Освітня функція

Покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формувань вмінь і навичок.

Знання – узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука.

Знання є головним компонентом освіти. Виділяють такі види знань:

Основні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту, жодного висловлювання.

Факти щоденної дійсності та наукові факти, без знання яких неможливо зрозуміти зомани науки, формувати переконання, доводити і обстоювати ідеї

Основні закони науки, що розкривають зв'язки й відношення між різними об’єктами та явищами дійсності

Теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність об’єктів, методи пояснення та передбачення явищ певної предметної галузі

Знання про способи діяльності, методи пізнання й історії здобуття знань (методологічні знання)

Знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання)

Освітня функція навчання повинна забезпечити:

Повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно-наслідкових зв’язків

Системність знань, їх упорядкованість, щоб будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях до наступного

Усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв’язків між ними, прагненні самостійно постійно поповнювати їх

Дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації.

Розвиваюча функція

Передбачає розвиток учнів в процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формуванню волі, емоційно-почуттєвої сфери; навчальних інтересів, мотивів і здібностей.

Передусім слід розвивати мислення учнів на основі загальних розумових дій і операцій. Учні загальноосвітньої школи мають навчитися:

Структурування – встановлення найближчих зв’язків між поняттями, реченнями, ключовими словами тощо, у процесі якого визначається структура знань

Систематизації – встановлення віддалених зв’язків між поняттями, реченнями тощо, в процесі якої вони організуються в певну систему

Конкретизації – практичного застосування знань і ситуаціях, пов’язаних з переходом від абстрактного до конкретного.

Варіювання – зміни неістотних ознак понять, їх властивостей, фактів тощо при постійних істотних

Доведення – логічного розмірковування

Робити висновки – поступово спрощувати теоретичний або практичний вираз з метою отримання наперед відомого його виду.

Пояснення – акцентування думки на найважливіших моментах під час вивчення навчального матеріалу

Класифікації – розподілу понять на взаємопов’язані класи за істотними ознаками

Аналізу – виокремлення ознак, властивостей, відношень понять, знаходження спільних і відмінних їм властивостей

Синтезу – поєднання, складання частин

Порівняння – виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей

Абстрагування – виділення істотних ознак понять відкиданням неістотних

Узагальнення – виділення ознак, властивостей, істотних для кількох понять.

Виховна функція

Виховний характер навчання – об’єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання - важлива функція діяльності вчителя, який виховує підростаюче покоління, насамперед у процесі навчання. Зрозуміло, що процес навчання передусім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на основі засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство і людину, вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе.

Формування наукового світогляду є підґрунтям для виховання моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. У процесі навчання формуються такі моральні якості, як почуття обов’язку і відповідальності, дружби й колективізму, доброти і гуманізму, активна позиція щодо навчання і життя взагалі, а також якості, необхідні майбутньому працівникові будь-якої галузі виробництва: вміння планувати свою роботу, добирати прийоми її виконання, контролювати себе, раціонально використовувати час.

Типи навчання

Тип навчання – це спосіб і особливості організації мислительної діяльності людини. Визначення певного типу навчання здійснюється аналізу певних структурних елементів:

Характер навчальної діяльності вчителя

Особливості заучування знань учнями

Репродуктивна діяльність учнів

Специфіка застосування знань на практиці

Типи навчання:

Догматичне

Пояснювально-ілюстративний

Проблемне

Модульно-розвивальне

Дата добавления: 2015-05-24