Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів». Генеза поеми

«Пісня про нібелунгів» (1200 р.) була створена і набула поширення на землях Баварії й Австрії. Тут ми теж знаходимо цілу низку окремих поем, постійними персонажами яких виступали Зігфрід, Хаген, Гунтер, Аттіла та інші, відомі ще з пісень «Старшої Едди». На відміну від французького та іспанського героїчного епосу, ні в цих окремих поемах, ні в «Пісні про нібелунгів» ми не знаходимо образу ідеального монарха. Королі тут підступні або трагічні постаті. Весь епос позначений воєнним натуралізмом, без сумніву — під впливом суворої германської стародавньої епіки; але відчувається сильний вплив лицарської любовної лірики. Як і еддичні пісні про золото ніфлунгів, поема оспівує епізод з доби великого переселення наро­дів — загибель Бургундського королівства від навали гунів, а потім загибель і самого короля гунів Аттіли (Етцеля) у V ст. Сюжет твору. У 39 авентюрах, написаних нібелунговою стро­фою (катренами з парним римуванням), розповідається історія сватання короля Гунтера до ісландської королівни Брюнхільди, в якому йому допомагає вірний васал нідерландський королевич Зігфрід. За це він одержує руку сестри Гунтера Крімхільди. Через кілька років спалахує сварка між двома королевами, жертвою яких стає Зігфрід, котрого вбиває інший васал Гунтера — Гаген. Крімхільда заради помсти виходить заміж за Етцеля (Аттілу), запрошує у свій дім кривдників — Гунтера і Гагена і жорстоко вбиває їх.

Дуже цікавою стосовно з’ясування тенденцій розвитку світового (а не лише германського) літературного процесу є дискусія, щодо витоків народного героїчного епосу. Так ось саме тоді виникли дві точки зору на проблему походження «Пісні про нібелунгів»: з одного боку - концепція К. Лахмана, з іншого - концепція А. Хойслера, яка в основному прийнята й зараз. Перший стверджував, що «Пісня про нібелунгів» виникла шляхом механічного поєднання анонімних народних пісень. Ці пісні, мовляв, «нанизувалися», немов чотки, на якусь сюжетну «нить». Тому цю теорію іноді називають «теорією чоток». Хойслер же довів, шо поема виникла на основі двох епічних пісень, які добре збереглися у скандинавів: про Брюнхільд (сватівство Гунтера та загибель Сигурда); про загибель Бургундського королівства. На них відчутно вплинула рицарська культура європейського» середньовіччя (рицарський роман, культ Чарівної Дами, куртуазність тощо). Саме тому у тексті Твору мало шо залишилося від язичницьких прагерманських реалій («законсервованих» у скандинавському епосі), крім імен героїв і деяких мотивів.

Дата добавления: 2015-05-07