Скульптура. Італія: Л. Берніні “Давид”, “Екстаз св

Театр

Музика

Скульптура

Живопис

Музика

Живопис

Скульптура

Італія: Л. Берніні “Давид”, “Екстаз св. Терези”. Росія: Б.-К. Растреллі “Бюст Петра І”, Е.М. Фальконе “Пам’ятник Петру І” (“Мідний вершник”), Ф.І. Шубін “Портрет М.В. Ломоносова”, “Портрет О.М. Голіцина”.

Жанровий живопис. Портрет – парадний, інтимний, у пейзажі – пейзаж настрою. Іспанія: Д. Веласкес (плебейське бароко). Англія: У. Хогарт – перший живописець-просвітитель в Європі. Нідерланди: П.П. Рубенс “Камеристка”. Росія: І.П. Аргунов “Портрет невідомої селянки в російському костюмі”.

Італія: Провідний жанр – опера. К. Монтеверді, Я. Пері опера “Евридика”. Німеччина: І.С. Бах, Г.Ф. Гендель (40 опер). Росія: ХVІІ ст. – народна історична пісня (“Про Стєньку Разіна”); церковна музика; ХVІІІ ст. – придворна співоча капела – центр музичної освіти (І. Шайдуров, О. Мезенець); музична комісія зі збирання давніх музичних рукописів.

Нові музичні жанри: ораторія – великий твір для хору, співаків-солістів та симфонічного оркестру; кантати – прості за змістом, за розмірами менші за ораторію; сонати; сюїти; фуги.

РОКОКО (від фр. рокайль – діамант, прикраса з раковини) – стиль в образотворчому мистецтві, музиці, літературі, який був більш пишний та контрастний за бароко, особливо яскраво проявився в інтер’єрі. Його ще звали стилем Людовика XV.

Ознаки в архітектурі: асиметричність будинків, вигнуті лінії, ліпні прикраси, пишна різна орнаментика, бронза, дзеркала, живописні панно, світлі кольори, позолота. Увага до комфорту людини виходячи з функціональних завдань предметів. Частково продовження бароко, частково – заперечення монументальності та парадної урочистості.

У живопису, літературі: сюжети любовні, еротичні. Героїні – німфи, вакханки, Діани, Венери.

Література

Франція: Ж.Б. Грекур (“еротична поема”), Л. де Кувре (“галантний роман”). Росія: О.П. Сумароков (“літературна комедія”).

Франція: Ж.-А. Ватто; Ф. Буше “Тріумф Венери”, “Венера з Амуром”; Ж.О. Фрагонар “Поцілунок нишком”.

Архітектура

Італія: Дж.Л. Берніні; Ф. Борроміні; Г. Гварніні (церква Сант-Іво в Римі).

Франція: Ж.Б. Пигаль; Е. Фальконе; Ж.А. Гудон “Статуя Вольтера”.

Італія: А. Вівальді. Австрія: Ф.Й. Гайдн – “батько симфонії” (100 симфоній, 20 опер), ораторія “Створення світу”. Франція: Ж. Рамо, Л. Дакен, Ф. Купере.

КЛАСИЦИЗМ (лат. зразковий) – художній стиль в образотворчому мистецтві, музиці, літературі, важливою рисою якого було звернення до форм античного мистецтва як ідеального естетичного еталона. Напрямок розвивав естетичні принципи епохи Відродження: раціоналізм, симетрію, цілеспрямованість, стриманість, відповідність змісту до форми. Йому притаманні риси утопізму, ідеалізації, статика, чіткі геометричні форми. Державне начало та громадський обов’язок зводилися в культ, протиставлялися людині. Соціальна основа – абсолютизм.

Панування класицизму у Франції.

Література

Ознаки: наявність чіткого сюжету, витриманих характерів, математично розрахованого розвитку дії; людина – у центрі твору, існування конфлікту між почуттями та зобов’язаннями людини; наявність формальних обмежень: єдність місця, часу та дії.

Франція: трагедії Ж. Расіна “Федра”, “Андромаха”; комедії Ж.Б. Мольєра; комедії П. Бомарше “Весілля Фігаро” – героїзація представників третього стану); А.М. Вольтер (засновник просвітницького класицизму) “Орлеанська діва”, повість “Кандид”, “Філософські листи”; Д. Дідро “Чорниця”. Німеччина: Ф. Шіллер (вірші) “Боги Греції”. Англія: Б. Джонсон, Ф. Сідні, Дж. Драйден, У. Конгрев. Росія: А.Д. Кантемир (сатира) “До свого ума”, “Філарет”, “Євгеній”; В.К. Тредіаковський – реформатор російської мови; Г.Р. Державін (оди) “Феліца”; Д.І. Фонвізін “Бригадир”, “Недоросток”; О.П. Сумароков.

ХVІІ ст. високі жанри – трагедії Корнеля, Расіна, низькі жанри – комедії.

Архітектура

Ознаки: взірцем для імітації стає антична архітектура. Симетрія, підпорядкування частин, прямі лінії, використання античного ордера.

Франція: архітектор Ж.А. Габріель (палац Малий Тріанон, парк Версаля). Росія: В.П. Баженов ( палацево-паркові ансамблі у Царицині, будинок Пашкова в Москві); М.Ф. Казаков ( Сенат у Московському кремлі, Московський університет, Петровський палац); І.Є. Старов (Троїцький собор Олександро-Невської лаври, Таврійський палац); К.І. Россі (Палацова площа в Петербурзі: плавна дуга з замкненою аркою Головного штабу, Олександрівською колоною, Сенатська площа).

Росія: Ф.Г. Гордєєв “Прометей”, М. Козловський “Самсон, що роздирає пащу лева”.

Дата добавления: 2015-05-09