Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Християнська Наука




На відміну від Свідків Єгови, які не вважають себе Церквою (і це справді так!), культ «Християнська Наука» називає себе «церквою». Це типове західне біляхристиянське угруповання, яке швидше тяжіє до культу, ніж до секти; воно стоїть на авторитеті однієї людини, якій віддається шана, що межує з поклонінням. Християнська Наука - досить відкрите релігійне угруповання; нема підстав вважати, що воно має якісь потаємні, чисто сектантські цілі.

Ні, це культ, де особа шляхом ревізії Святого Письма та різними сенсаційними заявами про свої «відкриття» хоче звернути на себе увагу і роздобути якнайбільше прихильників.

Цією особою була Мері Бейкер-Едді (1821-1910) - американка зі штату НьюТемпшир, яка виросла в родині протестантів-конгрега-ційників. Ще дівчиною вона критично поставилася до доктрини Конгрегації про наперед визначеність долі людини - спасеться вона чи ні. Мері Бейкер почала пристосовувати Біблію до свого світогляду і міняти в ній ті положення, які їй не зовсім підходили.

Безперечно, нею керували добрі спонуки: щоб не було гріха, щоб усі спаслися, нема ніякого пекла, шляхом набування духовної та фізичної енергії треба жити вічно, смерть - це ілюзія... Так думала Мері Бейкер, а від думок перейшла до слів, усно й на письмі пропагуючи свої добрі наміри. На жаль, ці наміри вона почала з часом видавати за «відкриття», які були «загублені» в І ст. по Р.Х., не ввійшли до Святого Письма, а тепер об'явлені «звище» їй, Мері Бейкер. Біографи цієї «пророчиці» описують її як дуже екзальтовану, енергійну жінку.

Вона тричі виходила заміж: за Джорджа Ґловера, Даніеля Пат-терсона і Аса Едді. Вона пережила їх усіх і померла вдовою у віці 89 років. Свої основні богословські праці вона підписувала подвій­ним прізвищем: своїм дівочим і останнього чоловіка - Бейкер-Едді.

Основний наголос Мері Бейкер-Едді робила на зціленні. Вона тому й назвала свою «церкву» Християнською Наукою, що виробила метод чудотворного вилікування смертельних і несмертельних хвороб, а це міг бути тільки метод наукового пізнання. Мері Бейкер-Едді написала й видала дві великі праці: «Наука і здоров'я» (1875) та «Ключ до Святого Письма» (1883). Вона заявила, що для створення цих книг вона дістала Боже об'явлення, тому в неї нібито були підстави віднести написане нею до категорії «священних книг»: «Я була лише записувачем, який передає гармонію Неба в божественній метафізиці, і я не можу бути надто скромною в оцінці Підручника Християнської Науки».

У першій з названих, нібито «богонатхненних», книг вона так пояснює ідею єдности створеної нею «церкви» з Ісусом Христом: «Наш Господь... практикував християнське зцілення, але не залишив жодних певних правил для використання цього принципу зцілення та попередження хвороб. Це правило залишалося невідомим доти, доки не було відкрите Християнською Наукою».

Засновниця культу трактує це відкриття як духовний акт, як навіювання згори, як глибоко особисте переживання. Насправді ж воно виглядало трохи інакше. Особисте переживання було, але чи воно походило від Бога,— це велике питання. 1862 р. пані Бейкер упала і тяжко пошкодила собі спину. Тільки випадок врятував її від смерти, але вона могла залишитися на все життя калікою. Лікарі нічим не могли в той час зарадити від пошкодження спинного мозку. І тоді пані Бейкер натрапила на цілителя-самоука Фінеаса Куїмбі, який застосовував гіпноз і навіювання для підвищення ефективности лікування. Цілитель сам називав свій метод «Наукою Христа», і згодом Мері Бейкер-Едді застосувала ці слова для назви заснованої нею «церкви». Народний лікар Куїмбі звільнив пані Бейкер від болей у спині і врятував її від каліцтва. Вона повірила, що він «зцілив за допомогою правди, переданої Христом». Коли Куїмбі упокоївся, Мері Бейкер-Едді написала на його смерть поетичну епітафію, в якій порівняла його з Ісусом Христом. Крім того, вона стала послідовницею цього гіпнотизера, але не розкривала публічно свого зв'язку з його методом, приписуючи всі відкритим «небесних зцілень» виключно собі. Лише в 1921 р., коли були відкриті й опубліковані рукописи Куїмбі, дослідники порівняли їх з «богонатхненними» творами Мері Бейкер-Едді («Наука і здоров'я», «Ключ до Святого Письма») і прийшли до такого висновку: «Практично всі цікаві думки в «Науці і здоров'ї» запозичені в Куїмбі» (Ернест Бейте і Джон Діттермор. Мері Бейкер-Едді. Правда і традиція. 1932, стор. 156).

Єдиним виправданням для пані Бейкер у цій історії було те, що вона щиро повірила, що в її вилікуванні діяла Божа рука. І що це неймовірне для тодішньої медицини зцілення наштовхнуло її на заняття духовними питаннями. Якби її вдячністю Богові все й обмежилося, то ми б не мали справи з утворенням нової «церкви». Але не такою була Мері Бейкер-Едді. Вона розгорнула в пресі широченну кампанію навколо цього факту, набула численних прихильників, почала писати «богословські» праці - і, як результат, утворила «церкву» Християнської Науки.

На жаль, джерелом богословії фундаторки нової «церкви» була не Біблія, не Святе Передання (історія Христової Церкви), а хіропрактика, мануальна терапія і гіпноз. Тому логіка пані Бейкер пішла врозріз із логікою Біблії, де викладені плани Божі щодо людини. Вона побачила силу Християнства у відновленні фізичного тіла. Насправді ж ця сила не в тому, що Бог робить для тіла, а що для душі й духу, коли людина міцніє, відроджується дією Святого Духа. Пані Бейкер поставила у своїй богословії добробут тіла вище душі і духа. Адже апостол Павло мав теж якусь хворобу і не був зцілений, але яким незламним був його дух!

Цей фундаментальний прорахунок засновниці Християнської Науки зумовив інші її помилки, її погляд на Бога-Отця і на пресвяту Трійцю не витримує богословської критики. Вона давала Богові багато чудових синонімів: Принцип, Розум, Душа, Дух, Життя, Правда, Любов, Суть Усього. Але вона ніде не пише про Бога як про особу. Ця розмитість, абстрактність Бога у пані Бейкер нагадує східні релігії, де Бог - це «все в усьому»; Він розчинений у природі і не має ознак особи. Так само пані Бейкер не визнавала пресвятої Трійці й Святого Духа як особи.

У погляді на Ісуса Христа пані Бейкер по-своєму використала (може, не свідомо, а інтуїтивно) давні єресі, що відділяли в Ісусі Христі людську і Божу природи. Але якщо єретики давньої Церкви заперечували то одну, то другу природу Господа, то Мері Бейкер-Едді визнавала 'їх обидві, але розділяла їх, наче це дві різні особи. «Духовний Христос був безгрішний,- писала вона. - Ісус, як людина, не був Христос». Не один і не два рази пані Бейкер підкреслювала, що у своєму земному бутті в образі людини Ісус Христос не був Богом.

Цю єресь засновниця Християнської Науки конкретизувала своїми міркуваннями про суть Христової жертви і про гріх. Вона писала, що в реальності нема гріха, смерти, нема Зла - усе це ілюзії. Віра в існування Зла — це фальшива віра; ця віра не від Бога. Звідси цілком спотворене уявлення про мету приходу Господа на Землю і його розп'яття. За Бейкер, Ісус Христос прийшов не для викуплення людства від гріха, а щоб знищити віру людей у гріх; і його кров, пролита, як вона пише, «на проклятому дереві - не є дієвіша, ніж коли б вона текла в його судинах». У цих словах - повне ігнорування святої євхаристії. Таким чином, хоч пані Бейкер постійно писала й говорила від імені Ісуса Христа, головні положення її Християнської Науки повністю суперечать тому, чого навчав Господь.

Хоч Християнська Наука не є, як ми переконалися, ні Християн­ством, ні наукою, виявляється, що й розумних людей можна обдурити добре препарованими псевдовіруваннями. У світі є чимало людей, які не хотіли б, щоб Зло, гріх, хвороби і смерть були реальностями, тому вони ішли і продовжують іти за «наукою» пані Бейкер. А кому, скажіть, неохота миттєво зцілитися, або хоч жити з надією на таке зцілення, коли вже медицина не може нічого вдіяти? Отож, і вони поповнюють ряди пані Бейкер. Після смерті пані Бейкер Християнською Наукою керує Рада пожиттєвих директорів. Рада опрацювала статут - так звані «Настанови Церкви», одна із статей якого забороняє публікувати число членів «Матері-Церкви та її філій». За неофіційними даними, це число становить 420 тисяч осіб, об'єднаних у три тисячі громад у різних країнах. Офіційний орган цієї «церкви» - впливова американська газета «Сторож Християнської Науки».

Запитання

1. Як вилікування гіпнозом травми пані Мері Бейкер допомогло їй створити нову «церкву»?

2. Чи турботи про здоров'я і потреби тіла є головною метою Християнства?

3. Які погляди Християнської Науки на пресвяту Трійцю, на прихід Христа на Землю і його викупну жертву?

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 826; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.