Ситуація 5. Процес самообслуговування (прибирання класної кімна­ти, коридорів та ін.) завжди приносив неприємності клас­ному керівникові 6-го класу Л.Г

Ситуація 4

Ситуація З

Процес самообслуговування (прибирання класної кімна­ти, коридорів та ін.) завжди приносив неприємності клас­ному керівникові 6-го класу Л.Г. Якщо вона залишалась після шостого уроку і сама безпосередньо організовувала прибирання — учні робили усе старанно і, здавалось, відпо­відально.

Коли чергові учні дізнавалися, що Л.Г. після шостого уроку немає в школі, прибирання класної кімнати та кори­дору робилось погано, часто школярі взагалі залишали за­кріплені ділянки неприбраними. Наступного дня у Л.Г. уже вкотре були неприємні розмови з директором школи. Після цього в учительській з'явилось наступне розпорядження: усім класним керівникам після шостого уроку залиша­тись у школі, організовувати прибирання. Більшість клас­них керівників висловлювала незадоволення: "Хай зали­шається той, хто не сформував в учнів свідомого ставлення до справи. Немає потреби бути так довго нянькою у дітей".

1. У чому ви бачите причину такої поведінки учнів 6-го класу?

2. Яка ланка у системі морального виховання не пов­ною мірою віднайшла свою реалізацію?

3. Який шлях, засоби і методи формування в учнів відповідального ставлення до справи ви обрали б у роботі з цим колективом?

У сім'ї Сергійка високо підносять культ навчання. Хлоп­чика уже з 5 років готували до занять у школі. За оцінкою учителів Сергійко кмітливий, добре розвинена увага (як для першокласника), вчиться із захопленням. На уроках праці має відмінні оцінки. Але вкрай негативно ставиться до са-мообслуговуючої праці, не любить фізичної праці, дома не виконує і не хоче виконувати ніяких обов'язків.

1. Які помилки допущенні у трудовому вихованні Сер­гійка?

2. Як би ви діяли на місці учительки?

Довелося бути свідком такої розмови трьох класних ке­рівників:

— Знаєте, надто багато нині розмов щодо професійної орієнтації учнів. Пов'язують усе це з індивідуальними особ­ливостями, темпераментом та ін. До цього треба ставитись простіше: працюй там, де ти найбільше потрібний.

— Ви помиляєтесь, Галино Сергіївно, — заперечувала колега. — Є сенс у тому, що професійна діяльність пов'яза­на із соціальними потребами. Але при цьому не можна не враховувати індивідуальні особливості людини. Скажіть, чи може людина з переважаючим меланхолічним темпе­раментом працювати оператором на залізниці, пілотом або навіть професійним шофером? А нашого непосидючку Сер­гія Т. з його рисами холеризму посади у бухгалтерію або відділ статистики, то він такого наплутає, що після нього ніхто й кінців не найде. Він і сам втече від цього. Тому ми маємо ретельно вивчати індивідуальні особливості та ана-томо-фізіологічні і психічні можливості кожної особистості, щоб порадити вихованцям найбільш оптимальні критерії вибору майбутньої професії.

— Нині, коли переходимо до ринкових засад господа­рювання, складаються інші орієнтири на вибір професії,— включилась у розмову Ніна Петрівна.— Частіше обирають професію не за індивідуальними можливостями, а задля ма­теріальної вигоди. Голий прагматизм. Що ж, можливо, у цьому є сенс. Для окремих професій доречно встановити вищу плату — і проблему можна розв'язати...

— Та ні, колего,— відстоювала свою позицію Ангеліна Сергіївна,— цим проблему навряд чи можна розв'язати. Ма­теріальна вигода — це факт, який лежить на поверхні. Це перехідне для більшості людей. Я все ж дотримуюсь думки, що юнаків і дівчат треба орієнтувати на професії залежно від їх соціальної значимості й індивідуальних фізичних та психічних можливостей.

Приєднайтесь до суперечки класних керівників і ви-словіть свої міркування щодо означеної проблеми.

Дата добавления: 2015-05-24