Механізоване відділення в наступі

Механізоване відділення наступає в пішому порядку на фронті до 50 м.

Механізованому відділенню в наступі вказуються об’єктатаки і напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки механізованого відділення, як правило, є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудженнях, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати та інші вогневі засоби противника.

Бойовий порядоквідділення, яке наступає в пішому порядку, складається з цепу з відстанню між солдатами 6–8 м (8–12 кроків) і бойової машини піхоти (бронетранспортера).

Для зручності ведення вогню та кращого використання місцевості солдати в цепу можуть висуватись трохи вперед або в бік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу цепу і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина піхоти діє за цепом відділення, на його фланзі або безпосередньо в цепу (рис. 1.12).

Рис. 1.12. Бойовий порядок механізованого відділення,

що наступає у пішому порядку

Під час атаки в пішому порядку особовий склад механізованого відділення діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії та підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї.

Бойові машини піхоти в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та особовий склад, який атакує.

Після спішування в БМП залишаються навідники-оператори, механіки-водії та заступник командира взводу, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів.

До початку наступу відділення потай займає вихідну позицію. У вихідному положенні особовий склад відділення, як правило, розташовується в траншеї, а БМП – на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині

вихідного району разом з іншими машинами взводу.

Із заняттям вихідної позиції відділення готується до відбиття можливої атаки противника (розташовується на місці). З одержанням бойового завдання командир відділення організовує наступ.

Командир відділення, одержавши бойове завдання, повинен: зрозуміти завдання взводу, відділення, які об’єкти (цілі) на напрямку дій відділення уражаються засобами старших командирів а також завдання сусідів, час готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання; потім командир відділення віддає бойовий наказ.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а за неможливості – по схемі (на макеті місцевості), і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (з траншеї, окопу).

З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об’єктом атаки і про все помічене у противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети та інші вогневі засоби, а також живу силу противника.

Під час атаки в пішому порядку за командою командира взводу командир відділення подає команду: Відділення, приготуватися до атаки. За цією командою особовий склад дозаряджає зброю, приєднує штик-ножі, готує до дії ручні гранати.

За командою командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду: Відділення, в атаку – ВПЕРЕД, за якою відділення швидко вистрибує з траншеї та прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно при підтримці вогнем БМП атакує противника і продовжує наступ у глиб його оборони.

Під час атаки відділення невідступно просувається слідом за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові.

Командир відділення, просуваючись в цепу, на ходу уточнює об’єкт атаки відділення, порядок подолання загороджень і ставить завдання кулеметникам, гранатометнику і стрільцям.

Мінне поле відділення долає, як правило, слідом за танком по його коліях або по проробленому проходу бігом, як правило, у складі взводу. Під час підходу до мінного поля за командою командира взводу або самостійно командир відділення командує: Відділення, за мною, в колону по одному в прохід, бігом – РУШ. За цією командою кулеметники першими висуваються до проходу, вогнем прикривають рух відділення, а решта солдатів перешиковуються у колону і стрімким кидком під прикриттям вогню БМП долають мінне поле.

Подолавши мінне поле, відділення знову розгортається у цеп і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, що розташовується в траншеї, на 25–40 м, особовий склад за командою Відділення, гранатами ВОГОНЬ закидає його гранатами і вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і багнетами, і, не затримуючись, слідом за танками продовжує атаку в указаному напрямку.

В атаці рівняння має бути тільки на передніх, ніхто не має права відставати. Успішне просування вперед хоча б одного солдата має бути негайно підтримане іншими солдатами та відділенням у цілому.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед, по мірі послаблення опору противника за командою командира взводу проводить посадку в БМП або десантом на танки і продовжує наступ у вказаному напрямку.

При наступі з ходу командир відділення з початком розгортання взводу в бойовий порядок виводить БМП на свій напрямок, уточнює навіднику-оператору і механіку-водію об’єкт атаки, напрямок продовження наступу, місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення.

При атаці на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висування до переднього краю оборони противника, знищуючи протитанкові та інші вогневі засоби вогнем із зброї, встановленої на машині, та із стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

При атаці десантом на танку відділення розміщується головним чином в його кормовій частині над силовим відділенням. Командир відділення займає місце справа біля башти і виходить на зв’язок з командиром танка через танковий переговорний пристрій.

Для ведення вогню солдати розміщуються: кулеметник – у центрі танка, безпосередньо за його баштою; стрільці – справа і зліва від башти; гранатометник розташовується поряд з командиром відділення і веде спостереження.

Атаку переднього краю оборони противника та розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому ж порядку, як під час наступу із положення безпосереднього зіткнення з противником.

Дата добавления: 2015-05-08