Українська православна церква

Візантійський варіант християнства відповідав запитам феодального суспільства і тому цілком відповідав задумам Володимира Великого.

Процес християнізації відбувався поступово і, за оцінками сучасних науковців, зайняв приблизно 100 років.

З врахуванням розмірів країни це досить малий термін: Швеції та Норвегії, які хрестилися майже одночасно з Руссю, знадобилося на це відповідно 250 і 150 років.

Продумана та енергійна політика Володимира Великого ввела Русь в систему європейських християнських держав.

Її міжнародне становище зміцнилося.

Ярослав Мудрий продовжив роботу свого батька. Під час його князювання в Києві була заснована митрополія.

В 1051 році першим митрополитом з числа русичів став Іларіон.

Епоха київського християнства завершилася двома подіями: татаро-монгольською навалою і перенесенням митрополії на північ, з Києва до Москви.

Основні етапи історії Руської православної церкви (РПЦ) – це також етапи історії Української православної церкви (УПЦ).

Але при цьому слід виділити окремо XV-XVI ст.ст., коли православ’я, як і в часи Київської Русі, продовжувало залишатися синонімом культури в Україні.

Більш того, роль православ’я в суспільному житті українців виросла в багато разів, адже при відсутності у них власної держави церква виступала єдиним засобом їх суспільного самовираження і національного єднання.

Але, на привеликий жаль, українська церква саме в ці століття знаходилася в стані глибокої кризи.

В католицькій Речі Посполитій вона зазнавала великих утисків.

Розвиток української церкви був особливо важким після 1596 року, коли в результаті Берестейської унії руська церква в Україні та й усе українське суспільство розкололися на два ворожих табори, коли значна частина ієрархів православної церкви в Україні та Білорусії перейшли в уніатство.

В 1620 році, завдяки зусиллям гетьмана Петра Сагайдачного, Київська митрополія і вся православна єпархія в Україні були поновлені Ієрусалимським патріархом Теофаном, який висвятив на митрополита Й.Борецького і п’ять єпископів на кафедри в Полоцьку, Луцьку, Володимирі, Перемишлі та Холмі.

Ця акція врятувала православну церкву від небезпеки залишитися без духовенства, і православна церква стала під офіційний захист козацтва та міщанства.

Визвольний рух українського народу в першій половині XVII ст. привів до визволення України від іноземного панування і створення незалежної козацької республіки (Гетьманщини) та зміцнення позицій православ’я.

Після возз’єднання України з Росією (1654) об’єднуються і церкви (1686).

В 1686 році Константинопільський патріарх дав згоду на перехід Київської митрополії під юрисдикцію Московського патріарха.

В результаті розподілу Польщі у XVIII ст. значна частина Правобережної України була об’єднана з Лівобережною, і Брестська унія втратила силу.

Колишні уніати Волині, Поділля, Холмщини, а також Білорусії повернулися до православ’я.

Унія збереглася завдяки зусиллям монархії Габсбургів лише на тих українських землях, які опинилися у складі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Закарпаття).

Дата добавления: 2015-05-08