Модернізація вищої освіти України і Болонський процес

Для України європейська інтеграція - це входження до єдиної сім'ї європейських народів, повернення до європолітичних і культурних традицій. Європейська інтеграція стає ключовою ланкою відкриття України світу, переходу до відкритого демократичного суспільства. Основним напрямом культурно-освітньої та науково-технічної інтеграції визначення впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. Вони охоплюють галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, культуру та науку, мистецтво, технічну та технологічну сферу. Інтеграційний процес на відповідних напрямках полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. Необхідність реформування системи вищої освіти України, підвищення рівня її якості обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини. Основною метою державної політики п галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Пріоритетними напрямками державної політики щодо розвитку освіти є:

- особистісна орієнтація вищої освіти;

- формування національних та загальнолюдських цінностей;

- створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої

- освіти;

- постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

- запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;

- підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної та суспільної підтримки;

- розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи (іспити, програми, процес навчання - виховання);

- інтеграція української вищої освіти до світового освітнього простору.

Згідно загально цивілізаційним тенденціям розвитку освіти в України передбачається:

- перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців (забезпечує зростання освітнього та кваліфікаційного рівня, професійної мобільності);

- формування мережі ВНЗ, яка б задовольняла інтереси особистості, її потреби і водночас держави;

- підвищення освітнього і культурного рівня суспільства;

- піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти розвинених країн світу.

Необхідна трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні на засадах:

- національної ідеї вищої освіти, зміст якої базується на примноженні національних освітніх традиції;

- розвиток вищої освіти підпорядковується законам ринкової економіки;

- розвиток вищої освіти розглядається в контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем.

«БОЛОНСЬКИМ ПРОЦЕСОМ» - прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Згідно Болонської декларації (19.06.1999) країни учасниці зобов'язались до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.

Основні ціліБолонського процесу:

- побудова європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

- посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому Європейської системи вищої освіти;

- досягнення більшої успішності та порівнянності системи вищої освіти;

- формування та зміцнення інтелектуального культурного та соціального науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому;

- підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та європейських культурних цінностей;

- змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші, престиж.

Ключова позиція реформування полягає в тому, що Болонські вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.

Вища освіта України будується на засадах ступневості: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Головні напрями її розвитку:

- розширення доступу до вищої освіти, якість освіти, й ефективність використання фахівців з вищої освіти, інтеграційні процеси;

- розширення доступу до вищої освіти.,

В Україні реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Структура освіти за своєю ідеологією та цілям узгоджена із структурами освіти більшості розвинутих країн світу. Також є позитивні наробки у якості освіти, що забезпечується підготовленістю абітурієнтів.

Розширення; доступу до освіти за рахунок збільшення прийому, ранній профорієнтації, забезпечення більшої об'єктивності вступних випробувань. Для цього передбачається введення незалежного (зовнішнього тестування) під час вступних іспитів

Забезпечення та гарантія якості вищої освіти:

1. Якість освіти регулюється стандартами вищої освіти

2. Запровадження ступеневої системи вищої освіти й введення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів

3. інституція ліцензування, атестації та акредитації

Для цього створена Державна Акредитаційна Комісія (ДАК), яка забезпечує додержання вимог до вищої та професійно-технічної освіти шляхом встановлення відповідних нормативних показників.

ВНЗ, що пройшли акредитацію, видають дипломи про освіту державного зразка. Первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі.

Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (6 цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання, запровадження кредитної системи, формування системи контролю якості освіти, розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.

Болонська декларація висуває завдання домогтися, щоб вчені ступені мали відповідати європейському рівню праці, а отже були свідоцтвом кваліфікації в тій галузі діяльності, за якої була здобута освіта. У найближчий час будуть реалізовані такі заходи:

- запровадження системи освіти на основі 2-х ключових навчальних циклів: до дипломного(бакалавр) та післядипломного(магістр);

- затвердження загальноприйнятої та порівняної системи вчених ступенів, в тому числі запровадження стандартизованого додатку до диплома;

- застосування Європейської Кредитної Трансферної Системи (ЕСТ8) як засобу сприяння більшій мобільності студентів;

- зближення систем контролю якості та акредитації для вироблення критеріїв порівняння та методологій.

Двоетапна система вищої освіти: незакінчена вища(додипломна) і закінчена вища

освіта (післядипломна), при чому, тривалість І циклу не менше 3 років. При

здобутті вченого ступеня видаються дипломи та стандартизовані додатки до

дипломів.

додатки до диплома мають на меті:

- пояснити характер навчальної програми заключного диплома;

- пояснити набуту власником диплома кваліфікацію;

- надати чітку і зрозумілу інформацію потенційним роботодавцям. Задля запровадження такого додатка, вища школа України впроваджує кредитно- модульну систему організації навчального процесу у ВНЗ(тепер кредитно-трансферну),. Кредитно-трансферна система сприяє мобільності студентів і викладачів, спрощує перехід від одного університету до іншого. Вона акумулює обсяг проведеної студентом роботи. Сума кредитів визначає чого досяг студент.

Кожний модуль виділяє наскрізні ідеї професійної діяльності, визначає способи практичного застосування інформації і прийняття рішень.

Кредит - умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни, виконаної

студентом під час навчання. Європейська

система трансферу кредитів (ЕСТS) була розроблена в програмі «Еразмус» ї характеризує кількість роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання: лекції, практична робота, семінари, консультації, практика, самостійна робота тощо. YЕСТS - 60 кредитів - навчальне навантаження на перший навчальний рік, 30-кредитів у семестр.

Кредитно-трансферна система передбачає:

- відхід від традиційної схеми: навчальний семестр-навчальнии рік

навчальний курс;

- раціональний поділ навчального матеріалу на модулі і перевірку якості

їх засвоєння;

- перевірку якості підготовки студента до кожного лабораторне практичного, чи семінарського заняття;

- використання більш широкої системи оцінки знань;

- вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

- стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру.

Зміст навчальної дисципліни розподіляється на змістові модулі (2 - 4 за семестр). Підсумкова оцінка виводиться без іспиту (заліку). Студент, який не набрав необхідну суму балів, здає іспит (залік). Також іспит здається в тому випадку, коли студент бажає підвищити свій рейтинг, або поглибити свої знання.

Важливим моментом впровадження кредитної системи є можливість врахувати всі досягнення студента, а не лише учбове навантаження, наприклад участь у наукових конференціях, дослідженнях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістовних модулів з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем, оцінювання досягнень студентів стає підґрунтям для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти і дослідників територією Європи.

Дата добавления: 2015-05-24