліпих), олівофренопедагогіка(розумово відсталі діти), логопедія(вади у вимовлені))

Методика викладання окремих наук.

8.

Філософія – тому що провідні теорії і окремі їх положення

Історією – як категорія історична педагогіка тісно пов’язана і відображає в собі історію розвитку людського суспільства, крім того, кожна епоха примножувала і оновлювала педагогічні знання

Психологія – без знання психології неможливо здійснювати процес навчання, виховання, освіти

Анатомія, фізіологія

Кібернетика

Народознавство

Етнографією

Релігія

Економіка

Екологія

Валеологія

Гігієна

Самостійне опрацювання на тему: Основні категорії педагогіки: навчання, виховання, освіта.

Найважливіші педагогічні категорії – виховання, освіта і навчання. Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що належать до предмета педагогічної науки. Правильне їх розуміння потрібне, передусім, для пізнання педагогічних закономірностей.

Виховання – соціальне явище, властиве тільки людям, є однією зі сфер суспільно-необхідної діяльності.

Виховання – цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Основне його призначення полягає у забезпеченні життєвої наступності поколінь, що не можливе без засвоєння і розвитку новими поколіннями суспільно-трудового досвіду

Одним з елементів виховання є освіта.

Освіта – процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

Термін «освіта» вживається на означення не тільки процесу розумового виховання і підготовки до виконання певних суспільних функцій, а й результатом цього процесу. Здобуття певної освіти відповідає і певному статуту людини в суспільстві, його вченому ступеню. Поняття «освіта» означає також сукупність і функціонування освітньо-виховних установ різних типів та ступенів.

Головним способом здобуття освіти, засвоєння суспільно-історичного досвіду, найважливішим засобом опанування здобутками людської культури є навчання.

Навчання – цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички.

Навчання не є механічною передачею знань учителем учням. Це – їх спільна праця, в якій викладання й учіння перебувають у єдності й взаємодії. Провідна роль у цьому процесі належить учителю, який викладає учням навчальний матеріал

Дата добавления: 2015-05-24