Управління взводом при веденні наступального бою

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником взвод починає після проведення вогневої підготовки атаки, під час якої він вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби, а також живу силу противника. Командир взводу управляє вогнем підлеглих, веде спостереження за цілями, які підлягають знищенню в ході вогневої підготовки атаки на напрямку наступу взводу, і про результати спостереження доповідає командиру роти.

В установлений час за командою старшого командира танковий взвод,

який займає вихідну (вичікувальну) позицію, починає висування до рубежу переходу в атаку. За танками починають рух і розташовані з ними БМП механізованих взводів. З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально допустимою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника з ходу. Бойові машини піхоти (БТР) виходять до своїх відділень.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу при атаці в пішому порядку командує: Приготуватися до атаки, і потім: Позначити проходи для танків.

Після проходження танками вихідного положення командир взводу подає команду: Взвод, в атаку – ВПЕРЕД, за якою особовий склад вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника. Бойові машини піхоти, рухаючись за своїми відділеннями, вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

При атаці на БМП (БТР) посадка в них особового складу здійснюється під час вогневої підготовки атаки у вихідному положенні для наступу. Бойові машини піхоти (БТР) за командою (сигналом) командира взводу підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. Особовий склад за командами командира Взвод – до машини,На місця швидко робить посадку в машини і приготовляється до ведення бою з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.

Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, БМП і стрілецької зброї.

Танки і БМП, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку по своїх напрямках, а ті, що не мають тралів, і БТР – встановленим порядком по проробленому проходу.

При цьому особовий склад, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками по їхніх коліях або по проробленому проходу. З підходом особового складу до загороджень за командою командира взводу Взвод, в напрямку такого-то предмета, в колону по два (по три), напрямне – перше відділення, в прохід, бігом – РУШ або Взвод, за мною, в колону по два (по три), в прохід, бігом – РУШ відділення у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу.

Бойові машини піхоти в цей час вогнем з коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають долати загородження. Вони долають загородження за колоною взводу.

Після подолання загороджень взвод, який атакує в пішому порядку,

за командою командира Взвод, в напрямку такого-то предмета – до бою, ВПЕРЕД або Взвод, за мною – до бою, ВПЕРЕД бігом у встановленому порядку розгортається в цеп, відкриває вогонь зі своєї зброї та стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25 – 40 м, за командою командира Взвод, гранатами – ВОГОНЬ особовий складзакидає противника гранатами і в точно встановлений час (“Ч”) слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і безупинно продовжує атаку в указаному напрямку. Бойові машини піхоти, подолавши загородження по проходах, доганяють свої підрозділи, вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за цепом своїх підрозділів.

Механізований взвод при атаці на БМП, подолавши мінне поле, слідом за танками у точно встановлений час (“Ч”) стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає в глиб оборони противника (рис. 1.19).

Рис. 1.19. Атака переднього краю оборони противника

У тому випадку, коли перед взводом танки не діють, взвод атакує про-тивника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.

Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії становить: для БМП (БТР) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.

Під час дій особового складу в пішому порядку командир взводу спішується і просувається за цепом взводу на віддаленні до 50 м в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу та управляти ним. Управління вогнем і рухом БМП командир взводу здійснює через свого заступника.

Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається у складній та швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного відділення (танка) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.

При відставанні сусідів взвод, не припиняючи атаки, частиною вогневих засобів придушує цілі, які заважають просуванню сусідів.

Найкраща допомога сусідам – просування взводу вперед.

Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод обходить та атакує його у фланг або в тил. Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках та відкриті фланги противника, з метою маскування можуть застосовуватися аерозолі (дими).

По мірі послаблення опору противника механізований взвод, що наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки. Для цього БМП (БТР) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку. Особовий склад за командою командирів відділень До машини бігом рухається до своїх БМП (БТР), танків, ставить зброю на запобіжник, потім за командою На місця швидко робить посадку та готується для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори БМП, навідники кулеметів БТР під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі.

Загородження, перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по проробленому проходу.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю „бій” і коротку характеристику сучасному загальновійськовому бою.

2. Назвіть види загальновійськового бою і дайте їм характеристику.

3. Які вогневі засоби механізованих військ застосовуються в сучасному бою, яке призначення кожного з них?

4. У яких порядках діє взвод? Дайте характеристику кожному з них.

5. Що таке бойовий порядок взводу? Покажіть його схемою в наступі та обороні.

6. Чим досягається готовність взводу до виконання бойового завдання?

7. Коли і кому доповідає солдат про стан наявності боєприпасів і заправлення пальним?

8. Що вказується спостерігачу при постановці завдання?

9. Покажіть схемою окоп на відділення з визначенням його розмірів.

10. Які заходи включає в себе підготовка до атаки?

11. Назвіть способи пересування на полі бою.

12. У чому полягає сутність і зміст управління?

13. Яка послідовність роботи командира відділення і взводу після одержання бойового завдання?

14. Дайте визначення терміну “робоча карта командира”.

15. Яким кольором наноситься на карту обстановка своїх військ і військ противника?

16. Розкажіть про порядок роботи командира взводу при переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником.

17. У якій послідовності проходить інженерне обладнання опорного пункту взводу?

18. Що включає в себе система вогню взводу в обороні? Покажіть на схемі.

19. Яка мета наступального бою, яким чином вона досягається?

20. Як здійснюється наступ механізованого взводу на противника, який обороняється?

21. Які команди подає командир механізованого взводу з виходом взводу на рубіж спішування?

22. Як діє взвод, якщо при атаці противника сусіді відстають?

23. Місце командира механізованого взводу під час дій особового складу в пішому порядку.

24. Назвіть безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії для БМП, танка, особового складу, який атакує в пішому порядку.

Розділ 2

ВІЙСЬКОВО-ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА

2 .1. ОСНОВИ IНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХ ДIЙ ПІДРОЗДІЛІВ РОДІВ ВІЙСЬК

Успiшне виконання вiйськами своїх бойових завдань у великiй мiрi буде залежати вiд їх всебiчного забезпечення (бойового, технічного, тилового і морально-психологічного).

До видів бойового забезпечення з’єднань (частин) повітряних сил вiдносяться: розвiдка, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний i біологічний захист, топогеодезичне забезпечення, метеорологічне забезпечення, штурманське забезпечення, радіосвітлотехнічне забезпечення, пошуково-рятувальне забезпечення і безпосереднє прикриття та наземна оборона.

У батальйоні (роті) сухопутних військ організовуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, охорона, радіційний, хімічний і біологічний захист, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення.

Важливе мiсце у сучасних умовах серед iнших видiв бойового забезпечення посідає iнженерне забезпечення.

Пiд iнженерним забезпеченням бойових дiй слід розуміти комплекс iнженерних завдань i заходiв, якi виконуються вiйськами для досягнення успiху в бою.

Протягом усiєї iсторiї збройної боротьби, i особливо у роки Великої Вiтчизняної вiйни 1941 – 1945 рокiв, а також у локальних вiйнах i збройних конфлiктах останнiх рокiв роль i значення iнженерного забезпечення бойових дiй постiйно зростала.

Якщо ранiше, до ХХ сторiччя, основним завданням iнженерного забезпечення було закрiплення мiсцевостi, перш за все зведення різноманітних захисних фортифiкацiйних споруд, то у сучасних умовах комплекс інженерних завдань значно розширився.

Серед завдань, якi повиннi умiти вирiшувати самостiйно пiдроздiли i частини родiв вiйськ i спецiальних військ, необхiдно видiлити такi:

– фортифiкацiйне обладнання та маскування позицiй i районiв, якi вони займають;

– побудова iнженерних загороджень для прикриття позицiй;

– прокладання колонних шляхiв;

– долання iнженерних загороджень;

– переправа через воднi перешкоди на плаваючiй бойовiй техніці, на десантних i паромних переправочних засобах, а також по мостах;

– добування й очищення води з застосуванням табельних засобiв;

– проведення пiдривних робiт.

На пiдроздiли i частини iнженерних вiйськ покладається виконання найбiльш складних завдань iнженерного забезпечення, якi потребують спецiальної пiдготовки особового складу i застосування iнженерної технiки та iнженерних боєприпасiв.

У роки Великої Вітчизняної війни інженерні війська у значному обсязі займались мінуванням і розмінуванням, будівництвом оборонних рубежів, доріг, мостів, доланням інженерних загороджень, наведенням переправ та виконанням інших завдань.

За проявлену мужність і героїзм у роки Великої Вітчизняної війни 650 воїнам інженерних військ було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 294 сапери були нагороджені орденами Слави усіх трьох ступенів, близько 100 тисяч воїнів отримали урядові нагороди.

У сучасних умовах накопичений інженерними військами досвід поповнюється і вдосконалюється.

Для виконання завдань інженерного забезпечення інженерні війська Збройних Сил України у своєму складі мають такі частини та підрозділи: інженерно-розвідувальні, інженерно-саперні, інженерно-дорожні, понтонно-мостові, переправно-десантні, інженерно-мостобудівні, інженерно-позиційні, інженерно-маскувальні, загороджень і розгороджень, інженерно-технічні, польового водопостачання та ін.

На озброєнні цих частин і підрозділів є різноманітна інженерна техніка: шляхопрокладачі, землерийна техніка, понтонно-мостові парки, самохідні пороми і плаваючі транспортери, мостоукладчики, техніка для установки і долання мінно-вибухових загороджень, засоби польового водопостачання, вантажопідйомна техніка, лісопильні засоби та інша техніка.

Командири пiдроздiлiв родiв вiйськ особисто органiзовують виконання основних завдань iнженерного забезпечення.

Дата добавления: 2015-05-08