IV. Ланка закріплення

III. Ланка узагальнення.

ІІ. Ланка осмислення і розуміння.

І. Ланка сприймання.

1. Намагання формувати образи вивчених об'єктів із використанням можливо

більшої кількості складових вищого рівня відображення дійсності - слухових,

зорових, дотикових, нюхових, смакових відчуттів.

2. Здійснювати різнобічний огляд об'єкта вивчення.

3. Сукупність усіх ознак об'єкта виявляти в процесі дій.

4. Формувати уяву про нього спочатку на основі цілісного розгляду, єдності всіх

його рис, а вже згодом - на основі окремих фрагментів, загалом дотримуючись

такої логіки пізнання: первинний синтез - аналіз - вторинний синтез.

5. Структурувати об'єкт вивчення, зважаючи на те, що чим простішою г структура,

тим швидше відбувається процес ідентифікації та розпізнавання.

6. Для виховання структурності об'єкта виявляти, що в його образі є центральною

частиною, а що периферійною - тлом, зважаючи на те, що тло завжди менш

структуроване.

7. Розвивати уяву школярів для "домальовування" образів виучуваних об'єктів,

сформованих на основі спрощених схем та моделей.

8. З метою коригування результатів сприймання об'єкта вивчення у бік стабільності

створювати його еталонний образ на основі найтиповіших рис.

9. Новостворені образи об'єктів та предметів вивчення співвідносити з відповідним

класом еталонних образів, які несуть у собі досвід людської діяльності.

Надзвичайно важливо при цьому спиратися на досвід самої дитини.

10. Розгортати передавання від педагога до учня особистісних смислів понять у

відповідно створеній естетичній атмосфері, яка забезпечує емоційну

присутність.

1. Збагачення первинних образів об'єктів навчального пізнання за рахунок

розкриття їхніх істотних ознак, якостей, рис у процесі переходу від розгляду у

компонентно-структурній площині до розгляду у функціональній площині.

1. На основі збагачених цілісних образів розпочинати формулювання теоретичних

понять, ідей, законів, теорій, закономірностей.

2. Поглиблювати розуміння об'єкта навчального пізнання на основі встановлення

його зв'язків з навколишніми фрагментами реальної дійсності та із загальним

образом світу, використовуючи історичну площину розгляду (генетично-

прогностичного аналізу).

3. Визначити синергетичні особливості динаміки об'єкта за умови, якщо він

розвивається як нестабільна складно-організована система.

4. Дотримування такої послідовності узагальнень: локальні - часткові - поурочні –

тематичні, підсумкові - міжпредметиі.

1. Первинне, поточне та узагальнювальне повторення.

2. Використання здобутих знань на практиці та у творчих завданнях.

3. Ініціювання вчителем процесів відтворювання та згадування об'єктів

навчального пізнання за рахунок відновлення місця вивченого в системі

смислових зв'язків пам'яті учня та за рахунок створення ситуацій, у яких здобуті

учнями знання стають покликаними новими мотивами, цілями, операціями їхньої

діяльності.

Д/з: 1. Законспектувати і вивчити теми занять: «Навчання як вид пізнавальної діяльності

учнів початкових класів» та «Навчання як двосторонній процес спільної діяльності

вчителя і учнів початкових класів».

2. Добре відіспатися, відпочити і здоровими повернутися 26.01.2015 р.

Дата добавления: 2015-05-24