Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ставлення до влади. Критика дій, політики влади; наявність політичної опозиції;




Критика дій, політики влади; наявність політичної опозиції;

Можливість отримати владу легальним шляхом – вибори до парламенту;

Боротьба проти тоталітарних режимів (ХХ - ХХІ ст.), демократизація режимів.

 

Особливості становлення та розвиток культури модерну: світоглядні засади

МОДЕРНІЗМ (МОДЕРН) (фр. modernismе, від moderne – новітній, сучасний) – у широкому розумінні означає сукупність стилів, напрямків в європейській та американській художніх культурах кінця ХІХ-початку ХХ ст., яким притаманно заперечення старого традиційного мистецтва, відхід від культурних цінностей XVIII-XIX ст. У вузькому значенні – стиль у художній культурі на початку ХХ ст., який прагнув прикрашування середовища (“мистецтво дрібничок”). Модерн був частково визначений символізмом,поєднував європейські та східні традиції. Для новаторів ХХ ст. важливо не що сказати, а як сказати. Модерністська модель постулює ідеї хаосу, випадковості, неможливості упорядкування. Модернізм поєднав такі естетичні напрямки: кубізм, імажинізм, футуризм, сюрреалізм, експресіонізм, абстракціонізм.

Витоки модернізму. Соціальні – розвиток індустріальної цивілізації; конфлікт між особистістю та суспільством. Філософські – песимізм, ірраціоналізм, індивідуалізм, еклектика, відмова від систематичного мислення. Культурні – криза культури, вираження абсурдності буття новими засобами, проголошення переваги мистецтва над реальністю. Наукові у природознавстві домінує принцип відносності, компліментарності; плюралістичність, нелінійність картини світу, некласичність бачення світу.

Світоглядні засади модерну. Інтуїтивізм (А. Бергсон, Н. Лоський) – філософський напрямок, що доводив можливість осягнути природу явищ не завдяки розуму, а через інтуїцію. Прагматизм (У. Джеймс) – філософське вчення, згідно з яким ідея набуває змісту лише у своїх практичних наслідках, і навпаки, реальний світ здійснюється лише через плин свідомості (“свідомість тече). Екзистенціалізм (від “екзистенція” – існування) (А. Камю, Ж.-П. Сартр, М. Хайдеггер, С. К’йоркегор, К. Ясперс, М. Бердяєв) – філософський світогляд, який затверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності; концепція людини, яка сама собі створює норми поведінки, виходячи зі свого душевного ладу: у світі немає надії, майбутнього, людина живе лише сьогодні. Ніцшеанство (Ф. Ніцше) – філософія надлюдини. Психоаналіз (З. Фрейд, К. Юнг) – індивідуальне несвідоме – рушійна сила людини; вплив колективного несвідомого. Феноменологія (Е. Гусерль) – духовні “сутності” свідомості незалежні від реального існування та чуттєвого досвіду.

Ознаки модернізму:

§ ідея радикального оновлення мистецтва, культури, людини, громадського життя: відхід до світу формальних, фактурних предметів;

§ концептуалізм: предмет зображення – нова реальність, яка не схожа з навколишнім світом; головна функція мистецтва – не відображення світу, а конструювання його, відбиття свого ставлення до подій, суб’єктивного сприйняття реальності;

§ прагнення до епатажу: депредметизація, дефігуративність; безсюжетність, складні внутрішні форми, поліритмічність;

§ сильний вплив філософських, соціологічних, психологічних, культурологічних теорій.

Література

Англія: Дж. Джойс („плин свідомості”) – „Улісс” – роман, звернений до інтелекту людини, енциклопедія модернізму; В. Голдінг; Г. Уеллс. Австрія: Ф. Кафка, В. Вульф. Росія: М. Булгаков “Майстер і Маргарита”; А. Платонов “Чевенгур”; І. Бабель “Кінармія”; Л. Андреєв “Роза світу”. Україна (Росія): М. Вороний альманах “З-над хмар і долин” (1901 р.). “Молода муза” – товариство поетів і письменників у Львові (1906 – 1909 рр.), до якого входили Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, М. Яцків, критик М. Євшан. Журнал “Українська хата” заснували у 1909 р. П. Богацький, М. Шаповал (Сріблянський); М. Коцюбинський “Фата моргана”, “Інтермецо”; Л. Українка ( справжнє ім’я – Л.П. Косач) “Лісова пісня”; В. Винниченко “Сонячна машина”; О. Кобилянська; В. Стефаник; М. Хвильовий (справжнє ім’я – М.Г. Фітільов); М. Куліш “Мина Мазайло”, “Народний Малахій”. Німеччина: Т. Манн, Г. Гессен,О. Шпенглер (інтелектуальний роман). Франція: М. Пруст, А. Камю. США: Р. Бредбері (фентезі).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 408; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.