Церква Наукології

Виглядає так, що Сполучені Штати Америки є найвідповіднішою країною для виникнення нових культів і сект — і не лише західного, біляхристиянського типу, але й східного. Справа в тому, що, окрім загальновідомої віротерпимости, яка панує в цій демократичній країні, сучасні «пророки» знають, що на створенні нових релігій, культів і сект можна непогано заробити якраз у США. Це не кажучи вже про набуття певної популярносте (радше популізму), що теж відіграє неабияку ролю для амбітних і марнославних людей. Саме з цих міркувань відомий американський письменник-фантаст Лафает Рональд Габбард (1912-1986) після Другої світової війни вирішив створити власну «церкву», давши їй ось цю назву: Церква Наукології. Продумуючи план, до якої б з великих світових релігій прив'язати новостворену «церкву», пан Габбард пішов протореною стежкою. Він бачив, що інші секти набули розголосу тим, що проголосили себе такими, що «завершують» нібито незавершену справу когось з давніх «богів», «пророків» чи й самого Ісуса Христа. Отож, Габбард, залишивши письменницьку працю, вирішив «завершити» справу Сіддхартхи Гаутами, відомого під псевдонімом Будди (УІІ-УІ ст.ст. до Р.Х.). Його «церква», концепцію якої він продумав в усіх деталях, притаманних схильним до фантазій людям, являє собою суміш Буддизму з власними «відкриттями».

Розрахунок виявився вдалим, про що сам Габбард заявив ще 1949 р. із завидною відвертістю: «Писати, щоб одержувати пенс за слово,- смішно. Якщо людина дійсно хоче одержати мільйон доларів, 11' кращий спосіб - це заснувати свою власну релігію». Наступного І %() р. він випустив свою першу «святу» книгу «Діанетика: сучасника розумового здоров'я». В наступні роки він друкував по кілька подібних «святих» книжок щороку. Підрахували, що як письменник І аббард опублікував 15 мільйонів слів, а як «пророк» Церкви Наукології - 25 мільйонів.

Який же символ віри Габбардової Церкви Наукології? Для обнародування цього символу Габбрад вигадав нову термінологію, тому при кожній із своїх книг він давав словник з поясненням вигаданих ним слів. Отже, за його схемою, кожна особа є прак­тично вічна і незнищенна, вона створена понад триста трильйонів років тому. Уявити собі таку давнину просто неможливо. Особа — це душа, сама індивідуальність людини, яка перебуває в тілі малесеньку мить часу. Інший колосальний відрізок часу - до втілення і після смерті - наша істота безкінечне число разів поселяється в різних життєвих формах по всьому Всесвіті. За ці мільйони і мільярди переселень в особі нагромаджується гігант­ський досвід усіх прожитих життів, який налипає на особу, мов морські черепашки на днище великого і старого корабля. І ось, позбутися цього неймовірно тяжкого вантажу нагромадженого досвіду і тим самим уникнути подальших переселень у нові тіла допомагають знання, набуті в Церкві Наукології, а також ритуали-досліди, що їх прийнятий до цієї організації має перейти, певна річ, за відповідну платню. Адже встановлення числа прожитих людиною життів може коштувати багатьох десятків тисяч доларів. А вида­лення з людини так званих «інграмів» (одиниць досвіду від прожитих в минулому життів) коштує ще більше.

У книгах Габбарда описуються різні апарати щодо перевірки наявности в людині «ігарамів» та щодо їх видалення. Проте не описується механізму дії - це таємниця Церкви Наукології. А таєм­ний овоч завжди звабливий - і не лише для легковірів, а й для поважних людей. Ось чому Церква Наукології стала світовим явищем, має 6 мільйонів вірних, з них до 2 мільйонів активних. Перша «свята» книга Габбарда «Діанетика: сучасна наука розумового здоров'я» багато разів перевидавалася, перекладена на 12 мов світу, загальний наклад її — 14 мільйонів примірників.

Церква дає гарантії, що кожна людина, вірна принципам Габбарда, може очиститися від прожитих обтяжуючих досвідів-інграмів, пройшовши цикл дослідів. Ставши чистою, людина звільняється від дальших перевтілень. Але їй ще треба пройти 8 щаблів удосконалення, і лише тоді людина одержує повний контроль над своїм життям, як сказано у Габбарда, контроль над Матерією, Енергією, Часом і Простором.

Що й казати - казка трудна, але з гарним кінцем! Шкода тільки, що її автор, Лафаєт Рональд Габбард, який, здавалося б, мав би сам першим досягти повного контролю над своїм житгям, помер у 74 роки і цим спростував реальність своєї релігії-казки, густо замішаній на класичному Буддизмі.

Габбард не приховував пов'язання свого культу зі східними релігіями і, насамперед, з Буддизмом. Він дошукався в анналах ціє^ї релігії твердження, ніби справа Будди має бути довершена на Заході через дві з половиною тисячі років. «Так, ми закінчили її!» -вигукнув Габбард в одній статті.

У чому ж полягає це закінчення? Наукологія приписує собі честь розв'язання проблеми виходу із замкненого кола перевтілення душ, звільнення від виявлених нашарувань гріхів у минулих тілах. Це «відкриття» Наукології Габбарда не виглядає надто перекон­ливим, оскільки і в Індуїзмі, і в Буддизмі накреслені шляхи закінчення перевтілень. Кожне нове життя нібито є досконалішим за попереднє, і, нарешті, настає момент, коли душа так очищається, що зливається з Вишною, Буддою і навіть з Брахманом - творцем Всесвіту.

Наукологи-габбардисти внесли в цю стару-престару систему переселень духів хіба що тільки те, що можна скоротити перебіг очищення різними експериментами сучасної фізики. Інше «відкрит­тя» аналізованого культу — введення в орбіту Буддизму священної книги християн - Біблії. Щоправда, Церква Наукології не схильна трактувати Біблію як священну книгу, а як похідну від інших релігій, (окрема, від поганських вірувань стародавніх єгиптян. Ось один із святотатських випадів Габбарда проти Святого Письма: «Не дивно, що, читаючи християнську Біблію, ми виявляємо, що дивимось на єгипетську книгу мертвих. І притчі, які ми знаходимо в Новому Заповіті, вже зустрічалися нам раніше у багатьох інших місцях. Й одним з них є Єгипетська книга мертвих, яка значно давніша Нового Заповіту».

Конкретизуючи свою думку щодо неоригінальности Біблії, «пророк» Церкви Наукології твердив, що Бог, в якого вірять християни, набагато ліпше охарактеризований у книгах Веди (священних книгах індуїстської релігії), ніж у Біблії. Звідси начебто випливає думка, що Біблія є плагіатом не тільки Єгипетської книги мертвих, а й індуїстських вед. Ці довільні й чисто суб'єктивні порівняння не витримують жодної критики не лише з погляду наукової біблеїстики, а й елементарної логіки.

Поширюючи свою вигадану «релігію» переважно в христи­янських країнах, Габбард і його підручні не могли не враховувати особливостей Християнської релігії, уявлень про Бога, про гріх, спасіння. Тому буддистсько-індуїстську концепцію багатобожжя вони намагалися якось узгодити з християнським ученням про єдиного Бога в трьох іпостасях. Ми вже бачили, як західні культи і секти робили з трьох осіб пресвятої Трійці трьох різних Богів у різних комбінаціях і різній взаємозалежности між ними. Церква ж Наукології внесла і свою «лепту» в цей хор єретичних перекручень. Устами свого «пророка» вона твердить, що є боги над богами, і ще - боги над богами Всесвіту. Це, в туманних уявленнях Церкви Наукології, немовби якась піраміда з верховним богом на вершині й численними меншими богами під ним, тобто типове поганське багатобожжя. Таку «науку» людство вже перейшло багато століть тому, але модерні секти повертаються до неї знову і знову, будучи неспроможними осягнути просту і величну панораму правдивого Божого плану спасіння через Господа Ісуса Христа.

Концепція багатобожжя, яку висувають габбардисти з Церкви Наукології, торкається й особи Христа. Вони знають, що Ісус був на Землі й був розіп'ятий на хресті. Але вони заперечують унікаль­ність цього факту, твердячи, що месій (тобто Христів) було багато і до Ісуса: «У нас є й інші Месії, в тому числі й Христос». Так само, за їхньою логікою, хрест описаний (ще до розп'яття на ньому Ісуса) в індуїстських ведах і, як символ, він присутній у Всесвіті. Наукологія заперечує існування раю і пекла, гріха й необхідносте спасіння чи покаяння. Усі проблеми, пов'язані зі спасінням, Церква Наукології розв'язує одним махом - через низку перевтілень, звільнення від нагромаджених у минулих життях прикрих досвідів-інграмів і набуття людиною богоподібности.

Церква Наукології не є ніякою Церквою, а вигаданим, штуч­ним «вінегретом» елементів Буддизму, індуїзму та сучасних техно­логічних, наукових і науковоподібних концепцій. У всіх своїх твер­дженнях цей східний культ повністю розходиться з Християнством.

Запитання

1. Як письменник-фантаст Габбард створював Церкву Наукології?

2. Що він запозичив для свого культу зі східних релігій Буддизму й Індуїзму?

3. У чому полягає помилковість тверджень цього культу стосовно Біблії?

ЗМІШАНІ ЗАХІДНО-СХІДНІ КУЛЬТИ І СЕКТИ

Дата добавления: 2015-05-09