Постановка завдання

Вступ

Дослідження і аналіз методів та моделей інтелектуальних систем безперервного навчання

Гагарін О.О., Титенко С.В.

Гагарін О.О.,Титенко С.В. Дослідження і аналіз методів та моделей інтелектуальних систем безперервного навчання // Наукові вісті НТУУ "КПІ". – 2007. – №6(56). – С. 37-48.

У роботі проаналізовано особливості безперервної освіти і шляхи їх підтримки у навчальних системах. Зроблено огляд ключових методів і моделей, які повинні лягти в основу інтелектуальної системи безперервного навчання.

Стрімкий розвиток технологій спонукає до змін практично в усіх галузях суспільства. Серед них і освітня галузь, яка останнім часом проходить непростий період трансформацій. На наших очах відбувається бурхливий розвиток і перші кроки практичного застосування дистанційної освіти в Україні. Разом з тим, суспільство очікує реалізації нової концепції у навчанні «освіта впродовж усього життя» [1]. Стандартні і достатньо статичні п’яти-шестирічні університетські програми не здатні в повноті задовольнити перемінливі вимоги ринку праці. Інновації пронизують усі сфери життя, постійно змінюючи попит на різні професії і самі професії зокрема. Тому навчання не може завершитися після п’ятого року університету, воно має тривати і надалі. Технології дистанційної освіти мають величезний потенціал відповісти на такий суспільний виклик, надавши зручні механізми підтримки безперервного навчання.

За деякими оцінками, середньорічний темп приросту нових знань становить 4 – 6%. Це означає, що близько 50% професійних знань фахівець повинен одержати після закінчення навчального закладу. Обсяг часу, необхідний для відновлення професійних знань для фахівців з вищою освітою становить 28% від загального обсягу часу, яким володіє працівник протягом усього працездатного періоду. Безперервна освіта стає важливим фактором конкурентоспроможності фахівця на ринку праці. [2]. Уся історія становлення і розвитку навчання людини як самостійної області його діяльності вказує на те, що навчання повинне бути безперервним і адаптивним [3].

Сьогодні ми маємо безліч чудових прикладів Web-систем для організації дистанційного навчання, серед них Blackboard [4], WebCt [5], Moodle [6], IBM LearningSpace [7] та ін. Такі системи впевнено застосовують переваги інформаційних технологій. Проте слід підкреслити – інформаційних, тоді як дедалі більше ми стикаємося з потребою у технологіях знань. Тут передусім слід згадати науковий напрямок, що безпосередньо займається даною проблемою, а саме – дослідження штучного інтелекту і його розділ інженерія знань. Не зважаючи на давню історію і значущі досягнення цього напрямку, дуже специфічно тут постає задача репрезентації знань саме для освіти, так як педагогічне подання часто не вписується в загальну парадигму і класичну постановку проблеми подання знань у штучному інтелекті [8]. У зв’язку з цим виникає потреба розробки специфічних підходів моделювання знань, що надихаються різними галузями з метою ефективного вирішення проблеми подання знань для освіти.

Таким чином, в процесі вирішення задачі розробки і поширення навчальних Web-систем виникають і зміцнюються наукові напрямки на стику педагогічних і комп’ютерних наук – штучний інтелект в освіті [9], «Освітні технології і суспільство» [10,11], семантичний Web-простір у електронному навчанні [12] тощо. Все більше уваги приділяється інтелектуалізації систем навчання. Створюються наукові співтовариства по дослідженню застосування технологій штучного інтелекту в освіті [9-12].

Метою роботи є аналіз вимог до інформаційних систем безперервного навчання, а також методів, моделей і технологій їх побудови. Це включає аналіз існуючих методів і технологій інтелектуальних освітніх систем і визначення кола специфічних і слабко розвинених напрямків, які потребують ґрунтовного пророблення у контексті безперервного навчання.

Дата добавления: 2015-05-24