КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальні положення. Для дома рассматриваемой формы (оболочка задана уравнением ) при совместном действии собственного веса и снеговой нагрузки в окружном направлении неВывод Для дома рассматриваемой формы (оболочка задана уравнением ) при совместном действии собственного веса и снеговой нагрузки в окружном направлении не возникают растягивающие окружные напряжения. Максимальное сжимающее напряжение равно 2 т/м2 при расчетном сопротивлении газобетона плотности 600 кг/м3 сжатию не менее 64 т/м2. Геометрию оболочки надо выбрать по соображениям удобства разрезки оболочки на блоки. Плотность газобетона можно понизить. Толщина блоков определяется теплотехническим расчетом. Местные напряжения. Нагрузка от веса человека вызывает изгибающий погонный момент в оболочке порядка 0.05 тм/м, то есть краевое напряжение порядка т/м2, при толщине блока d=300 мм. Такие напряжения не превосходят расчетное сопротивление газобетона растяжению (не менее 6 т/м2). Более подробный расчет требует изготовления раскладки блоков под принятую геометрию оболочки.
Для створення гігієнічно раціонального освітлення на виробництві до нього пред’являються певні вимоги, що відбивають як кількісні, так і якісні характеристики. Кількісний показник – освітленість робочої поверхні Е в люксах (лк) оцінюється поверхневою щільністю світлового потоку:
, де Ф – світловий потік, що падає на робочу поверхню, лм; S – площа робочої поверхні, м2. До гігієнічних вимог, що відбивають якість виробничого освітлення, належать такі показники: - рівномірний розподіл яскравості у полі зору й обмеження тіней; - обмеження прямої і відбитої блискості. У виробничих приміщеннях використовується три види освітлення: природне, штучне і сполучене (характеризується одночасним сполученням природного і штучного освітлення). Природне освітлення створюється природними джерелами: прямими сонячними променями і дифузійним (розсіяним) світлом небозводу. Інтенсивність і спектральний склад природного освітлення змінюються залежно від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності і прозорості атмосфери, ступеня забруднення атмосферного повітря, періоду року. Цей вид освітлення біологічно найбільш цінний, до нього максимально пристосоване око людини. Дія природного освітлення визначається високою інтенсивністю світлового потоку і сприятливим спектральним складом. Залежно від конструктивного виконання і розташування прорізів для пропущення світла природне освітлення підрозділяється на: бічне, якщо світлові прорізи (вікна) розташовані в зовнішніх стінах; верхнє, якщо світлові прорізи розташовані в перекритті; верхнє освітлення здійснюється і через ліхтарі – спеціальні будівельні конструктивні деталі на дахах або у місцях перепаду висот суміжних будинків; комбіноване – сполучення верхнього і бічного освітлення. Природне освітлення верхнім чи комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність рівня освітленості, ніж бічне. При застосуванні тільки бічного освітлення створюється висока освітленість поблизу світлових прорізів і низька в глибині цеху, і при цьому можливе утворення тіней від обладнання великих розмірів. Основною величиною для розрахунку і нормування природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (КПО) е, що визначається відношенням освітленості Е в, створюваної в деякій точці (заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосереднім чи після відбиття), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості Е з, створюваної світлом цілком відкритого небозводу. На величину КПО впливають розмір і конфігурація приміщення, розміри і розташування світлових прорізів, здатність внутрішніх поверхонь приміщення і об’єктів, що його затінюють, відбивати світловий потік. Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються за формулою: ,
де - значення КПО для будинків, розташованих у III поясі світлового клімату; m – коефіцієнт світлового клімату; с – коефіцієнт сонячності клімату. Для забезпечення нормованого значення КПО при бічному освітленні необхідна сумарна площа світлових прорізів у залежності від площі підлоги становить:
де e нI, II, IV, V – нормоване значення КПО; S в, S л – площа світлових прорізів (у світлі) при бічному і верхньому освітленні відповідно, м2; S п – площа підлоги приміщення, м2; hв – світлова характеристика вікон; Кб – коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками; Кз – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації, скління і залежить від концентрації шкідливостей у повітряному середовищі робочої зони та розташування світлопропускаючого матеріалу; tз – загальний коефіцієнт світлопропускання, визначений за формулою tз = t1×t2×t3×t4×t5=0,8*0,8*0,8*1,0*0,9=0,4608,
де t1 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у світлопропускаючому матеріалі; t2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях світлових прорізів; t3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (при бічному освітленні t3 = 1); t4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; t5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, прийнятий рівним 0,9; r 1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення і підстильного шару, прилягаючого до будинку; hл – світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття; r 2 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення; Кл – коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря. За розрахунковою площею світлових прорізів визначають їх розмір.
Висновок: для забезпечення нормативного значення КПО при бічному освітленні сумарна площа світлових прорізів залежно від площі підлоги становить 8,34 м2. При цьому загальна кількість вікон становить 3 одиниці розмірами 3 м2 (1,26х2 м).
Характерний поперечний розріз і план приміщення для розрахунку коефіцієнта природної освітленості при бічному освітленні: В – глибина приміщення; А – довжина приміщення; h 1 – висота верху вікна над робочою поверхнею; l – відстань розрахункової точки від зовнішньої стени
Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 460; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |