Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принцип забезпечення недоторканності житла чи іншого володіння особи (ст. 30 КУ, ст . 13 КПК)




Принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 КУ, ст. 12 КПК).

Принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність — це конституційно-правове положення, згідно з яким ніхто при провадженні у кримінальній справі не може бути заареш-тований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішен-ням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 29 Конституції України, ст. 12 КПК).

Цей принцип врегульовано також і в міжнародно-правових документах. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: "кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути підданий свавільному арешту чи утриманню під вартою. Ніхто не повинен бути позбавлений волі інакше, як на таких підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом".

Зміст цього загальноправового принципу виявляється в кримінальному процесі через такі положення:

• кожен із учасників кримінального процесу має право на свободу і особисту недоторканність;

• ніхто із учасників кримінального процесу не може бути позбавлений свободи і права на особисту недоторканність;

• про арешт (затримання) особи мають бути негайно сповіщені його родичі;

• кожному заарештованому або затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника;

• кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання;

• затриману особу негайно звільняють, якщо протягом сімдесяти двох годин із моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою;

• завідомо незаконні затримання або арешт тягнуть за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 371 КК.

Винятки з принципу:

• особу може бути заарештовано (взято під варту), але тільки за рішенням суду і лише за наявності до того підстав і умов, визначених кримінальним процесуальних законом;

• арешт може бути застосовано тільки щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або засудженого;

• особу може бути затримано, але тільки у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити. Уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірено судом.

 

 

Принцип забезпечення недоторканності житла це конституційно-правове положення, згідно з яким не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції України, ст. 13 КПК; ст. 311 Цивільного кодексу України (далі — ЦК).

Недоторканість житла ст. 30

 

Кожному гарантується недоторканість житла.  

 

У невідкладних випадках, пов’я-заних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Не допускається проникнен-ня до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду.  

 

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені законом.

До положеннь, що розкривають зміст цього принципу належать:

• кожному учасникові кримінального процесу гарантовано недоторканність житла та іншого його володіння;

• ніхто не має права без законної підстави увійти до житла всупереч волі осіб, які в ньому проживають;

• не допускається проникнення до житла чи іншого володіння учасника кримінального процесу, проведення в них огляду чи обшуку;

• незаконні обшук, огляд чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, вчинені посадовою особою, тягнуть за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 365 КК "Перевищення влади або службових повноважень".

Винятки з принципу:

• проникнення до житла чи іншого володіння особи допускається, але тільки для провадження в них огляду чи обшуку і лише за вмотивованим рішенням суду;

• у невідкладних випадках можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Без рішення суду може бути проведено:

огляд і обшук житла чи іншого володіння особи у випадках передбачених кримінальним процесуальним законом:

— пов'язаних із урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину;

— за письмовою згодою власника - огляд місця події:

— у невідкладних випадках у разі здійснення огляду місця події за заявою або повідомленням особи про вчинений щодо неї злочин;

— у разі відсутності цієї особи-якщо неможливо отримати від неї згоду. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядаючи таке клопотання перевіряє, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, то встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку передбаченому КПК.

Принцип забезпечення недоторканності житла регламентовано у конституціях майже всіх цивілізованих держав (ст. 13 Конституції ФРН; ст. 14 Конституції Італії; ч. 2 ст. 18 Конституції Королівства Іспанія; ст. 13 Федеральної конституції Швейцарської конфедерації; ст. 35 Конституції Японії та ін.).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 1001; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.039 сек.