Тема: Методи навчання

сутність та ознаки методу навчання

класифікація методів навчання

характеристика методів навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні

методи навчання за логічним шляхом засвоєння знань. (СО)

проблемні методи навчання

1.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Метод навчання – це спосіб, шлях реалізації поставлених навчально-виховних цілей

Ознаки методу навчання

метод навчання представляє собою форму обміну науковою інформацією між тим, хто вчить, та тим хто вчиться (словесна, наочна, практична)

метод навчання задає вид та рівень учіння, тобто вид та рівень навчально-пізнавальної діяльності

метод навчання задає певний логічний шлях, певну логіку в процесі учіння (виконання в тій чи іншій послідовності логічних операцій, розумових дій – аналіз, синтез, аналогія, порівняння, абстрагування і т.д).

метод навчання виступає як спосіб стимулювання і мотивації учіння

метод навчання виступає як певний спосіб управління пізнавальною діяльністю учнів.

3.

Методи навчання за джерелом знань:

словесні методи навчання

наочні методи навчання

практичні

проблемно-пошукові методи навчання

До словесних методів навчання відносяться

Відрізняються ці методи об’ємом і складністю змісту матеріалу

Пояснення – словесне пояснення словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, прикладів. Завдання – розкриття причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей розвитку природи та суспільства. Пояснення характеризується доказовістю суджень, аргументованістю, послідовністю подачі конкретних фактів, доступністю. Використовується на всіх уроках при подачі нового матеріалу

Розповідь – це образний динамічний емоційний виклад інформації про різні явища і події. Характеризується відсутністю взаємних запитань, не значною тривалістю (в поч. школі 10-12 хв.), доступною формою викладу. Використовуючи розповідь, можна включити цитати, приклади, зіставлення, наочність.

Лекція – це інформативно-доказовий виклад великого за обсягом складного за логічною побудовою навчального матеріалу. Відрізняє лекцію від інших методів її науковість, обсяг та тривалість.

У школі лекцію використовують тільки в старших класах з пізнавальною метою. Викладається лекція науково, логічно, послідовно, чітко, виразно, з використанням наукових термінів.

Інструктаж – це короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання практичних завдань. Головна мета – показати якими способами і за допомогою яких засобів можна досягнути поставленої мети. Використовується на уроках практичного характеру: образотворче мистецтво, трудового навчання.

Бесіда – це діалогічний метод навчання що передбачає використання попереднього досвіду учнів та усвідомлення нових явищ і понять за допомогою запитань – відповідей. Бесіда використовується на всіх уроках та його етапах. Значення бесіди:

спонукання учнів до актуалізації відомих знань.

активізація мислення учнів

засвоєння нових знань

діагностика засвоєних знань

Вимоги до запитань:

запитання повинні бути чіткі, короткі, прості

знаходитись в логічній послідовності

однозначні за змістом та формою. Не носити підказки

запитання повинні активізувати мислення учнів

Відповіді учнів повинні бути повними, аргументованими, точними, літературно правильно оформленими.

Запитання ставляться всьому класу, запитувати і пасивних учнів.

Диспут – вільний жвавий обмін думками, колективне обговорення питань що хвилюють його учасників. Мета диспуту – пошук істини, ставляться проблемні запитання які містять суперечку. Диспут вчить учнів науковому доведенню, вмінню відстоювати власну думку, критично підходити до власних і чужих суджень. Проводити диспут потрібно в делікатній формі, не засуджувати, не сміятись, при висловлюванні дітей.

CO 4

Методи цієї групи, насамперед, характеризують логіку руху змісту навчального матеріалу – від конкретного до загального, від загального до конкретного, за аналогією. В залежності від того, в якій логіці побудований зміст, виділяють індуктивний, дедуктивний, традуктивний, аналітичний і синтетичний методи навчання. До цієї групи належать також методи аналогії, виділення головного в навчальному матеріалі, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння, узагальнення, конкретизація та ін.

Індуктивний метод забезпечує перехід від одиничного до загального в пізнавальному процесі. Він використовується в основному на емпіричному рівні пізнання (вивчення одиничних предметів і явищ), тоді, коли матеріал має фактичний характер чи пов’язаний з формуванням понять. Індуктивний метод застосовується під час вивчення технічних механізмів і виконання практичних завдань. Цей метод часто використовують для розв’язання математичних і фізичних задач. “Вузькі” місця методу – великі витрати часу на вивчення нового матеріалу, недостатній розвиток абстрактного мислення (його формування здійснюється на основі вивчення конкретних фактів, дослідних даних), перевантаження учнів фактичним матеріалом.

При використанні індуктивного методу навчання діяльність учителя в умовах пояснювально-ілюстративного навчання здійснюється таким чином: викладає і пояснює факти, наводить конкретні приклади, використовуючи наочність, підводить учнів до узагальнення у вигляді нового поняття, правила, чи закону.

Діяльність учителя в умовах проблемного навчання передбачає постановку проблемних завдань, які вимагають самостійних міркувань від окремих положень до загальних висновків.

При використанні індуктивного методу навчання діяльність учнів в умовах пояснювально-ілюстративного навчання здійснюється таким чином: розв’язують задачі, виконують вправи, а потім здійснюють узагальнення, формулюють закони і висновки.

Діяльність учнів в умовах проблемного навчання передбачає сприйняття загальних положень, законів з наступним розв’язуванням прикладів, задач, виконанням вправ.

Дедуктивний метод функціонує в логіці від загального до конкретного. Вчитель спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починає вирішувати конкретні завдання. Учні сприймають загальні положення чи закони з наступним засвоєнням їх наслідків.

Дедуктивний метод сприяє більш швидкому проходженню навчального матеріалу, активно розвиває абстрактне мислення. Цей метод корисно використовувати при вивченні теоретичного матеріалу. Проте дедуктивний метод утруднює постановку проблемних завдань, не націлює на розв’язання суперечностей, в деякій ступені схематизує навчальний процес, догматизує знання.

При використанні індуктивного чи дедуктивного методів застосовуються раніше охарактеризовані словесні, наочні і практичні методи, а також репродуктивні чи проблемно-пошукові. При цьому зміст навчального матеріалу розкривається певним логічним шляхом: індуктивно чи дедуктивно. Тому можна говорити про індуктивну чи дедуктивну бесіду, про репродуктивну чи пошукову практичну роботу тощо. Ефективне застосування індукції і дедукції забезпечується їх взаємодією. Тому часто використовують термін індуктивно-дедуктивний (дедуктивно-індуктивний) метод.

Традуктивний метод передбачає рух від окремого до окремого через його порівняння за ознаками подібності (аналогія) чи відмінності. Характеризуючи цей метод з позицій діяльності вчителя й учнів, необхідно зазначити, що аналогія не може самостійно існувати. Тільки в єдності з іншими логічними методами (аналіз, синтез, індукція, дедукція) вона сприяє реалізації завдань навчання.

Дедукція, індукція, традукція невіддільні від аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації.

Аналітичний метод навчання передбачає виділення з цілого окремої частини. Він має такі компоненти: осмислене сприйняття інформації, виділення суттєвих ознак і відношень, поділ на елементи і знаходження вихідної структурної одиниці; осмислення зв’язків, їх синтез. Характеристика частини цілого здійснюється через порівняння, синтез та інші логічні методи. Аналітичний метод часто використовується на початковому (емпіричному) етапі пізнання.

Синтетичний метод навчання передбачає уявне або практичне поєднання виділених аналізом елементів або властивостей предмета в єдине ціле. Він забезпечує пізнання конкретного через єдність різноманітного і здійснюється в основному на теоретичному рівні пізнання. Синтез може бути не тільки результатом аналізу, але й передувати йому. Наприклад, щоб написати твір, учень повинен оволодіти загальною ідеєю теми з метою відбору необхідного фактичного матеріалу.

Ефективне застосування аналізу і синтезу забезпечується їх взаємодією. Тому часто використовують термін аналітико-синтетичний (синтетико-аналітичний) метод.

В методі порівняння виділяють такі дії: визначення об’єктів порівняння; виявлення основних ознак; співставлення; встановлення подібності чи відмінності; знакове оформлення результатів порівняння (таблиця, план, схема чи модель).

Для методу узагальнення характерними є такі дії: відбір типових фактів, знаходження головного; порівняння; первинні висновки, їх теоретична інтерпретація; аналіз діалектики розвитку явища; знакове оформлення результатів узагальнення (формули, моделі, тенденції та ін.).

Метод конкретизації має такі компоненти: сходження від абстрактного до конкретного; знакове оформлення результатів конкретизації (приклади, задачі, схеми, моделі та ін.).

Виділення головного як метод навчання передбачає такі дії: конкретизація предмета пізнання; розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння; відокремлення головного від другорядного; знаходження ключових слів, понять, смислових опорних пунктів; групування матеріалу; висновок про предмет пізнання, знакове оформлення (план, схема, опорний конспект, алгоритм, заголовок).

Метод роботи з підручником

Робота з підручником - організація самостійної роботи з друкованим текстом, що дає змогу глибоко осмислити навчальний матеріал закріпити його виявити самостійність учнів у навчанні.

Види роботи з підручником:

Читання тексту з підручника

Відповіді на запитання

Заучування напамять

Розгляд і аналіз малюнків, схем, таблиць

Виписування з тексту

Конспектування

Розв’язування прикладів задач

Виконання вправ

Наочні методи навчання

Словесні методи навчання тісно повязанні з наочними методами. 1 збагачення і розширення чуттєвого досвіду учнів. 2 доказовість словесних пояснень. 3 розвиток спостережливості учнів.4 пізнання конкретних властивостей предметів.

До наочних методів відносить: метод ілюстрування, метод демонстрування, метод спостережень, досвіду.

Ілюстрування – наочний метод навчання який передбачає показ і сприйняття предметів процесів і явищ, в їх символічному зображенню.

Види ілюстрування:

Натуральна наочність (елементи рослинного світу, корисні копалини, шкільні речі,види грунтів

Предметні та сюжетні малюнки

Іграшки

Макети муляжі

Таблиці, схеми, креслення

Географічні карти глобус

Індивідуальні картки

Метод демонстрування –метод навчання який полягає у показі процесів і предметів у їх динаміці русі.

Демонстрування використовують тоді коли процес чи явище учні повинні сприймати в цілому

До демонстрування належить:

технічні засоби навчання

комп’ютерне зображення

інсценування

розв’язування прикладів задач

виразне читання

діючи моделі

виробничі процеси

Спостереження- тривале цілеспрямоване сприймання об’єктів чи явищ з фіксаціею змін які в них відбуваються

Виконують 2 функції: демонстраційно- ілюстративну, дослідницьку

Спостереження це єдність сприймання і мислення.

Спостереження бувають: короткочасними, тривалими, фронтальними, індивідуальними.

Практичні методи навчання

Їх використовують для безпосереднього пізнання дійсності поглиблення та закріплення знань формування вмінь та навичок.

Вправи - багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння.

Є такі види вправ:

- підготовчі

- вступні

- пробні

- тренувальні

- творчі

- контрольні

Лабораторна робота- практичний метод навчання який передбачає вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Лабораторні роботи можуть проводитись перед вивченням нового теоретичного матеріалу в процесі вивчення та після його вивчення

Значення лабораторних робіт:

1 сприяють зв’язку теорії з практикою

2 озброюють чнів методами дослідження

3 формують навички використання приладів

4 вчать робити правильні наукові висновки

Практичні роботи- застосування знань учнями у ситуаціях наближенних до життєвих. Практичні роботи формують в учнів вміння та навички, та вчать використовувати теоретичний матеріал на практиці

3)якщо в основі будь-якого пізнавального завдання лежать протиріччя суперечність протиставлення то таке завдання називається проблемним

Проблемне навчання реалізується за допомогою 3 методів:

1 проблемний виклад полягає в тому що створивши проблемну ситуацію вчитель сам розкриває її і дає кінцеве розв’язування проблеми.

2 коли ж поставлено проблему розв’язує вчитель і залучає учнів до пошукової діяльності то такий метод називається частково пошуковим або евристичним.

3 коли розумовий розвиток учнів досягає такого рівня що вони в змозі самостійно здійснити всі етапи пошукової діяльності їх логічної послідовності то такий метод називається дослідницьким

Дата добавления: 2015-05-24