ІІ. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об'єкту

І. Правила навчання, що відносяться до учня як до суб'єкта навчання

ПОСІБНИК ДЛЯ ОСВІТИ НІМЕЦЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

АДОЛЬФ ВІЛЬГЕЛЬМ ДІСТЕРВЕГ

Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег (1790—1866) — ви­датний німецький педагог-демократ, послідовник Песталоцці. Ді­стервег вважав, що правильно організоване навчання повинно будуватися з врахуванням трьох принципів: природовідповідоюсті (врахування вікових та індивідуальних особливостей фізичного і психічного розвитку дитини), культуровідповідності (врахуван­ня умов, в яких живе дитина, національної культури), самодіяль­ності (намагання розвивати дитячу творчу активність). Спираючись на ці принципи, вчений сформулював систему дидактичних правил, які він виклав у своїй праці «Посібник для освіти німець­ких вчителів»(1835). Нижче наведено ряд дидактичних правил Дістервега із його праці «Посібник для освіта німецьких вчителів».

1. Навчай природовідповідно!

2. Керуйся при навчанні природними ступенями розвитку підростаючої людини!

3. Починай навчання, враховуючи рівень розвитку учня, і продовжуй його послідовно, неперервно, без пропусків і грунтовно!

Учи якомога менше!

4.Не вчи тому, що для учня, доки він це вчить, ще не потрібне, і не вчи тому, що для учня згодом не буде більше потрібним!

Нічому не вчи передчасно

Не давай нічого занадто пізно!

5. Навчай наочно!

6. Всі чотири правила грунтуються на попередньому принципі наочності і виходять із природовідповідності. Хто хоче навчати наочно і природовідповідно, повинен точно дотримуватися цих чотирьох правил.

Від близького до далекого!

Від простого до складного!

Від більш легкого до більш важкого!

Від відомого до невідомого!

7. Веди навчання не науковим, а елементарним способом!

8. Переслідуй завжди формальну мету або одночасно формальну і матеріальну; збуджуй розум учня за допомогою одного й того ж предмета, по можливості різнобічно, а саме: пов'язуй знання з уміннями і змушуй його вправлятися до тих пір, доки вивчене не стане здобутком підсвідомої течії його думок

9. Ніколи не учи тому, чого учень ще не в змозі засвоїти!

10. Турбуйся про те, щоб учні не забували того, що вивчили!

11. Не муштрувати, не виховувати і освічувати ad hoc*, а закласти загальні основи загальнолюдської і національної освіти!

12. Привчай учня працювати, змушуй його не тільки полюбити роботу, але настільки з нею поріднитися, щоб вона стала його другою натурою!

13. Рахуйся з індивідуальністю твоїх учнів!

1. Розподіляй матеріал кожного навчального предмета відповідно до рівня розвитку і (вище вказаних) законів розвитку учня!

2. Затримуйся головним чином на вивченні основ!

3. При обгрунтуванні похідних положень повертайся частіше до першопочаткових основних понять і виводь перші із останніх.

4. Розподіляй кожний матеріал на відомі ступені і невеликі закінчені частини.

5. Вказуй на кожному ступені окремі частини наступного матеріалу і, не допускаючи суттєвих перерв, наводь із нього окремі дані, щоб викликати допитливість учня, не задовольняючи її, одначе, повною мірою!

6. Розподіляй і розміщуй матеріал таким чином, щоб, де це тільки можливо, на наступному ступені при вивченні нового знову повторювалося попереднє!

7. Пов'язуй споріднені за змістом предмети!

8. Переходь від предмета до його позначення, а не навпаки!

9. Враховуй при виборі методу навчання природу предмета!

10. Розподіляй навчальний матеріал не на основі надуманих понять, загальних схем, а завжди розглядай його всебічно!

11. Виводь наступні положення не за допомогою загальних дій, але розвивай їх із природи предмета!

12. Зміст навчання повинен відповідати рівню сучасної науки

Дата добавления: 2015-05-24