Ситуація 5. Г.З.,учителька історії, була вольовою людиною

Ситуація 4

Г.З., учителька історії, була вольовою людиною. Дисцип­ліну тримала жорстку, не докладаючись на чиюсь допомо­гу. За найменшу провину безжально карала учнів.

— У мене учні виконають будь-яку команду, — любила говорити Г.З. — Немає чого з ними сюсюкати, проводити різні збори, формувати уповноважених колективу... Теорія все.

Та одного разу Г.З. прийшла на урок історії у свій 8-й клас, відкрила двері, а в класній кімнаті сиділа лише одна Оксана і плакала.

— А куди ділися ці дармоїди? — в нерішучості, але зі злістю запитала Г.З.

— Пішли... В парк, — боязко відповіла Оксана.

— Як пішли? Усі? Хто командував? Як вони посміли, — сипала запитаннями учителька. — Я їм покажу. Вони у мене потанцюють!!!

І вискочила з класу.

1. Як ви оцінюєте дії учительки?

2. Чи можна говорити про цей клас як колектив?

3. Що б ви порадили Г.З. у цій ситуації?

Класний керівник 6-А класу Галина Степанівна на збо­рах учнів сказала:

— Сьогодні, діти, ми маємо обрати керівний склад нашо­го колективу. Розпочався навчальний рік і треба жити по-новому. У нас є хороші учні — активісти, відмінники. Ось Галя Т. Оберемо її старостою класу, Володю А. — фізоргом, нашу акуратистку Олю С — керівником санітарної трійки. Я запишу їхні прізвища на дошці і будемо голосувати.

Галина Степанівна дбайливо записала "свої" кандидатури на дошці. Клас мовчав. Раптом Сашко Н. різко підняв руку:

— Можна мені сказати? Давайте запропонуємо свої кан­дидатури. Ми хочемо по-справжньому, Галина Степанівна. Он і депутатів обирають на альтернативній основі, демо­кратично.

— Як це "по-справжньому"? А те, що я запропонува­ла, — це, по-твоєму, на сміх? — учителька з осудом подиви-

лася на Сашу Н. — Ось за цих учнів проголосуємо і буде демократично.

— Ні, Галино Степанівно, — не вгамовувався Сашко. — Ми вже обговорювали кандидатури до наших керівних органів і хотіли б запропонувати...

— Кого запропонувати? — уже різко запитала Галина Степанівна.

— Ігоря М., наприклад. Він буде хорошим старостою, його усі поважають. Надя Ш. була б добрим редактором нашої газети...

— Ще чого, — уже нервувала Галина Степанівна — Адже Ігор — не відмінник, вчиться лише на четвірки. А ти його старостою.

Сашко почервонів, ще щось сказав. Його збиралися підтри­мати ще кілька учнів, але не наважувалися сердити Галину Степанівну.

— Отже, будемо, діти, голосувати за кандидатури, прізви­ща яких я написала на дошці, — приступила до справи Га­лина Степанівна. — Хто за?

Більшість підняли руки за обрання Галі Т. Старостою.

— Хто проти? Нікого? А ти, Сашко, і ще шестеро з твоєї компанії? Ви за кого?

— Ми не голосуємо, — несміливо відповів Сашко. Так проходило голосування за всі кандидатури що їх

запропонувала класний керівник.

1. На якій стадії розвитку перебуває цей колектив?

2. Які помилки допустила учителька під час обрання органів самоврядування?

3. Як варто діяти класному керівникові цього колек­тиву під час розв'язання питання обрання органів само­врядування?

Дата добавления: 2015-05-24