Ситуація 13

Г.С. Сковорода писав: "Бог є скрізь, і щастя в усякому стані, коли входило в нього із Богом. Треба тільки пізнати себе, куди хто народжений".

Ніби продовжуючи думку Г.С. Сковороди, Дж. Лоуренс Пітер виділив чотири соціальні функції діяльності люди­ни: світопізнання, владної, господарської, трудової. Також поділив людей за природними можливостями на чотири групи: люди знань ("Брахмани" — охоплюють діяльність національного організму як складові частини надсистеми); люди влади ("Килатрії" — охоплюють діяльність всього національного організму); люди бізнесу ("Підприємці" — охоплюють два і більше сегменти діяльності національного організму); люди кваліфікованої праці ("Спеціалісти" — діють у вузькому сегменті діяльності, в рамках однієї про­фесії). Умовне співвідношення між кількістю членів вказа­них груп — 1: 10: 100: 1000.

Хочуть того люди чи ні, визнають вони це чи ні, але вони вже поділені на чотири касти... Ніяке людське законодав­ство, ніякі форми терору не здатні скасувати цей факт. Нор­мальне функціонування і розвиток людського суспільства можливі лише в тому випадку, коли цей факт буде визна­ним і застосованим*.

1. Чи можна погодитись з такими думками авторів?

2. Наскільки мета і зміст виховання зумовлюються, на ваш погляд, об'єктивним і суб'єктивним чинниками?

13.3. Завдання для самоконтролю

13.3.1. У чому полягає суть виховання? З наведених відпові­дей оберіть правильну, проаналізувавши помилковість інших.

1. Виховання — це озброєння учнів достатньою сумою знань.

2. Виховання — це включення дітей в життєві ситуації, які й забезпечують оволодіння певними якостями.

3. Сутність виховання полягає у стимулюванні особистості до певної діяльності.

4. Правильної відповіді немає.

13.3.2. Що ви розумієте під рушійною силою виховання? Із запропонованих відповідей виберіть правильну, обґрунтувавши помилковість або неповноту інших.

1. Рушійною силою виховання є така сила, яка заставляє ру­хатись вперед до досконалості.

2. Результат протиріччя між набутими знаннями і досвідом у поведінці і новими потребами.

3. Під рушійною силою процесу виховання варто розуміти не що інше як протиріччя між рівнем конкретних знань, якими володіє людина, і методами запровадження їх у життя.

4. Рушійною силою процесу виховання є результат протиріч між життєвими потребами у вихованості людини, з одного боку, і наявним рівнем сформованості в ній певних якостей, з іншого.

13.3.3. Із наведених тверджень оберіть ті, які означають зако­номірності виховного процесу.

1. Врахування вікових та індивідуальних особливостей вихо­ванців.

2. Виховання в колективній діяльності.

3. Доступність виховних впливів.

4. Дотримання потреб у спілкуванні.

5. Єдність і взаємозумовленість біологічних і соціальних чин­ників.

6. Провідна роль діяльності у вихованні.

7. Формування переконань.

8. Визначальна роль сім'ї у вихованні.

9. Пріоритет загальнолюдських і національних морально-ду­ховних цінностей.

10. Оволодіння знаннями норм і правил поведінки.

13.3.4. Назвіть об'єктивні і суб'єктивні фактори, які вплива­ють на процес виховання.

13.3.5. Розкрийте сутність концепцій виховання і висловіть своє ставлення до них.

13.3.6. Назвіть потреби, які впливали і продовжують вплива­ти на формування мотивів виховання у становленні вас як особи­стості.

13.3.7. Відтворіть структурну схему виховання й обґрунтуй­те зв'язки між його компонентами.

13.3.8. У чому ви вбачаєте взаємозв'язок і відмінні особли­вості між вихованням, самовихованням і перевихованням?

13.3.9. Визначте основні змістовні компоненти програми ви­ховання особистості.

13.3.10. Проаналізуйте сутність принципів виховання і скла­діть по 6—8 правил, спрямованих на реалізацію вимог 3— 4 принципів.

13.3.11. Назвіть основні компоненти виховного процесу. Назвіть цифру, до якої сходяться лінії від обраних вами компо­нентів.

13.3.12. Із наведених факторів виховання визначте, в яку гру­пу включені об'єктивні фактори, а в яку — суб'єктивні.

13.3.13. Що ви розумієте під самовихованням? Із наведених відповідей оберіть правильну, проаналізуйте помилковість інших.

1. Самовиховання передбачає вплив на те біологічне і соці­альне середовище, в якому функціонує людина.

2. Під самовихованням варто розуміти таку діяльність вихо­вателя, яка сприяє гальмуванню у вихованця негативних якостей.

3. Під самовихованням розуміють свідому і самостійну діяльність, що виникає в результаті активної взаємодії особи­стості із середовищем, яке впливає на розвиток і удосконалення людини.

4. Самовиховання — це цілеспрямована взаємодія особистості з оточуючими людьми з метою порівняльного аналізу власних вчинків.

5. Правильної відповіді немає.

13.3.14. Що ви розумієте під перевихованням? З наведених відповідей оберіть правильну, проаналізувавши помилковість інших.

1. Перевиховання — це вплив вихователя на особистість ви­хованця з метою спонукання його до позитивних дій.

2. Перевиховання передбачає цілеспрямований вплив вихо­вателя на перебудову шкідливих поглядів вихованця, як його світогляду, особливостей поведінки, що ускладнюють процес фор­мування особистості.

3. Під перевихованням варто розуміти різке гальмування особливостей поведінки вихованця.

4. Перевиховання спрямоване на навіювання вихованцеві кри­тичного ставлення до себе, до своїх дій з метою відмови від них.

5. Правильної відповіді немає.

Дата добавления: 2015-05-24